Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка):
Роль супутникових методiв в управлшш ризиками цунамi
Таким чином, на баз! продемонстрованих тдходГв до штерпретацп космГчно! шформацп, може бути сформована су-путникова складова системи управлшня ризиками катастрофГч-них цунамг Основною сферою дГяльносп тут мае стати розробка сценарив використання систем супутникового спостереження Земл! за вщповщними напрямами заходГв безпеки [99, 103].
Мошторингова система такого плану буде сприяти розробщ адекватно! стратег!! управлшня ризиками катастрофГчних цу-намг Однак створення такого роду стратег!! е проблемою, яка поки що не мае адекватно! постановки. Оргашзащя шдготовчих ходГв дГяльносп тд час подш та вщновлювальних робгт базу-
397
еться, як правило [99], на piзнocтpoкoвих моделях катастроф, що мають за основу статистичш пщходи.
Зокрема, цунамi можуть розглядатися як oкpемi незалежш випадки з пpocтopoвo-poзпoдiленoю ймoвipнicтю виникнення. Таке уявлення дозволяе побудувати прикладш розрахунки мо-делi poзпoдiлу ризиюв та визначити певнi чаcoвi закoнoмipнocтi катастроф [96].
Тут cлiд зазначити, що пряме використання супутникових зйомок для детектування цунамi не можна вважати ефективним. Звичайно, виникнення та розповсюдження пгантсько! хвилi можна визначити за допомогою дистанцшного зондування, але пе-рюдичшсть вiдпoвiдних зйомок i oпеpативнicть пеpедачi шфор-маци не е задoвiльними для такого роду задач.
Сучасш системи отримання та пеpедачi кocмiчних зображень мають оперативнють вiд 3 до 6 годин, тoдi як часовий масштаб руху цунамi складае вiд кшькох десятюв хвилин до двох-трьох годин. Звичайно, таю умови не дозволяють побудувати функщ-ональну систему завчасного попередження про небезпеку цунамi за допомогою супутникових метoдiв на сталому базисг
1нший, загалом бiльш обгрунтований, пiдхiд базуеться на ге-нетичному уявленш про виникнення цунамi, тобто на статисти-чних моделях землетруств. Застосування статистики землетру-ciв та сценарив виникнення цунамi в розрахунках ризиюв дозволяе певною мipoю пiдвищити кopектнicть прогнозування та уточнити просторовий розподш небезпеки виникнення катаст-poфiчних цунамi [102].
З точки зору створення системи, стшко! до зовшшшх збурень, найпpийнятнiшим е шлях аналiзу наcлiдкiв. Найефекти-внiше зменшення збиткiв катаcтpoфiчнol пoдil буде полягати у створенш cтpатегil довгострокового управлшня ризиками. Таким чином, ми переходимо до аналiзу наслщюв поди та оперу-вання вiдпoвiднoю статистикою. Це дозволяе нам проводити дослщження закoнoмipнocтей розповсюдження цунамi в рамках методолопчних пiдхoдiв аналiзу ризиюв повеней [97].
MoHiTopnHr деяких небезпечних природних явищ
398
Серед небезпечних природних явищ, для дослщження та управлшня якими використовують методи ДЗ, вщмпимо наступш:
Пиловi бурь Це швидкоплинний природний процес, що наносить значш господарсью втрати: вщбуваеться видування грунпв, велик! площ! культурних рослин заносяться пилом. Особливо небезпечними е сольов! пилов! бур! (хлориди, сульфати). Так! авар!! спостерпаються перюдично вздовж ус!е! Волги у смуз! 800 км. Виявлення та вивчення пилових хмар можливо за косм!чним зображенням 1Ч та видимого д!апазошв. Для визначення вертикальних профшв стану атмосфери можуть анал!зуватися дан! радюзондування.
Цвiтiння шкiдливих водоростей. Проблема швидкого (1-2 мюящ) розмноження токсичних водоростей характерна як для твденних (узбережжя Ггалп), так i для швшчних (Норвепя) прибережних вод. Воно наносить великий економ!чний збиток рибному господарству та шдустрп туризму. Наприклад, в Рос!! под!бна пролема також мае мюце у зв’язку з цвтнням великих водосховищ та Азовського моря. На сьогодняшний день для безперервного мошторингу використовуеться шформащя КА NOAA, оскшьки за даними, що отримаш у 1Ч - д!апазош, можна установити температуру поверхш моря, що дозволить опосередковано картографувати розповсюдження водоростей.
Сель Проводяться перед селев! дослщження прських озер та водосховищ, контроль територи, що постраждала в результат! сходу селевих лавин.
Снiговi лавини. За результатами пор!внянь р!зночасових косм!чних зшмюв проводиться оцшка наслщюв сходу сшгових лавин.
Забруднення радшнуклщами. Вивчення забруднення на суш! шляхом дослщження рослинносп, особливо люв, як шдикатор!в радюактивного забруднення; на вод! шляхом дослщження впливу радюактивносп на морсью екосистеми, а також спостережень та моделювання розповсюдження радюнуклщв.
Ц природш явища у р!зш роки усшшно дешифрувалися за косм!чними зшмками з використанням метод!в та технологш обробки супутниково! шформацп, що розроблена у Н1Ц
399
«Планета».
2.9 ДИСТАНЦ1ЙН1 МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ЕКОЛОГ1ЧНИХ ПРОБЛЕМ УРБАН1ЗОВАНИХ ТЕРИТОР1Й
Мкта - центри зосередження велико! юлькост людей -вважаються центрами сильного тиску людини на природу.
Сучасне загострення еколопчно! ситуаци в мютах вимагае, з метою !! контролю, застосування широкого арсеналу засобГв i методГв спостереження за станом навколишнього середовища. Космiчш спостереження використовуються для стеження за великомасштабними змшами м^ького середовища. На зшмках одержують чГтке вщображення кордошв мют, звичайно, не адмшютративних, а реально юнуючих. Шляхом порГвняння зшмюв рГзних роюв i карт, виявляеться зростання мют. Космiчнi зображення е корисними для виявлення можливих тенденцш зростання м^т, за ними школи краще вiдстeжуються контури майбутнього м^та.
