Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Экология -> Некос А.Н. -> "Дистанционные методы иследований в экологии" -> 9

Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.

Некос А.Н., Щукин Г.Г., Некос В.Ю. Дистанционные методы иследований в экологии — Х.: ХНУ Каразина, 2007. — 372 c.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка): distancioynimetodidoslidjen2007.pdf
Предыдущая << 1 .. 3 4 5 6 7 8 < 9 > 10 11 12 13 14 15 .. 118 >> Следующая

У середиш 1980-х роюв NASA була прийнята програма створення чотирьох астрономГчних обсерваторш, розташованих у космосг З тими або шшими затримками вс чотири телескопи були запущеш на орбГту. Першим почав свою роботу «ХАББЛ» (1990 рГк), призначений для дослщження Всесвиу у видимому дГапазош довжин хвиль, за ним тшов «КОМПТОН» (1991 рш), що вивчав космГчний простГр за допомогою гамма-промешв, третГм був «ЧАНДРА» (1999 рГк), що використав рентгешвсью промеш, а завершив цю велику програму «СПИТЦЕР» (2003 рГк), на частку якого довГвся шфрачервоний дГапазон. Назви всГм чотирьом обсерваторГям були надаш на честь видатних американських учених [11].
До 1995 р. повнютю розгорнута мГжнародна система геостащонарних супутниюв, що здшснюють космГчне
патрулювання планети. Космонавти на пшотуемих кораблях та орбГтальних станщях регулярно здшснюють експериментальш зйомки. Електронш i фотографГчш зшмки добре доповнюють одне одного.
165
Для одержання зшмюв засвоений радюдГапазон електромаг-штного спектру. РГзнопогодш радюлокатори бокового огляду стали встановлювати не тшьки на лГтаках, але й на важких кос-мГчних апаратах. Широко використовуються багатозональш зш-мки. Для !х обробки розробляються автоматизоваш засоби на базГ комп’ютерних технологш. Формуеться стшкий свГтовий ри-нок космГчних зшмюв, який поповнюеться конверсшними зшмками, накопиченими у вшськових вщомствах США i Роси. Для координатно! прив’язки зшмюв починають застосовуватися по-ртативш приймачГ супутникових систем позищювання (мюце визначення) - GPS (1993) (США), ГЛОНАСС (Роая).
Можливосп сучасно! космГчно! Гндустрп призвели до сталих тенденщй постшного техшчного та технолопчного удоскона-лення космГчних засобГв, зростання обсяпв ринку послуг та кь лькост користувачГв i, як наслщок, поширення товарообГгу свГ-тово! космГчно! шдустри [64].
За даними Satellite Indastry Association, товарообГг свГтово! космГчно! шдустри з 53 млрд. дол. у 1998 рощ збшьшився у 2003 рощ до 96 млрд. дол., у тому числГ обсяги послуг щодо використання штучних супутниюв ЗемлГ змшився з 24 млрд. дол. До 56 млрд. дол., тобто збшьшився у 2,3 рази. Одна з таких послуг пов’язана з дистанщйним зондуванням ЗемлГ (ДЗЗ); за рГзними ощнками загальна сума, на яку виконуються послуги ДЗЗ у свт, складае сьогодш вщ 500 до 700 млн. дол. щорГчно, втГм юнують прогнози !! зростання до величини 1 млрд. дол. вже через декшька наступних роюв [33].
Удосконалення космГчних шформацшно-техшчних засобГв, поширення ринку послуг, що пропонуе сучасна космонавтика, тдвищення якост цих послуг сприяе тому, що у свт постшно зростають обсяги швестищй, бюджетних та шших асигнувань у галузГ космГчно! шдустри.
У запусках космГчних апаратГв, дослщженш космГчного та земного простору сьогодш приймають участь десятки розвину-тих кра!н свГту, у т.ч. Укра!на. З метою мГжнародно! координацп космГчних програм, загальними цшями яких е спостереження i дослщження нашо! планети, у 1984 рощ був створений КомГтет супутникового спостереження ЗемлГ (CEOS - Committee on Earth Observation Satellites). Об’еднавши космГчш агентства 43 кра!н
166
свГту, шшГ нащональш та мГжнародш оргашзаци, CEOS став го-ловним мГжнародним форумом для узгодження програм супут-никових спостережень ЗемлГ, а також взаемодп цих програм з користувачами супутникових даних i всесвГтшми шформацш-ними ресурсами.
Важливим напрямком дГяльносп CEOS е змщнення та по-лшшення функщонування мехашзмГв глобального комплексного спостереження за нашою планетою. Одним з таких мехашзмГв е 1нтегрована глобальна стратепя спостереження IGOS (Integrated Global Observing Strategy), яка була започаткована у 1998 рощ як система партнерства 14 мГжнародних шституцш. IGOS призна-чена для комплексних спостережень глобального навколиш-нього середовища наземними та космГчними системами з метою оптимального стратепчного планування. Партнерство з IGOS розглядаеться як об’еднання трьох глобальних систем спостереження (океану, сушГ i ктмату) шд епдою CEOS [65].
ЛГтаючГ в космос рентгешвсью й оптичш телескопи вже по-дарували вченим чимало вГдкриттГв. Тепер же до запуску готу-ються цш орбГтальнГ комплекси, оснащенГ цими приладами. ТакГ системи дозволять провести масове дослщження зГрок нашо! Галактики на предмет наявностГ в них планет.
ffi для кого не секрет, що сучасш радГотелескопи земного ба-зування одержують картинки зоряного неба з дозволом, на порядки переважаючо! досягнуте в оптичному д1апазош. СьогоднГ для такого роду дослщницьких ГнструментГв настала пора виве-дення в космос. ЦГ радютелескопи будуть запущенГ на високГ елштичш орбГти з максимальним видаленням вщ ЗемлГ на 350 тис. км, що дозволить не менш чим в 100 разГв полшшити яюсть одержуваних з !хньою допомогою зображень радювипромшювання зоряного неба.
Недалекий той день, коли в космос будуть побудоваш заводи з виробництва особливо чистих кристалГв. I це стосуеться не тшьки бюкристалл1чних структур, так потрГбних медициш, але й матерГалГв для напГвпровГдниково! та лазерно! промисло-востГ. Навряд чи це будуть супутники - тут скорше знадобляться вщвщуваш або роботизированнГ комплекси.
Предыдущая << 1 .. 3 4 5 6 7 8 < 9 > 10 11 12 13 14 15 .. 118 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed