Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка):
Запропоновано юлька рекомендацт космiчним агентствам:
1) створити cупутниковi радiолокацiйнi системи з довжиною хвит дiапазону L й 1-2-денним перiодом повторення зйомки, при цьому розршення на мюцевост може бути знижений до сотень метрiв;
2) розробити мiкрохвильовi всепогодш системи для вимiру температури поверхш;
3) створити системи для анатзу вмюту газiв та аерозолiв у приземному шарi атмосфери;
4) продовжити доcлiдження з електромагнiтних спостережень юносфери й створити устаткування для вивчення свтння iоноcфери [68].
В подальшому такi диcтанцiйнi доcлiдження можуть застосовуватись для аналiзу cейcмiчних структур та оцшки cейcмiчного ризику сейсмоактивних зон ряда територш: Катфорнп, Китаю, Камчатки, Балкан.
Мошторинг ^HaMi
Цунамi, як i землетруси, е найнепередбачуванiшими природними явищами. Проблеми прогнозування цих явищ не можна адекватно розв'язати, науково-технолопчний потенщал ДЗЗ необхiдно спрямувати у сферу координаци пiдготовчих заходiв та швидкого реагування на катаcтрофiчнi поди, тобто у сферу управлшня ризиками i зменшення збитюв [99].
Принаймш поcтiйна просторова локалiзацiя потенцшно! загрози сприяе пiдвищенню ефективноcтi використання
392
супутниково! шформацп в системах мошторингу i контролю катастроф!чних цунам! Так, зони затоплення та руйнаци уздовж берегово! лшп можуть бути детально картоваш, що надасть можливють завчасного детального визначення соцю-економ!чних ризиюв, та мшм1зацп небезпеки для мешканщв цих зон.
Катастрофи такого масштабу, як останню, ставлять на порядок денний свпово! спшьноти задачу формування транс-регюнальних та глобальних плашв зменшення ризиюв цунам! в рамках глобально! стратег!! сталого розвитку. Основою такого плану можуть стати розробки вщповщних нацюнальних агенцш, наприклад розпочата тд епдою КОАА у 1994 р. Нацюнальна програма зменшення небезпеки цунам!
Першим кроком реал!заци тако! д!яльност мае стати створення комплексу карт затоплення в рамках розповсюджених Г1С загального доступу [99].
Дан! ДЗЗ, зокрема високого роздшення, мають стати базовим шструментом при розробщ та вдосконаленш адекватних регюнальних цифрових карт територш з високим ризиком затоплення та руйнування.
Важливим е також створення баз даних м!ждисциплшарного характеру щодо природних та антропогенних характеристик особливо небезпечних регюшв [100].
Поеднання можливостей ДЗЗ- та Г1С-технологш дасть змогу розробити якюно нов! шдходи та шструменти оцшки ризиюв та на !хнш основ! вдосконалити стратег!! управлшня ризиками природних катастроф [98].
Можливост дистанцiйного зондування у вир1шенн1 задач катастрофiчного монiторингу
З точки зору загального феноменолопчного анатзу важливо визначити просторову локатзащю та можлив! масштаби затоплень та руйнувань, що могли бути спричинеш природною катастрофою. Для цього розглянемо карту регюну (рис. 36).
На цш карт! представлен! територи, як! за умовами рельефу були затоплен! хвилею цунаму i зазнали, таким чином, найбшьших руйнувань i збитюв.
Використовуючи дан! ДЗЗ, розглянемо детальшше окрем! регюни, що зазнали найбшьшого впливу стих!!, а саме, райони
393
мюта Калутара на ocTpoBi Шрi-Ланка, та на ocTpoBi Катчал (Ншобарсью острови, Iндiя).
Бачимо, що берегова лшя зазнала значних втрат, зокрема практично повнютю зруйнована вся шфраструктура, будинки, змито частину берега (рис. 37 а, б). Спостериаеться значне руйнування бущвель, шфраструктури, берегових споруд, вщслщковуеться змiна гiдpoлoгiчнoгo режиму (рис. 38).
Рисунок 36 - Оглядова карта регюну, що зазнав впливу ^HaMi 26 грудня 2004 р
Пopiвняння piзнoчаcoвих зображень за допомогою сучасних систем обробки даних та геошформацшних систем дозволяе швидко oцiнити масштаби катаcтpoфiчнoгo впливу, визначити точну просторову лoкалiзацiю руйнувань, oцiнити таким чином пpямi збитки та оперативно визначити оптимальш тpанcпopтнi шляхи в зруйнованих регюнах. Навiть просте вiзуальне пopiвняння цих зображень дае мoжливicть ощнити загальнi масштаби катастрофи. Застосування простих методик штерпретацп кocмiчних зображень сприяе виpiшенню задачi oцiнки збиткiв та мiнiмiзацil наcлiдкiв природно! катастрофи.
Вивчаючи данi кocмiчнol зйомки можна дшти висновку, що
394
вс втрати адекватно враховаш. Зокрема не вивчено штрузда морських вод на суходш або змшу фГзичних властивостей та хГмГчного режиму прибережних вод океану тощо.
395
а
б
Рисунок 37 - Територ1я, що постраждала внаслщок катастроф1чного цунам1 (м. Калутара, о-в Шр1-Ланка; джерело даних Digital Globe вщ 26 грудня 2004 р)
396
а
б
Рисунок 38 - Територ1я, що постраждала внаслщок катастроф1чного цунам1 (м. Мелабо, о-в Суматра, 1ндонез1я; джерело даних: CRISP, National University of Singapore) : а -берегова лМя та прибережна зона. Даш зйомки IKONOS вщ 17 серпня 2004 р.; б - ураження береговоТ лшп та прибережноТ зони.
Данi зйомки IKONOS вщ 7 йчня 2005 р.
Вщповщш соцю-еколопчт ризики також не мають належно! оцшки. Однак за даними деяких дослщниюв [29] вщкладений вплив наслщюв природних катастроф може скласти в середньостроковш перспектив! близько 40 % прямих втрат. Як показуе вщповщний досвщ [101] в оцшщ цих показниюв методи супутникового спостереження ще мають зГграти визначальну роль.
