Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Экология -> Некос А.Н. -> "Дистанционные методы иследований в экологии" -> 88

Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.

Некос А.Н., Щукин Г.Г., Некос В.Ю. Дистанционные методы иследований в экологии — Х.: ХНУ Каразина, 2007. — 372 c.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка): distancioynimetodidoslidjen2007.pdf
Предыдущая << 1 .. 82 83 84 85 86 87 < 88 > 89 90 91 92 93 94 .. 118 >> Следующая

Аналiз сучасно! ситуацп за допомогою супутникових методiв спостереження за землетрусами надзвичайно необхщний.
Представляеться доцiльним проведення доcлiджень на трьох рiвнях: лабораторному, наземному й супутниковому. При цьому авiацiйний рiвень спостереження не розглядаеться як ютотний рiвень спостережень. Це пов’язано з високою вартютю аерознiмання.
Кориcтувачiв iнформацi! можна роздшити на чотири категорi!:
1) кiнцевi кориcтувачi;
2) науковi користувачц
3) iнженернi й будiвельнi компани;
4) коcмiчнi агентства.
1м необхщна рiзна iнформацiя про землетруси. Проте, можна сформулювати деяю загальнi вимоги кориcтувачiв до супутниково! шформащ!:
1) методики зйомок, що не залежать вщ погодних умов (хма-рноcтi);
2) тимчаcовi iнтервали зйомок: вщ декiлькох мicяцiв до по-штовху - до одного тижня пicля подi! з перiодичнicтю в добу;
389
3) швидка й цшодобова автоматизована обробка даних та !хня доставка користувачам, низька вартють даних.
Необхщно також враховувати проблеми стандартизаци ме-тод!в обробки й формата даних, пов’язувати з юнуючими геоло-пчними та геоф!зичними спостереженнями, анал!зом юторичних даних. Потр!бно проводити освггш заходи щодо використання супутникових даних серед користувач!в [14].
Наземш спостереження е невщ’емним компонентом мошто-рингу землетрус!в. Необхщно вести спостереження за нахилом, напругами, р!внем води; виконувати GPS- i VLBI-спостере-ження, метеоролопчш й електромагштш спостереження, проводити анал!з газового та аерозольного складу атмосфери [17].
Iснуючi й перспективнi супутниковi системи
У цей час юнуе кшька систем, що дають шформащю про де-формаци земно! поверхш, температури поверхш, х1м!чний склад у вертикальному розр!з! атмосфери. Перспективш супутников! системи дадуть значно бшьш широкий д!апазон параметр!в, що вим!рюються.
• Деформаця поверхш. Сучасш супутники, так! як ERS, ENVISAT не можуть дати достатньо! шформацп для оргашзаци мошторингу. Основний недолш цих систем полягае в дуже довгому перюд! спостережень вщ 27 до 44 дшв. Для спостереження за землетрусами i шшими природними катастрофами необхщний, як мшмум, 1-2-денний перюд спостережень. Цю вимогу бшьш за ус! задовольняють системи COSMO-SkyMed та Pleiades. Чутливють вщновлення рельефу земно! поверхш повинна бути шдвищена до мшметр!в. Необхщне створення супутникових систем з довжиною хвил! д!апазону L (15,0-30,0 см) на вщмшу вщ сучасних систем з довжиною хвил! д!апазону З (3,8-7,5 см). Цей д!апазон значно бшьш стшкий при побудов! интерферограмм i рельефу.
• Температура поверхш. Сучасш супутников! системи дають теплов! зшмки з високим розршенням на мюцевосту високою чутливютю (~0,1 К) i високою перюдичнютю 0,5 год - 1 день. Супутники NOAA i EOS поставляють щоденш дан! з розршенням 1 км протягом десятилггь. Геостацюнарш
390
супутники дають зображення земного диска кожш 0,5 год. Подальший розвиток буде пов’язаний з мшрохвильовими всепогодшми системами спостережень. У цей час мГкрохвильов! радюметри мають низьку просторову розршаючу здатшсть (n*10 - n*100 км).
Фундаментальною проблемою теплово! зйомки е залежшсть теплових аномалш на земнш поверхн вщ метеоролопчних процесГв, яю маскують корисний сигнал.
• Вм^т газiв в атмосфери Спостереження газового складу з супутниюв були досить рщю в минулому. Озон був единим газом, що вимГрювався на регулярнш основ!. У цей час спостернаеться вибух штересу до х!мп атмосфери. Системи супутниюв EOS (Aqua й Terra) i ENVISAT е найбшьш багатообщяючими системами, запущеними в самий недавнш час. Завдяки робот! цих супутниюв став можливим вимГр концентрацш СО i СН4 в атмосфер!. Одне з основних завдань газових вимГрГв - вщновлення концентраци газГв та аерозолю в приземному шар! атмосфери.
• Електромагштн спостереження в юносферй Електромагнгтш спостереження в юносфер! почали проводитися досить давно. Так! дослщження проводились в колишньому СРСР i Францп в 1970-х та 1980-х рр. На дшсний момент анонсовано юлька нових супутниюв:
1) французький DEMETER (Detection of Electro-Magnetic Emissions Transmitted from Earthquake Regions);
2) тоалшський ESPERI (Earthquake investigations by Satellite and Physics of the Environment Related to the Ionosphere and Atmosphere);
3) два вГтчизняних супутники - «Компас» i «Вулкан». Важливою проблемою електромагштних спостережень е низьке просторове розршення [40].
Рекомендацн iз застосування супутникових методiв для мошторингу землетруав
Рекомендацп !з застосування супутникових методГв для мошторингу землетрусГв були зроблеш в результат! аналГзу стану й перспектив супутникових i наземних дослщжень землетрусГв, аналГзу плашв космГчних агентств в сфер! вивчення
391
Земл^ результата робгг декiлькох мiжнародних груп ЮНЕСКО та ООН.
Пропонуеться створити або доповнити дослщження на декшькох полшонах у сейсмонебезпечних районах, наприклад, на Ившчному Кавказi, у Забайкал’!, на Сахатш й Камчатцi: за даними радюлокацшно! зйомки побудувати рельеф поверхнi на територп полшошв i почати мошторинг зcувiв земно! поверхнi, при необхщносп розташувати паcивнi або активнi вщбивачц за результатами теплово! зйомки розрахувати тепловi потоки на територi! полшона й почати монiторинг теплових аномалш.
Предыдущая << 1 .. 82 83 84 85 86 87 < 88 > 89 90 91 92 93 94 .. 118 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed