Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка):
t: п (S,t) або територiально узагальнену функцiю rf(t) = ^
в
(S,t)ds - дана функщя характеризуе стан як простих екосистем, так i !хшх комбiнацiй i мае кшцеве значення в припустимих для екосистеми межах.
Потм вводиться функцiя антропогенного впливу на екосис-тему х (S,t), яка записуеться для окремо! точки як
ri(S,t)=r(S,t) w(S,t), а для просторово! структури як ri*(S,t)= ^
в
(S,t) №(S,t) ds.
Щ функцil описують геофiзичнi ефекти антропогенних екосистем. За кривими зв'язку х (S,t) можна визначити критичш i припуcтимi значення функци, тобто Xiim i Xadm, причому iнодi Xiim мае два значення - максимальне i мiнiмальне. Рiзниця мiж фактичним станом i припустимим вiдхиленням е екологiчним резервом екосистеми.
Нажаль, анашз форми кривих залежноcтi геофiзичних ефек-тiв антропогенних впливiв та !хшх градiентiв дозволяе обчислю-вати структурш припуcтимi i пороговi значення антропогенних порушень не усх екосистем, а тшьки клiмаксових або параклi-
383
максових (коршних або умовно-коршних), тобто таких екосистем, що з максимальною ефектившстю використовують сонячну енерпю для фотосинтезу, так!, наприклад, складш люову лугов!, степов! i пустельш екосистеми з оптично щшьним рослинним покривом. Тшьки стосовно них можна розвивати наведен! вище концепци.
Через нелшшшсть залежносп вщбивно! i випромшювально! характеристик екосистем вщ природних i антропогенних чинни-юв виходимо з того, що безград!ентш або малоград!ентш дшя-нки криво!, прилегл! до &, вщповщають област припустимих порушень. Точка перегину високоград!ентно! д!лянки вщповщае област порогових порушень геоф!зичних ефекпв похщних екосистем. Ця законом!рнють виявляеться як на елементарному бюгеоценотичному р!вш з просторовим дозволом зшмально! системи менше одного метра й оглядовютю до 10-100 км2 при аерофотозшманш, так i на штеграцшних р!внях з розршаючою здатнютю бшьше одного кшометра з оглядовютю бшьше 1000 км2 при косм!чнш зйомщ.
2.7 АЕРОКОСМ1ЧНИЙ МОН1ТОРИНГ ТВАРИННОГО СВ1ТУ
Дистанцшш методи вивчення тваринного свггу р!зномаштт як за технолопею, так i за застосуванням: най-
крупномасштабшш! зйомки використовуються для
спостереження i пщрахунку окремих особин, головним чином великих тварин; великомасштабш та середньомасштабш - для вивчення i картографування стацюнарних i нашвстацюнарних форм впливу тварин на рослиншсть i грунти; середньо- i др!бномасштабш аеро- i косм!чш зшмки - для шдикацп потенцшних стадш тварин, а також супутшх еколопчних i гщрометеоролопчних умов.
Види зшмання, що використовуються при монiторингу тваринного свггу
384
Аерозшмання (поеднання суцшьних аеровГзуальних обсте-жень i вибГрково! великомасштабно! аерофотозйомки) устшно використовуеться при спостереженн за розташуваннями i чи-сельтстю, приростом i вiдмирaнням, мiгрaцiею i втово-статевою структурою популяцИ' стад крупних копитних тварин. Аеровiзуальнi обстеження i аерофотозйомка з масштабом М 1:50000 та М 1:1000, використовуються для тдрахунку чисельносп дикого твшчного оленя з подшом на вГково-статев! групи. На великомасштабних зшмках (М 1:10000) можна тдрахувати лише загальну кшьюсть тварин без !х шдроздшв. На середньомасштабних аерозшмках (М 1:25000) можна бачити розмГри i контури стада.
Зшмання переважно здшснюеться в зимов1 часи, коли високим е оптичний контраст тварин з фоном, менше заважають листяш дерева, а тварини концентруються у велик! стада.
В саван! i пустел! стада антилоп та сайгаюв тдраховуються аеровГзуально i за зшмками при низькш висот Сонця на фон! всохло! рослинностг
В люовш зон! виявлення окремих особин ускладнене. В лга особливо перспективним е теплове зшмання великих тварин. 1нвентаризащя бшоморського стада гренландського тюленя ви-конуеться на фон! засшженого льоду за зшмками М 1:3000. Ае-ровГзуально спочатку визначаються мюця найбшьшого скуп-чення тварин, а потГм за аерофотозшмками розшзнаеться !х чи-сельшсть i вшово-статева структура.
1нфрачервоне знiмання дозволяе проводити облГк i вивчати розподш тварин у шчш години. Поеднання аерофотозшмання i теплового зшмання може бути засобом тдрахунку кшькост по-мерлих тварин.
Теплове зшмання перспективне також для тдрахунку чисельносп водоплаваючих птахГв, наприклад, гусей, причому зчи-туючш пристрш по рядках скануючого денситометру дозволяе автоматизувати шдрахунок живих особин.
На великомасштабних аерофотозшмках виявляються велик! морсью ссавцг бшуха, дельфши, сГрий i великоголовий кит. У прозорих водах пом1тш не тшьки плаваюч!, але i екземпляри, що трнули. При спостереженш окремих особин не можна не зга-дати метод радюстеження за особинами з фГксованим радюпере-
385
давачем i приймачем сигналу на лпаку або на ШСЗ. Так, в Ка-надi за допомогою ШСЗ «NIMBUS-З» дослщжувалася мiграцiя iзюбра за радюмаяком, сигнал якого приймався два рази на день з точшстю прив’язки 1,6 км протягом декшькох сотень кшомет-рiв.
2.8 МОН1ТОРИНГ ПРИРОДНИХ СТИХ1ЙНИХ ЯВИЩ ЗА ДОПОМОГОЮ ДИСТАНЦ1ЙНИХ ДОСЛЩЖЕНЬ
Мошториг опустелювання
За даними ЮНЕП (Програма ООН з навколишнього середовища) у цей час пустелями охоплено понад 70 % вех посушливих земель, що становить бшя чверт земно! поверхш. Опустелювання наносить величезний cоцiально-економiчний збиток, вщ наслщюв якого страждае одна шоста частина населення земно! кулг
