Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Экология -> Некос А.Н. -> "Дистанционные методы иследований в экологии" -> 85

Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.

Некос А.Н., Щукин Г.Г., Некос В.Ю. Дистанционные методы иследований в экологии — Х.: ХНУ Каразина, 2007. — 372 c.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка): distancioynimetodidoslidjen2007.pdf
Предыдущая << 1 .. 79 80 81 82 83 84 < 85 > 86 87 88 89 90 91 .. 118 >> Следующая

Найбшьш консервативним е ложе болотного масиву — його форма, розмiри, лгголопя, розташування над рiвнем моря i осно-вним водоприймачем. Однак i цю консервативну частину не можна розглядати як щось незмшне. Сучасна конфiгурацiя масиву
- результат багатовшово! icторi!. Тшьки шляхом частих зонду-вань i н1велювань поверхнi можна встановити вщповщшсть сучасно! площi i форми болотного масиву його початковим умовам — виникнення i розвитку, а також !х зв'язок з сучасними надболотними схилами.
380
Кр!м процесГв саморозвитку значний вплив на ложе i повер-хню болотних масивГв виявляють тектошчт процеси, що проть кають у земнш корг Глибиннi рухи i трiщини впливають на характер поверхш болГт, особливо на !х пдрографда. Великий вплив на характер болГт виявляють i антропогеннi впливи.
Зараз аерофотозйомка широко використовуеться при кар-тографуванн болт. Числены монографи i статп доводять доцшьшсть використання аерофотозйомки для вивчення властивостей болотних масивГв.
В той час, коли в мГжнародних масштабах придшяеться особлива увага охорош довюлля, в тому числ! i болГт, аерофотозйо-мку доцшьно використовувати в процес видшення об’екпв, що охороняються, а також для оргатзаци багаторiчних спостережень за динамшою болотних екосистем.
З розвитком техшки дистанцшних дослщжень ширшим стае коло питань, яю можуть виршуватись за допомогою дистанцшних методГв. Створення нових титв плГвок (кольорових, спект-розональних) дозволяе проводити бшьш детальне видшення болотних дшянок i вивчати !х будову.
Нов! види дистанцшних зйомок (радюлокацшна, теплова, ба-гатозональна) общяють нову шформащю про болотш екосис-теми. Найбшьш широке розповсюдження з нових видГв зйомки отримала радюлокацшна зйомка.
Вивчення болотних систем за допомогою радюлокацшноИ зйомки дае багатий мaтерiaл. Висока генералГзащя зображення сприяе чГткому зображенню регюнальних i планетарних закономГрностей в розповсюджент болотних систем. Скульпту-рнють радюлокацшного зображення дозволяе дешифрувати структуру болотних масивГв. Рельефшсть зображення залежить вгд напрямку зйомки, тому при можливост потрГбно використовувати матерГали зйомок рГзних рейдГв.
Дуже щкавим е радюлокацшш зшмки для вивчення динaмiки водного режиму болотних екосистем. Для цього необхщш повтори зйомки в р!зт сезони року, яю дозволяють виявляти де-тал! будови i отримувати уявлення про внутрГшньоболотт стоки.
381
Цшав! вщомосп з радюлокацшних зшмюв можна отримати стосовно ступеню освоеност1 болт i стан мелюративних систем.
Велик! перспективи для вивчення болотних масив!в також вщкривае багатозональна зйомка. Комплекс дистанцшних зйомок може забезпечити повноцшну шформащю про стан i розви-ток болотних систем.
Екологiчна штерпретацiя антропогенних геофiзичних ефектiв
Вщбивш i випромшювальш характеристики природних екосистем входять до ряду вироблених протягом тривало! еволюци пристосувальних ознак екосистем. Антропогенш порушення природних екосистем, таким чином, позначаються як на змш !х водного органомшерального обм!ну, так i енергетичного балансу, у тому числ! вщбивних i випромшювальних характеристик порушених екосистем. Для еколопчно! штерпретаци геоф!зич-них ефекпв антропогенних вплив!в необхщний анал!з фактор-них i сезонних, оптичних i рад!ацшних ефекпв у св!тл! вивчення гранично допустимих навантажень (ГДН). За допомогою геоф> зичних ефекпв визначаються три стадн антропогенного впливу.
Перша - припустимих порушень, за яко! антропогенш змши випромшювально! i вщбивно! характеристик природно!
екосистеми невелик! знаходяться у межах припустимих вщхилень як!, суттево не порушують функцюнування екосистем.
Друга -порогових порушень, де вщбуваються суттев! порушення оптичних i рад!ацшних характеристик екосистем.
Третя - область руйшвних порушень, де геоф!зичш ефекти антрошзаци досягають максимальних значень. На вщм!ну вщ обчислюваних функцюнальних ГДН за допомогою аеро- i косм> чних зшмюв стае можливим обчислення просторово! структури ГДН екосистем, що практично дотепер шким не було зроблене.
Геоф1зичш ефекти порушення екосистем визначаються сту-пенем вщхилення антропогенно! модифшацп i вщ вихщно! природно! екосистеми Z за функщями сташв р!зних геоф!зичних характеристик R (наприклад, коефщент спектрально! яскравосп
382
pi, енергетично! яскравосп Rд, ращацшно! i радiояcкраво! температур TR i TB , оптично! щшьносп фотозображення Опед) пiд впливом природних чинниюв F. Залежноcтi R(F) нелшшш, отже, облаcтi припустимих, порогових i руйнiвних порушень можна визначити за змшами форм зв'язку R i F i !хнiми похiдними. Область припустимих порушень вщповщае малоградiентнiй дiлянцi залежноcтi R(F) вiд еколопчного оптимуму до першого максимуму друго! похщно!. Область порогових порушень знаходиться на високоградентнш дшянщ залежносп R(F) з рiзким перегином криво! з максимумом 1 -о! похщно!. Нижче знаходиться область руйнiв-них порушень.
Для анаттичного опису екологiчного порушення (тобто вщ-хилення даного стану екосистем вщ екологiчного оптимуму, пiд яким на практищ розумiетьcя корiнний або умовно-коршний стан екосистеми) була введена аналпична функцiя стану екосис-теми [66]. При цьому геофiзичнi характеристики (рд, R^, TR, TB i Dпед) приймаються за функцiю, яка змiнюетьcя в проcторi S i чаci
Предыдущая << 1 .. 79 80 81 82 83 84 < 85 > 86 87 88 89 90 91 .. 118 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed