Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Экология -> Некос А.Н. -> "Дистанционные методы иследований в экологии" -> 76

Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.

Некос А.Н., Щукин Г.Г., Некос В.Ю. Дистанционные методы иследований в экологии — Х.: ХНУ Каразина, 2007. — 372 c.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка): distancioynimetodidoslidjen2007.pdf
Предыдущая << 1 .. 70 71 72 73 74 75 < 76 > 77 78 79 80 81 82 .. 118 >> Следующая

Для швентаризаци пошкоджених насаджень розроблена спещальна методика, що грунтуеться на системi двофазно! вибiрки. Ця методика, на думку авторiв роботи, забезпечуе необхщну точнiсть для проектування люогосподарських заходiв, спрямованих на лiквiдацiю наслщюв пошкоджень.
Розглянутi вище методи виявлення й облшу пошкоджень грунтуються, головним чином на облшу видимих ушкоджень,
354
що викликаш одним агентом. Кр!м того, аерозшмки - документ, за допомогою якого можна дати повну характеристику саштар-ного стану люу.
Дистанцшш дослщження хлорофту в листях рослинносп
Вщбивна спроможшсть порщ дерев у значнш мГр! залежить вщ !х фенолопчного стану. Молода хвоя, що з’явилася, i пагшщ мають висок! коефщГенти яскравост!, в той час коли стара хвоя мае коефщГенти яскравосп майже в чотири рази меншг По мГр! старшня яскравють молодо! хво! спочатку швидко, а потм повшьшше зменшуеться, наближуючись до яскравост старо! хво!. Стара хвоя набувае змш яскравосп за вегетацшний перюд. Пюля зимового спокою, коли яскравють !! найменша, хвоя проходить новий цикл розвитку, пов’язаний з !! фГзюлопчними функщями i перш за все з! змшами хлорофшу, який весь час поновлюеться.
Вщносний вмют хлорофшу в молодш хво! - 11,9 %, тод! як дворГчна хвоя мютить 32,5 %. Пщвищення вмюту хлорофшу в старш хво! обумовлюе велику насиченють зеленого кольору, збшьшуе поглинання свгтла i знижуе вщбивну спроможшсть. Це е справедливим лише для хвойних порщ, але не розповсюджу-еться на ус породи дерев.
На вiдбивну спроможшсть рослинностi великий вплив мають геогрaфiчнi умови. Рослини суворого клГмату характеризуются бшьш низькою вщбивною спроможнютю, шж рослини помГрного клГмату.
Вщбуваеться зменшення коефщГенпв яскравосп при збшьшенш висоти зростання. Зменшення яскравосп вщбуваеться з довжини хвил! 540 нм. В iнфрaчервонiй облaстi спостерiгaeться сильна тенденщя до зменшення вiдбивaння зi збшьшенням абсолютноi висоти.
Навесш i влГтку перший невеликий максимум яскравосп у видимш обласп спектра спостернаеться у зон! промешв. Осшне пожовтшня i почервоншня листя рГзко збшьшуе вщбивну спро-можнють порщ, i максимум криво! спектрально! яскравост зм>
355
щуеться в область рожево-червоних промешв. В той же час ви-сока яскравють в шфрачервонш облаcтi збериаеться практично такою високою, як i для зеленого листя.
З метою вивчення впливу умов освпленосп рiзних частин крон дерев на !х вiдбивну cпроможнicть були зробленi вимiри хво! i листя, що було взяте з рiзних частин крон, а також змши яскравост верхнього (свплового) i нижнього (тiньового) боку листя. Хвоя з нижшх частин крон, а також швшчно! експозицп мае велику яcкравicть, тобто вщбивае бiльше cвiтлових променiв i для ока е бшьш млявою. Найбiльшi вщмшносп спостер> гаються у листяних порщ.
Кольоровий тон хво! i листя з верхньо!, нижньо! i пiвнiчно! частин крони залишаеться таким же, а змшюеться лише !х яск-равicть.
Аналiз хво! вказуе на залежнють мiж оcвiтленicтю, аналпичною будовою i вмicтом хлорофiлу.
Оптичш влаcтивоcтi хлорофiлу багато в чому залежать вiд температури зовнiшнього середовища, причому щ змiни можуть вщбуватися доволi швидко.
Величина приросту стовбурово! деревини змiнюетьcя в за-лежност вiд коефiцiента використання поглинено! фотосинтетично! активно! радiацi! (в межах 400-720нм).
Спектральна яcкравicть листя змшюеться в залежност вiд умов зростання. Зi збiльшенням вологоcтi грунтiв вщбуваеться падiння коефiцiентiв яcкравоcтi в шфрачервоних променях. У видимiй облаcтi спектра змши незначш i визначаюча закономiр-нicть ясно не простежуеться.
Морфолопчш оcобливоcтi листя i !х анатомiчна будова в умовах пiдвищеного засолення змшюються. Зi збiльшенням сту-пеня засолення грушгв спектральна яcкравicть листя збшьшуеться. Особливо впливае вмют хлору. А збшьшення дози фосфору в добривнш cумiшi викликае помине зменшення вщби-вання i пропускання cвiтлово! енергi!, збiльшуетьcя !! поглинання. Зi зменшенням вологост грунтiв збiльшуетьcя яcкравicть рослин.
Падiння яскравост рослин в iнфрачервоних променях вщбу-ваеться пiд впливом рiзних пошкоджень (пожеж та грибкових
356
хвороб) через порушення обмiну речовин, руйнащю хлорофiлу i зневоднення листя.
На свiтловому бощ листя концентрацiя зерен хлорофiлу в декшька разiв вища, нiж на тшьовш, а значить i насиченють зеленого кольору i поглинання свплових променiв також буде вища зi свiтлового боку листя.
В ушх породах дерев i об’екпв, що вкритi живою рослиннiстю (луки, вирубки тощо), крив спектрально! яскравосп мають виражений максимум в зеленш областi (А=520-570 шц), мшмум - в червоних променях, в зош поглинання хлорофiлу (А,=650-680 шц), рiзкий пiдйом i високу яскравють - в шфрачервонш областi спектру.
Вщбивна спроможнiсть деревних порiд зазнае значних змiн за сезонами року, в залежносн вiд !х фенолопчного стану. Навеснi найбiльшi значення коефщенпв яскравостi у видимiй областi спектру спостертаються у молодого листя i хво! порiд дерев - найменше у хво! старо!.
Дистанцшне дослщження забруднення poслиннoстi важкими металами
Дослщження залежносп мiж концентрацiею важких метатв у грунтi, рослинi i зовшшшм виглядом рослинностi почалися досить давно i проводилися з метою визначення родовищ корисних копалин. Ще в 1588 роцi Талiус схарактеризував мiнцарцiю як рослину-iндикатор меташв. Джугель у 1772 роцi щентифшував смуги ялiвця, вишнi, верби уздовж жил важких металiв.
Предыдущая << 1 .. 70 71 72 73 74 75 < 76 > 77 78 79 80 81 82 .. 118 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed