Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка):
З метою дистанцшного мошторингу засоленосп грунпв перспективним е мшрохвильове зшмання в сантиметровому дiапазонi бшьше 0,3 см. Важливим е те, що засолеш грунти часто мають шдвищену вологiсть, що ускладнюе !х вивчення оптичними методами. Радiотеплова локацiя засолених грунтiв в такому випадку грунтуеться на тому, що в порiвняних умовах зволоження зi збiльшенням концентраци солей у грунтовому
325
розчиш збшьшуеться електропровщнють грунту, а разом з цим i збшьшуеться !! радюяскрава температура ТВ. У результат! ТВ засолених грунтв значно вища, шж незасолених або слабо засолених грунтов т!е! ж вологосп.
Швидше за все, кшьюст зв’язки м!ж ТВ i засоленням будуть перспективними для дистанцшно! !ндикацп пол!в !з високою волопстю з переваженням вшьних форм вологи в грунт!.
Таким чином, для повно! дистанцшно! !ндикацп необхщно використовувати комплекс дистанцшних приймач!в у р!зних спектральних штервалах.
Вивчення забруднення Грунтового покриву при нафтовидобуванш
Останш десятир!ччя характеризуються стр!мким розширен-ням i прискоренням нафтово! галуз! виробництва. Не дивлячись на заходи з обмеження залежност енергетичного балансу вщ нафти та нафтопродукпв, частка вуглеводневого палива складае зараз 2/3 свгтового р!вня споживання енерги, а тшьки нафти -бшьше половини.
Зараз у свт щор!чно видобуваеться бшьше 2,5 млрд. тонн сиро! нафти. Попит на нафту та нафтопродукти збшьшуеться у середньому на 8 %, а видобуток - на 5 % на рш.
Негативним наслщком штенсифшацп нафтовидобування е забруднення природного середовища нафтою та !! продуктами. За даними А. М. Рябчикова (1974 р.) при видобуванш, транспор-туванш, переробщ нафти та нафтопродукпв втрачаеться близько 50 млн. тон на piK
Основними причинами розлиття нафти та нафтопродукпв е короз!я та мехашчт ушкодження трубопроводов, порушення ге-рметичносп резервуар!в, стравлювання тд час ремонту, авар!! на нафтопромислах. Розрив одного трубопроводу призводить до забруднення територп площею 0,11 га.
Одним !з найстарших райошв видобування нафти е Апшеронський швостр1в. Початок розробки тут нафтових родовищ належить до 70-х роюв Х1Х стор!ччя. У результат! нафтовидобування грунти Апшерону виявились дуже
326
забрудненими нафтою. За даними Ш. М. Гасанова та М.П. Бабаева (1975 р.), яю проводили картографування нафтопромислових земель Апшерону за площею близько 25 тис. га, забруднеш нафтою грунти складають: до глибини 10 см - 2611 га, до глибини 25 см - 1997 га, до глибини 50 см -1357 га, до глибини 100 см i бшьше - 2727 га.
Необхiднiсть повернення у сшьськогосподарський обiг грун-тiв, трансформованих тд впливом нафтового забруднення, по-требуе розробки зaсобiв гх рекультивацИ. Рекультивацшт ро-боти, перш за все, повинш спиратися на дан! про мюцезнахо-дження забруднених нафтою грунта i стушнь !х забруднення.
Iснуючi засоби визначення вм^ту нафти та нафтопродуктiв в tрунтах базуються на екстракци tрунтових зразтв рiзними оргатчними розчинниками з подальшим визначенням вм^ту нафтових речовин в екстрактах шструментальними методами. Утверсальний розчинник або поеднання розчиннитв для видалення нафтових компонeнтiв з tрунтiв поки що не знайдено. РГзт дослщники застосовують найрГзномаштшш! розчинники: гексан, бензол, хлороформ, хлористий метилен, чотирихлористий вуглець, толуол, тетрапдрофурон i т.д. При цьому можливим е як неповне видалення сполук нафти з грунта, так i додатковий вплив на грунтов! компоненти i нафтов! речовини, яю призводять до хибних результата. Кр!м того, вс розчинники, що використовуються мають токсичш властивосп, шюдлив1 для здоров’я людини, вибухонебезпечш, що робить небажаним !х використання при масових аналГзах.
Для дГагностики i оцшки рГвня нафтового забруднення грунта була використана !х вГдбивна властивють. Як об’ект дослГ-дження були обраш сГро-бур! грунти (супГщан!, легко- i серед-ньосуглинков!) в районах нафтопромисловост м. Баку. ВимГри вщбивно! спроможност! фонових грунтГв i грунта з рГзним ступенем забруднення нафтою i нафтопродуктами, були проведен! в стандартних лабораторних умовах. Отриман! спектри сшввщносяться з особливостями кривих спектрального вщбиття грунтГв аридно! зони, вказаних рашше А. М. Рябчиковим (1974 р.), а величини коефщента вГдбиття
327
вщповщають даним з вщбивними властивостями фонових стро-бурих грунтов Апшерону.
Залежно вщ р!вня забруднення грунтов нафтою i нафтопродуктами змшюеться характер криво! спектрального вщбиття пор!вняно з фоновими грунтами, причому у м!ру збшьшення ступеня забруднення зменшуеться вщбивна властивють. При сильному забруднент крив! спектрального вщбиття стають майже горизонтальними у всьому д!апазот довжин хвиль. Якщо штегральне вщношення фонових грунтов складае 27-30%, то дуже забруднених грунтов - 10-20 %, причому коефщент вщбиття в синьо-фюлетовш областо знижуеться до 9-11%, а в червонш частит спектру - до 8-13 %.
Розробка метод!в дистанцшного зондування грунтов з метою отримання достов!рно! шформацп про стан екосистем, включаючи дан! про грунтовий покрив, спроби побудови довготривалих прогноз!в природокористування на основ! ще! шформацп потребуе накопичення значного обсягу експериментальних да-них з визначення вщбивних спроможностей грунтов, забруднених нафтою та нафтопродуктами, що в кшцевому результат! дозволить встановити статистичш залежност i внести ютотш корективи до дистанцшних аерокосм!чних метод!в дослщження грунтов i природних об’екпв в цшому.
