Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка):
155
У 1783 р. брати Монгольфе винайшли повторяну кулю. Вона була змайстрована з полотна, в дiаметрi мала бшьше 10 м. Де-монстращя ще! кулi вiдбулася 5 липня 1783 р. Куля тднялась на висоту до 500 м. та протрималась в повiтрi близько 10 хвилин, пролепвши при цьому 2 км.
22 грудня 1896 року стався перший в л^описах пов^ро-плавання полгг пов^ряноТ кулi (рис.4) техшчно! спiльноти з метою визначення кiлькостi електрики в атмосферi. На кулi ле-тiли В. А. Семковський i Е. С. Федоров. Вимiри були розпочатi на висот 700 футiв i продовжувалися до найвищо! точки, але електрики у повiтрi не виявилося.
24 травня 2005 р. вперше в юторп повторяплавання повiтряна куля досягла Ившчного полюсу. Рекордний перелiт був здшс-нений екiпажем теплового аеростату «Святая Русь» тд команду-ванням вщомого росiйського мандрiвника Валентина Ефремова. На подолання 980 км. вщ миса Арктичний до полюса в експеди-цИ пiшло 38 днiв. Пщ час польоту була реалiзована ушкальна науково-практична програма, яка допоможе оновити сучасш на-уковi знання з екологп, формування клiмату Землi, життедiяль-ностi людини у екстремальних умовах.
Рисунок 4 - Полгг повггряноТ кул1
Наприкiнцi 90-х рокiв XIX ст. каштан росшсько! армil
156
С. О. Ульянш продовжив конструкщю повторяного змiя для пiдйому фотоапарата у повторя з метою складання плашв мiсцевостi, який неодноразово i з усшхом застосовувався (рис.
5).
У 1886 р. Л. М. Зверинцев виконав повггряш зйомки першим спещальним фотоапаратом В. I. Срезневського. Для складання плашв, необхвдних при прокладанш залiзниць, отримали прак-тичне застосування i перспективнi знiмки, зробленi аерофотоапаратом, встановленим на прив’язному аеростатi. Це зробив iнженер Р. Ю. Тшле у 1898 р. Вiн використовав аеростати i змп, сконструював перший у свт багатооб'ективний аерофотоапарат «Панорамограф» - прототип усiх наступних конструкцш, який складався з 7 об'екпв. Один iз них мав суворо вертикальну оптичну вiсь, а iншi розташовувалися навколо цього центрального i мали похилi оптичнi вiсi. Це забезпечувало велике охоплення територи, що зшмалася. Р. Ю. Тiлле створив спещальну аерофотознiмальну конструкцiю, завдяки якш з'явилася можливiсть перемiщати фотоапаратуру за допомогою пов^ряно! кулi чи змiя i отримувати безперервну панораму мюцевосп.
Поряд iз розвитком повiтряного фотографування розвива-лося наземне застосування фотографа для складання планiв мю-цевосп. Отриманi при цьому перспективнi зшмки перетворюва-лися в план вщповщно до законiв теорп перспективи.
Для стереовимiрiв пари знiмкiв, отриманих за допомогою фототеодолга, створено стереокомпаратор, в якому засновано зааб марок (К. Пульфрш, 1901), що використовуеться i в сучас-них стереоприладах.
На початку XX столття процес фотографування земног поверхт з л1така почав називатися аерофотозтманням.
У жовтш 1902 року Р. Ю. Тшле за допомогою прив'язаного аеростату зняв i обробив план рiчки з закрутами. Вш пропонував використовувати аерофотозйомку для зшмання рiчок (для потреб проектування остових переходiв) i одержання точних плашв рiчкових заплав за допомогою зйомки окреслень урiзу води при рiзних висотах рiвня. Вiн також пропонував використову-вати аерофотозйомку для рекогносцировки важкодоступних з землi районiв.
157
У 1903 рощ були опублшоваш роботи К. С. Цюлковського, присвячеш теори космiчного польоту, але тiльки в середиш
40-х рокiв вони стали практично можливими.
Рисунок 5 - Повгтряний змш для п1дн1мання аерофотоапарату
1 повятряний зм1й
2 парус для тдм^мання аерофотоапарату по тросу
3 аерофотоапарат
У 1904-1905 роках у перюд росшсько-японсько! вшни робилися спроби застосування аерофотозйомки. Було
158
сформовано три пов^роплавательних батальйони шд
керiвництвом iнженера-полковника Найдьонова. До цьго ж часу Ульянш створив телеапарат, що дозволяв проводити зйомку з великих вщстаней. В 1908-1909 роках - Р. Ю. Тiлле видав тритомну працю «Фотографiя в сучасному розвитку». У 1910 рощ тд час маневрiв росiйського флоту уперше було зроблено зйомку з л1така (рис.6).
Рисунок 6 - Лггак, з якого були зроблеш перим в Роси аерофотознiмки (1910р.)
У Росй вiдбувся перший до^дний аерофотозтмальний польот. У 1908-1914 роках проводяться першi дослщження за допомогою аерофотознiмального польоту; розробляються засоби аерофотознiмання. З'являються першi аерофотознiмальнi спеща-льнi прилади - аерофотоапарати.
Пюнерш польоти аеропланiв були з усшхом використанi для фотографування земно! поверхш В. Райтом у 1909 рощ,
B. Ф. Гельгардом i В. Ф. Дибовським у 1910 рощ. У той же час Г. А. Тихоновим одержат першi спектрозональш фотографп. У росшськш армi! з метою розвiдки почали застосовувати пов^ряш перспективнi i плановi знiмки. Пiд час Першо! св^ово! вiйни для цього використовувалися оригшальш аерофотоапарати
C. А. Ульянiна для зйомки на фотопластини.
У 1913 р. ростський конструктор - полковник В. Потте створив перший у свгтг нашвавтоматичний аерофотоапарат з
159
ролжовою фотопшвкою. Конструкцiя аерофотоапарату Потте була настшьки вдалою, що застосовувалася до 30-х рр. i лише поим була замшена бшьш досконалою, хоча школи використо-вувалася i наприкшщ ХХ столiття. Було вирiшено задачу розве-рнення перспективних знiмкiв у планов^ а потiм i !х фототранс-формування (В. Ф. Найденов, 1917). У т роки використовувався термш «тлумачення» знiмкiв, який потом був замшений термiном «дешифрування».
