Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка):
Реестрац1я вщбитого лазерного випромшюванн я 1Ч д1апазон 1-7 у залежнос т вод товщини пл1вки i довжини хвил1 випромь нювання Слабки й Будь- який Слабки й туман
327
Проведене зютавлення ефективносп р!зних дистанцшних метод!в показало, що найбшьш перспективними варто вважати метод лазерно! локаци, мшрохвильовий, радюметричний метод i метод реестраци власного у - випромшювання нафти. Остант два методи кр!м виявлення забруднення дозволяють визначити товщину нафтово! птвки i ощнити масу пролитого нафтопродукту. Досить перс-пективним також е метод, оснований на фотографуванш у поляризо-ваному свт.
Таким чином, дистанцшш засоби виявлення нафтових забруднень дозволяють шспектувати велик! площ! за короткий час i е найбшьш оперативними. Дистанцшш методи дозволяють ви-явити нафтовi забруднення на стади слшу - rnieuu, що - утво-рюеться на поверхн вИдразу пкля розливу. Це дозволяе проводити тквдащю забруднення з найменшими витратами.
Оргашзацш вiзуальних спостережень антропогенних забруднень моря
У систем! оргашв Держкомпдромета та Держкомприроди накопичено практичний досвщ оргашзацп в!зуальних спостережень забруднень водних об'екпв суш! i дшянок моря з борту ав!аносив. Отримана при цьому шформащя сприяла тдвищенню ефективносп водоохоронних ршень, що приймалися за рахунок збшьшення оперативносп i надшност щентифшаци антропогенних забруднень. За даними систематичних в!зуальних спостережень водних об'екпв можна вивчати просторово-часовий розподш забруднюючих речовин. Цей розподш дозволяе уточ-нити меж! зон ризику антропогенного забруднення акваторш, реатзувати оптимальне планування режим!в контролю окремих д!лянок водних об'екпв судовими i наземними засобами.
Накопичений досвщ дае шдгрунтя для висновку, що матер!-али в!зуальних спостережень забруднення мор!в сприяють пода-льшому удосконаленню i тдвищенню ефективносп державно! водоохоронно! полпики, якщо !х використання оргашзовано в спещатзованш систем! аерокосм!чного мошторингу. Поряд з ав!ацшними, в нш передбачаеться використання в!зуальних спо-
305
стережень процешв забруднення мор1в з борту довготривалих орб^альних станцш (ДОС).
В1зуальш i шструментальш спостереження з космосу р1зних об'екпв на Земл1 i в атмосферу а також оптичних явищ, стали невщ'емною частиною програми, що виконусться екшажами ко-см1чних корабл1в. Не дивлячись на вщомий факт, що з космосу можна спостерпати i рееструвати меж1 роздшу водних мас, що в1др1зняються оптичними, х1м1чними, ф1зичними характеристиками, до контролю антропогенних забруднень моря в1зуальш спостереження систематично не застосовувалися.
Методика проведення вiзуальних спостережень
У перюд передпол^но! тдготовки дшянки мор1в, що е об'ек-тами в1зуального спостереження, наносяться на карту масштабу 1:1000000.
Райони, що представляють тдвищену в1рог1дн1сть забруднення, наносяться на щ карти. Окрем1 райони, особливо небез-печш за р1внем в1ропдносп забруднень i наявносп джерел забруднень, наносяться на карти масштабу 1:2000000. На карту наносяться: берегова лшя, глибини, локатзащя р1чкових гирл, приморських мют, приморських i морських нафтопромисл1в, морських вiдвалiв грунту, морських i приморських нафтопрово-дiв. Один екземпляр цих карт знаходиться на борту ДОС, шший у експертв-еколопв у Цен^ керування польотами (ЦКП), iншi
- в регiональних управлшнях i iнспекцiях з охорони вод. На 2-х екземплярах карт (на ДОС i в ЦКП) вщзначеш зони антропогенного забруднення.
Сеанси в1зуальних спостережень проводяться в наступят посл1довност1:
У спостереження морських акваторш неозброеним оком i виявлення цв^ово! диференщаци морсько! поверхш;
У щентифшащя маскуючих факторiв i виявлення
забруднень моря;
У iдентифiкацiя джерел забруднення за допомогою бортово! апаратури;
306
^ передача на Землю координат, розмГрГв,
штенсивносп джерел i характеристик динамши забруднень;
> передача на Землю координат, розмГрГв i
дешифрувальних ознак забруднень, виявлення джерел забруднення. Пщ час сеансу вГзуальних спостережень результати спостережень передаються на Землю (в ЦКП) у дГалоговому режим!;
^ фотографування найбшьш характерних i крупних
забруднень моря;
^ тд час наступних сеансГв дослщжуються:
динамГка, форми i розмГри плям забруднень, а також
оцшюеться ефектившсть проведених заходГв з !х локалГзацп.
Досвiд авiацiйного монiторингу прибережних акваторiй
1стотною перевагою використання авГацшних платформ при мошторингу морських акваторш е можливють оперативного планування райошв i перiодичностi польотiв. Цим, зокрема, пояснюеться бшьш широке !х практичне застосування порГвняно з космГчними. Як правило, спостереження забруднень моря здш-снюються вГзуально.
Накопичений досвщ виробничого використання техшчних засобГв аерокосмГчного мошторингу морських акваторш свщ-чить, що вони можуть бути ефективш тшьки в середовищ! ком-плексних спещалГзованих систем охорони моря.
Використання радюлокацшнот технiки iстотно розширюе можливостi ав1ац1йних методiв монiторингу морськот еконо-мiчнот зони як за рахунок значно бшьшот ширини смуги огляду засобами телевiзiйнот зйомки, так i за рахунок мож-ливост вести зйомки.
