Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка):
Скориставшись певною методикою, за космiчними знiмками можна вщновити просторовий розподiл зважених речовин в ес-туарiях рiчок в штервальних оцiнках !х концентрацiй.
Зростаюче застосування мшеральних добрив в сшьському господарствi, iстотно змiнило i продовжуе змiнювати масу бю-генних елеменпв, що надходять в море з рiчковим стоком. В результат виносу бiогенiв стимулюються процеси евтрофшацп моря, що проявляеться в масовому розвитку фпопланктону, особливо в прибережних мiлководних районах. Як i для внутр> шнiх водойм цвiтiння моря можна контролювати за даними кос-мiчних зйомок. При початковiй фазi цвiтiння фiтопланктон мас-куеться неоргашчними зависями. Найбiльш ефективно неоргаш-чш зависi i фiтопланктон розрiзняються при обробщ матерiалiв багатозональних зйомок. В цьому випадку можливо обрати оп-тимальний варiант синтезу максимальними контрастами в спек-тральних характеристиках яскравост води, що мютить фiтопла-нктон i неорганiчнi завись Наприклад, при обробцi дубль - нега-тивiв МКФ-6М на проекторi МР-4С оптимальним е наступний варiант синтезу:
Канал №2 (520-560нм) - фтътр №9 (червоний)
Канал №3 (580-620нм) - фтътр №8 (жовтий)
315
Канал №4 (640-890нм) - фгльтр №6 (синьо-зелений)
Канал №5 (790-890нм) - фтьтр №5 (ситй)
При цьому область «цвтння» мае синш цв!товий тон, а забруднення неоргашчними зависями - червоний.
Прибережш мшини найбшьш ч!тко видшяються в каналах №2 i №3, в той час як завис! - в каналах №3 i №4. За наявносп матер1атв повторно! зйомки вщр!знити мшину вщ дшянок, за-бруднених зваженими речовинами, можна за стшюстю форми контраств. Для мшини вона шддаеться меншш мшливосп, а для забруднених дшянок ютотно залежить вщ пдрометеоролопчних умов на час проведення зйомки. Вказаш особливост дешифрування косм!чних зшмюв притаманш також для вивчення за ними абрази берега, забруднення моря змутненням донних вщкладень, а також береговим стоком, оскшьки в цих випадках трасером також е зважеш речовини.
1дентиф1кац1ю нафтових забруднень моря можна виконати, як правило, тыьки за космгчними зшмками з високою розршаю-чою здатшстю. При в1зуальнш обробщ забруднеш нафтою д!лянки дешифруються, головним чином, за специф!чними формами контур!в плям.
Хмарнють легко враховуеться за тшями, а також за р!зни-цями спектрально - яскравих характеристик об’екпв у видимому i ближньому 1Ч - д1апазош. Ц р!знищ дуже добре помтгш при пор!внянш зшмюв сканером МСУ-С в д1апазош 0,5-0,7 та 0,7-1,1 мкм. Потужш масиви хмар рееструються за специф!ч-ними вихровими структурами.
Ознаками цвттня моря, в залежностi eid фази
цвтшня е:
• наявнють у вщкритому мор! плям кругло! форми або бшя берега -видовжено!;
• зелений, бурий або червоний кол!р плям у видимому i ближньому 1Ч - д1апазош, при цьому !х яскравють у видимому д1апазош вища, шж в ближньому 1Ч;
• нитковидна текстура i нечйта меж плям.
Мшини, особливо прибережш, можна прийняти за дшянку з шдвищеною концентращею зважених речовин. Однак на
316
повторних зшмках !х меж! залишаються постшними (за вадсутносп великого хвилювання).
Дистанцшш методи виявлення забруднень водних басейшв
Дистанцшш методи виявлення забруднень водних басейшв полютантами грунтуються в першу чергу на виявленм фтоп-ланктону, тому що його концентращя тюно пов’язана з рГвнем забруднення басейну.
Оптичш характеристики фГтопланктону пов’язаш з оптич-ними властивостями хлорофшу. ФГтопланктон за рахунок влас-них смуг поглинання в област 420-460 нм, яю припадають на максимум розсГювання свГтла водою, змшюе спектр розсГю-вання. У результат! блакитна область рГзко ослаблюеться, максимум штенсивносп перемщуеться у зелену область (« 550 нм). За деяких умов система хлорофш-вода може флуоресщювати Гз максимумом випромшювання в червонш област спектра (при 640-680 нм). У 1Ч област спектр хлорофшу складний i його важко використовувати для виявлення фГтопланктону.
Подан! в робот! [20] результати отримаш за допомогою лГта-кового спектрографа з використанням ефекту поляризаци вщби-то! вщ води сонячно! радГаци. Рееструвалося тшьки розсГяне водою свгтло. У присутност фГтопланктону був виявлений зсув максимуму штенсивност розсГяного водою свГтла до 560 нм i гасшня в блакитнш област спектру (430 нм).
ЦГкав! результати були отримаш сшвробГтниками 1ГНАН Укра!ни при дослщженш забруднення важкими металами вод затоки (Сахалшська область), де виникла несприятлива еколопчна ситуащя у зв’язку з забрудненням вод важкими металами. З огляду на те, що у водах Дистанцшн затоки розвинутий фпопланктон i штенсивно ростуть водорост!, було прийняте ршення використовувати методику виявлення важких металГв в акватори затоки, засновану на аналГз! виду спектра системи вода-водорост (фГтопланктон). За допомогою 1нституту фГзики АН РеспублГки Беларусь була зроблена зйомка затоки.
317
Вивчення отриманих результата показало, що навпь в умовах складно! системи, коли водоросп або фпопланктон вкритi шаром води, у рядi вибiрок спекав спостерiгаеться «блакитний» зсув кривих спектральних яскравостей в областi 680-780 нм (Дист.1), що свiдчить про аномальний вмiст важких металiв у деяких дшянках затоки.
