Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка):
295
фiв вщ пожеж виявив, що в той час, коли на телевiзiйних зобра-женнях чiтко виднi димовi факели, якi мають дещо меншу яскравють, шж хмарнiсть, на !х зображеннях вони зовсiм не помь тнi. Таким чином, отримання зображень димових хмар одноча-сно в частинах спектру ТВ i 1Ч дае можливiсть вiддiлити димовi забруднення вiд хмарностi. Однак це можливо тшьки в тих випадках, коли дим сухий i конденсащя водяно! пари на димових частках мала. В шших випадках димовi забруднення буде видно
i на 1Ч - зображеннях [81].
Забруднення атмосфери димами природних пожеж
Пожежi люов^ болотнi (торф'янi), трав'янi е одним iз найва-жливiших джерел забруднення атмосфери. Супутниковi системи спостереження за ними, яю розробляються, вщкривають ефекти-внi можливостi !х вивчення. Свiтлi язики димових струменiв вщ пожеж особливо чiтко виявляються на локальних фотографiях, а також на зшмках зi супутника природних ресуршв ЛАНДСАТ-1 (ЕРТС - 1) i ЛАНДСАТ - 2. Димовi шлейфи вщ локальних люо-вих пожеж були виявлеш у Флоридi та Аргентиш, стовпи диму вiд пожеж чагарниюв - у Мексицi, Н1гери, Республiцi Чад i Камеруну димовi струменi трав'яних пожеж - у Судаш i Замбii. Подiбнi знiмки з розрiшаючою здатнiстю не менше 100 м особливо ефективш для локатзацп джерел забруднення, виявлення нових i старих згарищ i, таким чином, потенцiйних пожежонебе-зпечних районiв.
На ТВ зшмках з метеоролопчних супутникiв димовi забруднення, зокрема факели, зображаються менш чпко, за ними скла-дшше визначити i здiйснити локалiзацiю осередюв горiння. Але значна обзорнiсть ТВ зшмюв дозволяе виявити одночасний розвиток багаточисельних пожеж на великих площах i забруд-нення атмосфери в регiональних масштабах.
На космiчних знiмках чiтко простежуються варiацi! димових струменiв залежно вiд напряму вiтру, а також мiнливiсть !х роз-мiрiв, унаслiдок розширення або звуження осередку пожежi. Ефективним засобом вивчення динамши цих явищ, а також !х
296
зв'язку з макрометеоролопчними процесами е регюнальш зшмки з метеоролопчних супутниюв i глобальнi зображення з гео-синхронних супутникiв.
Комплексний аналiз космiчних зображень i метеорологiчних даних впевнено показав, що велик пожежi мають не тшьки ло-кальне значення, але через тропосферш циркуляцiйнi системи впливають i на стан атмосфери великих регюшв.
Вулкашчне забруднення атмосфери
Вулкашчш виверження е одним iз природних джерел забруднення атмосфери. 1х вивчення отримало особливий розвиток при отриманш фотографiй з метеоролопчних штучних супутни-кiв Землi. Постшне функцiонування декiлькох ШСЗ у навколо-земному космiчному просторi дозволяе вести цiлодобовi спостереження. При цьому в полi спостереження з ШСЗ знаходиться вся земна поверхня, що дозволяе отримати матерiали з будь-яких районiв, нерiдко ненаселених або важкодоступних для спостереження звичайними засобами, оскiльки % всiх активних ву-лканiв знаходиться в межах акваторш на островах [67].
Космiчнi спостереження вулканiчних районiв дозволяють отримувати даш про рiзнi аспекти виявлення вулкашчно! дiяль-ностi, в тому чи^ про початок i завершення виверження, варiа-цi! розвитку димових хмар. Так, наприклад, за космiчними зшмками чпко простежуеться початок i хiд виверження вулкану Беренберг, що пробудився. у вересш 1970 р.
Пилове забруднення атмосфери за спостереженнями з космосу
Проблеми вивчення атмосферних забруднень як природних, так i штучних в останнш час придшяеться все бiльше уваги. Особливий штерес являе вивчення таких великомасштабних за-бруднень, як пиловi бург Залежно вiд структури поверхневого шару грунту необхщш рiзнi швидкостi впру для пiдйому i пере-несення пилу. Тому для виникнення пилових бур, наприклад, у районах Поволжя, де поверхневий шар складаеться з дуже дрiб-
297
них i легких часток супщаного грунту, достатньо швидкосп в> тру 10-12 м/с. У пустелях Африки й Аравп часто виникають т-щаш бурГ, для яких необхщш бшьшГ швидкосп вГтру (20-25 м/с).
РозмГри пилових бур рГзномаштш - вщ сотень квадратних метрГв до сотень i тисяч квадратних кшометрГв.
БурГ мезо- i мГкромасштабу, тобто ri, що можуть розрГзнятися з космосу, залежно вщ природи !хнього виникнення синоптики подшяють в основному на два типи. До першого типу належать пиловГ бурГ, що виникають при проходженш холодного фронту, до другого - бурГ, в так званш штормовш зош, що утворюються при зустрГчГ двох баричних утворень протилежного знаку за умов рГзкого пщсилення одного
з них.
Динамша i структура цих бур рГзномаштна. БурГ холодного фронту в своему розвитку проходять низку стадш - вщ утво-рення осередку бурГ бшя землГ до виникнення пилово! хмари на висотах. Хмара е результатом пщйому часток пилу потужними вертикальними потоками в райош фронту бурГ (мюце зустрГчГ холодних i теплих повГтряних мас) i втягнення цього пилу в ви-сотну атмосферну циркулящю (на висотах до 3-5км). Фронт бурГ змщуеться разом з перемщенням баричного утворення. БурГ другого типу мають стацюнарний характер, охоплюють в основному приземний шар повГтря (до 1,5-2км). Перенос пилу вщбуваеться у виглядГ пилових потоюв, спрямованих уздовж вГтрово! течи.
