Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка):
Рaдiолокaцiйне зображення формуеться в результатi опромiнення земно! поверхш радюпроменем
i приймання вiдбитого сигналу з реестращею його у виглядi рядкiв на спектронно-променевiй трубцi. У результат одержують фотографiчне зображення мюцевосп, щiльнiсть якого залежить вiд потужносп вiдбитого радiосигналу.
Унаслiдок шорсткостi поверхш вщбита частина енергi! вiдiсланого сигналу розсюеться, i фiксуеться дифузiйне (розсяне) вiдбиття. Iнтенсивнiсть розсiяного вiдбиття залежить вщ спiввiдношення розмiру i перюду, шорсткостi поверхнi вiдбиття з довжиною хвилг У тому випадку, коли розмiри часток поверхнi менше твдовжини хвилi, вони не дають розсяного вiдбиття. Завдяки цьому радарну зйомку можна проводити в будь-який час доби i за будь-яко! погоди, тому що хмарнють (за винятком грозових хмар) i туман не позначаються на якост радарного зображення. Зйомка при великш довжинi хвилi дозволяе одержати iнформацiю, незважаючи на густу рослиннють, а також через товщу незцементованих дрiбнозернистих вiдкладень, але верхнш дiапазон спектра радарно! зйомки обмежений розмiром прийомно! антени. Виразнють радарного зображення залежить вiд ступеня шорсткостi поверхнi вiдбиття, геометрi! об'екта,
264
кута падшня променя, ступеня поляризованостi i частоти посланого сигналу, фiзичних властивостей поверхш вщбиття (щiльнiсть, вологiсть та ш.).
У випадку рiзко розчленованого рельефу частина шформацп на радарному зображенш закрита радарною тшню. Розмiр площi радарно! тiнi визначаеться сшввщношенням камери й об'екту.
Електрична реестрацiя випромiнювання електромагнiтних хвиль у радiодiапазонi базуеться на перетворенш енергi! радiовипромiнювання в енергiю перемшного струму. Прийом i випромiнювання електромагштних хвиль у радiодiапазонi здiйснюеться за допомогою антени. Якщо з'еднати антену з генератором електричних коливань, то в навколишнш прос^р будуть випромшюватися електромагнiтнi хвилi i навпаки - ri, що приходять вiд земно! поверхш (вщбип) електромагнiтнi хвилi будуть iндукувати в антенi електричний струм. Антени мають спрямовану дiю, що визначаеться так званою дiаграмою спрямованосп - залежнiстю напруженостi прийнято! чи випромшювано! енергi! вiд напрямку.
За допомогою активних аерокосмiчних знiмальних систем -радюлокацшних приладiв, що визначають мюце розташування об'ектiв i вимiрюють вiдстань до них за допомогою спрямованого випромiнювання i прийому вщбитих вiд цих об'ектiв радiосигналiв, отримують у радiодiапазонi локацiйнi знiмки дослщжувано! територi!. За допомогою гiдролокаторiв бiчного огляду отримують локацiйнi знiмки морського дна. Локацшш знiмки - це зшмки в мшрохвильовому дiапазонi радюхвиль iз довжинами вiд 1мм до 1 м.
Зйомка радюлокатором бiчного огляду. Принцип зйомки рад1олокатором б1чного огляду такий: зондуючi хвилi при вузькш дiаграмi спрямованостi по-рiзному вщбиваються поверхнею Землi i приймаються в напрям^ суворо перпендикулярному прямолiнiйнiй траш руху носiя (рис. 32). Радюлокацшш iмпульси (сигнали), що виробляються генератором, випромшюються передавачем i антеною у виглядi ножеподiбного радiолокацiйного променя. Вщбип вiд об'ектiв мiсцевостi радiосигнали приходять у приймач у рiзний час, тому що об'екти знаходяться на рiзнiй вщсташ вiд носiя.
265
Рисунок 32 - Принцип зйомки радюлокатором бiчного огляду [43]
На екраш електронно-променево! трубки у результат розгортки вщбитого сигналу з'являеться зображення смуги (елементарного рядка) вздовж вю абсцис зшмка. Поступальне пересування носiя, що забезпечуе послщовне опромiнення смуги мюцевосп, формуе зображення вздовж вiсi ординат зшмка. Порядковi сигнали складають радюлокацшний знiмок, на якому вiдображаються не ильки шорсткють поверхнi i !! мiкрорельеф, але й особливостi структури i склад порiд, що складають поверхню. Панораму мiсцевостi (фотознiмок у виглядi безперервно! стрiчки) можна одержати, якщо фотографувати екран електронно-променево! трубки на фотоплiвку, що рухаеться.
266
У радюлокацшних станщях кругового огляду антена здшснюе круговий або секторний огляд поверхш, вщтворюючи зображення земно! поверхш у виглядi масивiв рiзно! яскравость Радiолокатори пiдповерхневого зондування працюють у дециметрових i метрових хвилях (у дiапазонi вiд 1 дм до 30 м). Вони можуть виявити рiзнi неоднорщносп у поверхневому середовищ^ визначати глибини !хнього залягання i потужнiсть. Найважлив1шою е незалежнiсть якост зображення вiд метеорологiчних умов. Особливо ефективним е застосування цього методу в геолопчних дослщженнях, при вивченш океашв, атмосфери, в гiдрологiчних i господарських дослiдженнях.
За допомогою радюлокацшно! зйомки проводиться монiторинг компонентiв навколишнього середовища, у тому чи^ льодово! обстановки.
Супутникова iнформацiя е одним з основних видiв гiдрометеорологiчного забезпечення в Арктищ й Антарктицi. I! роль ютотно зросла у зв'язку зi значним скороченням наземно! мережi берегових й острiвних полярних станцш, а також згортанням дiяльностi авiацiйно! полярно! розвiдки. Найбiльш ефективним засобом спостережень за станом крижаного покриву е супутниковi радiолокацiйнi системи, що дозволяють одержу-вати iнформацiю незалежно вiд освпленост (тобто в будь-який час доби) та хмарносп.
