Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка):
238
яких виходить природне кольоропередавання, близьке до натуральних кольорiв (рис. 26).
Зараз проводяться пошуки нових видiв чорно-бiлих та кольорових фотографiчних матерiалiв (плiвок), свгглочутливих емульсiй та !х комбiнацiй для отримання високоякiсних знiмкiв з визначеними рашше дешифрувальними властивостями.
Рисунок 26 - Зшмок дельти Н1ла
Фотографiчний засiб аерокосмiчно! зйомки е головним засобом вивчення Землi та процесв, що на нiй вiдбуваються. За допомогою цього засобу отримують найбшьш щнну шформащю. Без аерокосмiчного втручання зараз неможливо висвiтлити практично жодно! проблеми, пов’язано! з вивченням природних ресурсв Землi, вирiшенням
господарських, наукових та технiчних задач [85].
1.4.4 ЦИФРОВА ЗЙОМКА
Цифровi знiмки являють собою дискретне зображення, що складаеться з велико! кшькосп окремих елементв - m^mie. 1х отримують за допомогою скануючих систем на борту супутника чи при ручному цифруванш аналогових знiмкiв у растровому формата Растровi данi оргашзоваш у сiтку та стовпчики i пред-
239
ставляють деяку географ!чну область; пиксель - це комирка ситки та найменша частина цифрового зображення области [63].
Значення кожно! растрово! ком!рки - кодована спектральна яскравють. Ц цифров! представлення при вщображенш !х на екраш чи при розпечатщ формують зображення. Цифров! зшмки збер!гаються в файлах даних, що ще називаються файлами зображень, на магштних стр!чках, комп’ютерних дисках чи в шших середовищах. Одному шкселю зображення може вщпов> дати декшька значень файтв даних, число яких визначаеться набором спектральних зон зшмка, який використовуеться.
Термш «шксель» використовуеться для визначення
елемента, як файла зображення, так i зображення на екраш дисплея. Зазвичай один шксель у файл! вщповщае одному дисплейному шкселю чи елементу зображення на розпечатщ.
Стандартний числовий тип запишв цифрових зшмюв - бша-рний байт, що вщповщае правилам кодування спектрально! яскравост! Для вщображення файл!в зображень на екраш моштору чи в печатному вигляд! створюють набори файл!в -пал!тр, або спещальш таблиц! перекодування. Призначення таких файл!в та таблиць - задати вщповщнють м!ж числовим зна-ченням файлу даних та кольором його вщображення.
Для того, щоб правильно вщобразити зображення за цифро-вими даними, пунктам прийому шформацп необхщно знати формат запису (структуру даних), а також число його рядюв i стов-пщв. Використовують чотири формати, як! впорядковують дан! зображень як:
о послщовшсть зон; о зони, що передуються за рядками; о зони, що передуються за ткселями;
о послщовшсть зон з! стисненням шформацп у файл! методом групового кодування.
Цифров! зшмки отримують за допомогою цифрових камер [63].
Цифрови камери. Цифров! камери працюють приблизно так само, як звичайш, тшьки в рол! пл!вки виступае матриця - панель, на який зафйксоват свйтлочутливй елементи. Вони зда-тш вловлювати св!тло й перетворювати його в електричний сиг-
240
нал. Сучасш технологи дозволяють робити матрищ, на яких розмiщено бiльше шести мшьйошв таких елементiв.
Електричнi сигнали, якi роблять елементи матрицi, розрiз-няються за силою: чим бшьше свпла вловив елемент, тим силь-нiше буде сигнал. Вiн передаеться на аналого-цифровий пере-творювач, що оцшюе силу сигналу й записуе його як число. Процесор приймае вщ перетворювача потоки чисел i записуе !х. З послiдовностi цих чисел i формуеться цифровий зшмок, що потiм записуеться на пам’ять камери. Кожен зшмок, зроблений цифровою камерою, - це файл, який можна переписати на жорст-кий диск комп'ютера, видалити, вщредагувати за допомогою програми обробки зображень, вщюлати друговi по електроннiй поштi або роздрукувати.
Цифровi фотокамери записують зображення на спещальш картки пам'ятi. На вiдмiну вiд фотоплiвки, картку можна вико-ристовувати багато разiв, стираючи з не! зображення й записуючи новi. Кiлькiсть знiмкiв, якi можуть умютитися на картцi, залежить вщ !! емностi й розмiрiв фотографш. Цифровi фотоапарати мають кiлька варiантiв знiмка.
Покращення цифрових зображень, необхщне для вiзуального аналiзу об’ектiв на зшмках, виконуеться шляхом змiни яскра-востi та контрастностi всього зображення чи окремих його дшя-нок; видшення контурiв задано! контрасностi; фшьтраци значень яскравостi та видiлення контурiв з метою вiдбору елементiв зображення; кольорового синтезування та кольорокодування [63].
1.4.5 ТЕЛЕВ1З1ЙНА ЗЙОМКА
Телев1зшна зйомка використовуе в основному область спектру на ближню частину 1Ч випромшювання в д1апозот 0,8-1,1 мк. [41]. Для зйомки з супутника використовують кадровi та телевiзiйнi скануючi системи. При телевiзiйнiй зйомщ зображення мюцевост може передаватися
безпосередньо з космiчного апарату по радюканалах на наземш приймаючi станцi!' чи вiдтворюватися у виглядi
241
фотозображення чи записв сигналу зображень на магштну плiвку i зберiгатися на борту космiчного апарату до першого сеансу зв’язку з наземною станщею. Особлив^тю mmeei3MHoi зйомки, порiвняно з фотографiчною, е те, що зображення земног поверхш проектуеться не на фотошар, а на приймаючий пристрш - вщжон [86].
