Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Экология -> Некос А.Н. -> "Дистанционные методы иследований в экологии" -> 29

Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.

Некос А.Н., Щукин Г.Г., Некос В.Ю. Дистанционные методы иследований в экологии — Х.: ХНУ Каразина, 2007. — 372 c.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка): distancioynimetodidoslidjen2007.pdf
Предыдущая << 1 .. 23 24 25 26 27 28 < 29 > 30 31 32 33 34 35 .. 118 >> Следующая

Г еосинхронш орб1ти (геостащонарш) - супутник рухаеться навколо Землi з кутовою швидюстю, що дорiвнюе швпдкосп руху Земл^ що забезпечуе синхроншсть руху супутника вщносно
227
земно! поверхш. Вщбуваеться так зване зависання супутника над певним районом Землг
Однiею з головних умов виходу супутника на орбпу е його швидюсть - 7,9 км/с для низькоорбГтальних супутниюв. Саме при такш швидкосп наступае динамiчна рiвновага й вщцентрова сила врiвноважуе силу ваги. 1ншими словами, супутник летить настшьки швидко, що не встигае впасти на земну поверхню. Чим бшьше початкова швидюсть, надана супутниковГ, тим вище з його орбГта. Однак у мГру вiддалення вщ Землi швидюсть на кру-говш орбт падае i геостацiонарнi супутники рухаються за сво!ми орбiтами зГ швидюстю всього 2,5 км/с. При ршент завдання тривалого i навГть вГчного юнування космГчного апарата (КА) на навколоземнш орбт необхщно тдшмати його на все бшьшу висоту. Варто вщмГтити, що на рух КА ютотно впливае й атмосфера ЗемлГ навГть будучи надрозрГдженою на висотах понад 100 км вщ рГвня моря (умовно! меж1 атмосфери), вона помгтно гальмуе !х. Так що згодом вс КА втрачають висоту польоту й строк !хнього перебування на орбт прямо залежить вщ ще! висоти.
Цшавим е те, яким чином супутники довгий час знаходяться на околоземнш орбт i не пщдаються згубнш дп сонячного вГтру та космГчного випромшення? Це вщбуваеться завдяки по-тужному магштному полю Землг Заряджеш частинки, що влов-люються полем концентруються в так званому радГацшному пояс (рис. 22).
228
Рисунок 22 - Ра.мацшний пояс Землi (1 - зона безпечних польо^в по околоземних орбiтах; 2 - зошмиимй радiацiймий пояс; 3 -вмутрiшмiй радiацiймий пояс; 4 - вкь обертання Землц 5 - магнггосфера)
1.4.2 Ф1ЗИЧН1 ОСНОВИ АЕРОКОСМ1ЧНО1 ЗЙОМКИ
Можливють дослщження ЗемлГ з космосу грунтуеться на залежносп мГж властивостями земних об'екпв i характеристиками електромагштного випромшювання.
Вщомо, що вс природш i штучш земш утворення випромь нюють електромагштш хвилГ, що мютять як власне випромГ-нювання, так i вщбите вщ об'екпв сонячне випромшювання. Довжина електромагштних хвиль може бути рГзномаштною. У межах спектра ЕМ хвилГ рГзних випромшювань займають ви-значеш дГлянки.
Принципового розходження мГж окремими випромшюван-нями немае. Спектр безперервний, меж1 мГж рГзними частинами ЕМ спектра неточш, спостерГгаються сильш перекриття сусщшх дшянок.
З усе! рГзномаштносп видГв випромшювань найбшьшГ значення для ДМ мае так званий оптичний дГапазон, у якому ос-
229
новним джерелом енергп е Сонце (рис.23). Довжини хвиль оп-тичного випромшювання розташовуються в дiапазонi вiд 10-8 до 3,4-10-4 м, що включае областi УФ видимого i 1Ч -випромiнювань (УФ менше 0,4 мкм, видимий 0,4-0,75 мкм, 1К 0,75-1 мм, радiодiапазон 1 мм-10 м - дiапазони, що
вцщляються в оптичнiй частинi спектра) (табл.4).
У УФ д1апазон1 видыяють:
1) ближнш (0,3-0,4 мкм) УФ-дiапазон;
2) середнш (0,2-0,3 мкм) УФ-дiапазон;
3) далекий (менше 0,2 мкм) УФ^апазон.
Видиме свiтло, тобто свiтло, яке сприймаеться людським оком, лежить у дiапазонi 0,39-0,8 мкм.
Д1апазон 1К випром1нювання роздыяють на:
• ближнш (0,75-1,5 мкм) 1Ч-д1апазон;
• середнш (1,5-3 мкм) 1Ч-д1апазон;
• далекий (3-1000 мкм) 1Ч-д1апазон.
У радiодiапазонi видшяють мiкрохвильовий дiапазон (110000 мм), у якому в свою чергу можна видшити радютепловий або НВЧ - дiапазон (3 мм-30 см).
У ближньому 1Ч^апазош рееструеться вщбите земною поверхнею сонячне випромшювання; в середньому i далекому 1Ч^апазонах - власне теплове випромiнювання земно! поверхш (теплова зйомка).
230
Рисунок 23 - «Bikini прозоросп» атмосфери та д1апазони зйомки
Таблиця 4
Характеристики спектральних д1апазошв та зон Тх кольор1в [63]
Область спектру / Зона його кольору Ширина област спектору / довжина хвиль
1 2
Видима область (мкм)
зони кольор!в:
Фюлетова 0,39-0,45
Синя 0,45-0,48
Голуба 0,48-0,51
Зелена 0,51-0,55
Жовто-зелена 0,55-0,575
Жовта 0,575-0,585
Помаранчева 0,585-0,62
Червона 0,62-0,80
Область 1Ч випромшення: мм
ближня 0,80-1,5
середня 1,5-3,0
дальня >3,0
Радшхвильова область (см)
Х 2,4-3,8
С 3,8-7,6
L 15-30
P 30-100
Видима i 1Ч-област спектра е найбiльш освоеними областями, широко використовуються та дають найбшьшу кшьюсть iнформацi! про р1зш об'екти. Основш недолiки вим!р!в у цих областях - значна залежнють результат вщ перешкод i виконання зйомки тшьки при вимiрах у тепловш IЧ-областi. Перевагою е можливкть реестрацп температури природних
231
утворень i виконання зйомки вноч1, недолжами е поглинання випромiнювання аерозолями i менша чутливiсть результатiв до змш фiзико-хiмiчних характеристик об'ектiв.
Перевага зйомки у рад1од1апазон1 - можлив!сть досл1-дження значних товщ земног поверхт, велика чутлив1сть ре-зультат1в euMipie до геометричних характеристик поверхонь, до утримання вологи в tрунтi; незалежшсть вим1р1в вщ метеоумов i впливу атмосфери. Недолшом е менша кшьюсть шфор-мацi! про природш ресурси [63].
Найбiльш оптимальними умовами зйомки, що дозволяють одержати рiзноманiтну шформащю про природш ресурси, е вим1р вщбито! або власно! радiацi! земно! поверхнi одночасно в декшькох спектральних дiапазонах, тобто використання бага-тоспектрального методу дослiдження.
Предыдущая << 1 .. 23 24 25 26 27 28 < 29 > 30 31 32 33 34 35 .. 118 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed