Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка):
Допплерiвський реестратор, який дозволяе здiйснювати точну «прив’язку» положення супутника.)
Життя практично будь-якого косм1чного апарату заюнчу-еться падiнням на Землю. При цьому бшьша частина конструкцш сгоряе при вход! до щшьних шарiв атмосфери (рис. 19).
Тшью самi важи та монолгтш фрагменти супутниюв здатш досягти земно! поверхнi.
Елементи орбии KOCMiHHnx лйальних апаратв.
Пор!вняно з лттаком, космчний апарат мае дуже обмеженi мо-жливосл маневрування; зйомку роблять !з визначено! орбгти, мо-жливосп зм!ни яко! в процес польоту невеликi. Параметри ор-б1ти i швидюсть косм!чного апарату бувають вщом!, тому може
223
бути знайдене i його просторове положення в заданий момент зйомки.
Рисунок 19 - Падшня супутника
Властивосп косм1чних зн1мк1в, як1 необх1дно враховувати при !х використанн1 в наукових дослщженнях i для картографу-вання, залежать в1д характеристик орб1т косм1чних носив, з яких виконуеться зйомка. З ще! точки зору становлять штерес так1 параметри орб1т, як: !х форма, нахил, висота, перюд обертання, положення стосовно Сонця.
Форма орбт обумовлена законами небесно! мехашки i зале-жно в1д швидкост1 руху косм1чного апарата може бути круговою, елштичною, параболiчною або гiперболiчною.
Незамкнут! параболiчнi i гiперболiчнi орбiти використову-ються для выводу космгчних апаратiв до шших планет, а спостереження за Землею зазвичай здшснюються з замкнених кру-гових i елттичних орбт Для зйомки найкращ1 кругов! або бли-зькокругов1 орб1ти, у яких висоти в периге! й апоге! близью. Кругова орб^а забезпечуе однакову висоту зйомки земног повер-
224
хт, а, отже, для одтеИ й тiei ж апаратури - однакове охоплення, масштаб iрозв’язання знш^в.
Орбгта елштична - коли рiзнi вщсташ при апоге! та периге!. 1х використовують у випадку, коли необхщно вивчати глобальнi процеси та коли необхщт довготривалi, регулярнi до^дження.
До основних характеристик орбiт належать: нахил, висота орбiти, положення вщносно Сонця.
Нахил орбти — це кут мiж площиною екватора та площиною, утвореною орбгтою супутника.
В залежност вiд нахилу орбiти бувають:
• екватор1альш - коли нахил орбгти по вiдношенню до екватора дорiвнюе 0°.
• полярн1 - коли нахил орбгти дорiвнюе 90°.
• похиш - коли знаходяться в ушх площинах вщ 0° до 180° (окр1м вiдмiчено! екваторiально! та полярно!).
Похиш орб1ти бувають: а) прям1 за направленням руху землi; б) оберненi руху Землi (рис. 20) .
Нахил залежить вщ напряму запуску космГчного апарату щодо обертання Земл^ i визначае широтний пояс, охопле -ний зйомкою, що називають трасою супутника - це проек-щя орбiтu супутника на поверхню Землi (рис. 21). Найчас-тше вш бувае р1вним широт пункту запуску супутника, тому що в цьому випадку запуск здшснюеться енергетично найбiльш ефек-тивно, а збiльшення нахилу орбгти вимагае додаткових зусиль. Ць лком очевидно, що для зйомки Землi доцшьно використову-вати полярш або субполярш орб^и, що забезпечують максима-льне охоплення територп зйомкою.
За висотою можна видшити 3 групи орб^ - з висотами 100500, 500-2000 i 36000-40000 км. Перша група - це орбгти ПКК i ПОС, найбiльш характерт висоти 200-400 км. Друга включае ор-бпи ресурсних i метеоролопчних супутниюв; для ресурсних супутниюв характернi висоти близько 600 i 900 км, для метеороло-пчних - 900-1400 км. Третя група - це орбгти геостацiонарних супутниюв.
225
Рн
Прекцш орбгги ШСЗ ] на небесну сферу р3
б)
Рисунок 20 - а) Орбгги супутнишв:
1 - сквато|)1а. и>на, 2 - полярна, 3 - пряма нахилена,
4 - обернена нахилена; б) Елементи орбiти штучних супутмикiв Землi [43]
Таким чином, орбiти pi3Hoi' висоти забезпечують pi-шення piзних знiмальних задач: низькi навколоземнi орбгги ви-користовуються для детально! зйомки, бшьш вiддаленi - для оперативно! менш детально! зйомки i вiддаленi геостацiонаpнi ор-бГти - для постшного спостереження за визначеним районом.
Якщо траси щодоби повторюються (такi орбГти нази -вають добовими пеpiодичними (пеpiод обертання кратний 24 годинам), то й розриви в зйомщ будуть збернатися. Тому для зйомки розраховують орбГти таким чином, щоб невеликий добовий зсув трас забезпечував зйомку в послГдовну добу без розривГв i з деяким перекриттям - це квазшерюдичш орбгти.
Положення орбгги стосовно Сонця. Для космГчних зйомок велике значення мае i спроможтсть орбГт зберГгати постшну орь eнтацiю на Сонце.
Гелюсинхронн1 орб1ти (сомячмо-симхроммi) - це орбгти, при яких супутник рухаеться навкруги ЗемлГ з кутовою швидю
226
стю, що дорiвнюе швпдкосп р!чного руху Землi навколо Сонця, площина орб1ти зберiгае постшну орiентацiю вщносно Сонця. Вщповщно супутник проходить над кожною заданою точкою в один i той же мiсцевий час.
Рисунок 21 - Зони охоплення зйомкою за р1зних нахилень орб1т. Субполярш орб1ти - i = 90°: 1 - пряма (метеоролопчш супутники); 2 - обернена (ресурсш супутники). Прям1 нахилен1 орб1ти: 3 - i = 30° (косм1чн1 кораб. и «Демеш»); 4 - i = 52° (косм1чн1 корабл1 «Союз», орбггальш станцп «Салют», «Мир»)
Першд обертання - час обертання супутника навколо Земль Вщ нього залежить мiжвiткова вiдстань, що визначае можливють перекриття зшмюв сусщтх трас.
