Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка):
Лггак 1Л-14 використовуеться для проведення аерозшмання в середнiх i великих масштабах. Устаткування дозволяе робити польоти в складних метеоумовах удень i вноч1
Лiтак АН-30 використовуеться для аерофотозшмання в масштабах вщ 1:5000 до 1:200000.
Гелшоптери (М1-1, М1-4, КА-18, КА-2б) використовуються для аерофотозшмання невеликих територш, промисло-вих майданчикiв.
219
Таблиця3
Характеристика лггакзв та гелiкоптерiв, якi застосовуються для виконання польотнозшмальних робiт
Характеристики Лттаки Гелшоптери
АН- М-14 АН-2 К
Польотна вага, т 23 18 5 1,5 110
Крейсерська швидкють, км/ч 350 320 180 3,0
Практичний поштовк, км Максимальна дальн1сть польоту при 7,0 6,5 4,5
найвипдшшому режим1, км 2500 2100 1300 750
Космiчнi носй. Класиф1кац1я КА е завданням досить трудом1с-тким, оскшьки кожен апарат ушкальний, а коло завдань, що розв’язуюють КА, постшно розширюеться. Найбшьш необх1д-ними на сьогодшшнш день е супутники зв'язку, нав1гацшт, дис-танцшного зондування Земл! й науков!. Супутники вшськового призначення й супутники-розв1дники становлять окремий клас, але по сут! сво!й вони вир1шують т! ж завдання, що i !х «мирн!» побратими.
1нформащю з космосу одержують за допомогою зшмально! апаратури, яка встановлюеться на космгчних лгтальних апаратах, що под1ляються на: штучн супутники Земл! (ШСЗ) (рис. 17); пшотоват косм1чн1 корабл! (ПКК); пшотоват орбгта-льш станци (ПОС); автоматичн! м1жпланетн1 станци (АМС).
ШСЗ залежно в!д призначення, устаткування зшмальними системами i приладами реестрацл п1дрозд1ляються на: дослщницью, техшчт i природн!.
До^дницьк ШСЗ призначеш для вивчення верхшх шар1в атмосфери й юносфери, ф1зичних явищ у навколоземному i м1жпланетному простор!, вивчення Сонця, планет, уточнення ф1гури i розм1р1в Земл! i планет.
220
Рисунок 17 - Японський супутник ADEOS II призначений для дослвдження руху повгтряних мас в атмосферi (передполггна пщготовка, 2000 р.) [11]
До дослщницьких ШСЗ належать: астрономiчнi, геофiзичнi, геодезичнi i метеорологiчнi (наприклад «Космос», «Метеор» та ш.).
До техшчних ШСЗ належать: супутники зв'язку, нашгацшш (наприклад, «Блискавка» та ш.).
Природнi ШСЗ призначенi для всебiчного вивчення природних ресурсiв Землi (наприклад, «Метеор-Природа», «Landsat», ENVISAT) (рис. 18).
ПКК (пЫотован космiчнi кораблг) поряд iз виконанням найрiзноманiтнiших задач призначаються для проведення комплексу експериментальних i оптиковиробничих робiт iз диста-нцiйного зондування Землi; опрацювання бортово! вимiрюва-льно! знiмально! апаратури, проведення вiзуальних i вiзуально-iн-струментальних дослщжень.
ПОС (тлотован орбтальн станци) призначеш для тривалого перебування на орбт в автономному польотi або з
221
екшажем для проведення широкого комплексу дослщжень Земл!.
АМС (автоматичш мiжпланетт станци) призначен для вивчення планет Сонячно! системи.
Серед зарубiжних систем отримання косм1чних зн1мк1в широко! вщомосп набули:
о американський супутник Ландсат (Landsat);
о французький СПОТ (SPOT).
Супутник Ландсат. У 1972 роц1 Нащональне управл1ння з аеронавтики та космосу (NASA) приступило до здшснення пер-шо! громадянсько! програми, що спец1ал1зуеться на отриманн1 цифрових супутникових данних методом дистанц1йного зондування. Перша система була названа ERTS (Earth Resources Technology Satellites) та тзшше перейменована на Landsat. На супут-никах такого типу встановлена багатозональна скануючи система (MSS).
Супутник SPOT. Перша супутникова система СПОТ розроб-лена Французьким нащональним косм1чним центром, була запущена напочатку 1986 року, друга - у 1990р., третя - у 1993 р. Датчики скануючо! системи функщонують у двох режимах: пан хроматичному та багатозональному. За командою з наземно! станци може бути ув1мкнено режим стереозйомки, який також може бути використаний для сбору данних у репош, що не знаходиться безпосередньо на шляху сканера, наприклад, у випадку природно! чи антропогенно! катастрофи.
Серед росшських систем дистанцшного зондування Землi система «Ресурс - О» е найвщом1шою.
Система «Ресурс - О». Серед росшських даних сьогодш найбшьшу щкавють представляють цифров1 зображення, що отримують з багатозональних скануючи систем МСУ - Е (висо-кого дозволу) та МСУ - СК (середнього дозволу), як1 встанов-люються на ШСЗ „Ресурс - О”. Ц1 дат приймаються у р1зних рег1онах Росп з використанням приймальних станц1й ф1рми СКАН - Екс та збер1гаються в арх1вах.
222
Рисунок 18 - Свропейський супутник ENVISAT призначений для дослджень Земл та глобальних змiн клiмату
(1- штерферометр, вимрюе концентрацто 25 гамв у атмосфера 2- радюметр, визначае температуру водних поверхонь з точшстю до 0,3°С; 4- вщоспектрометр, дослщжуе забруднення Светового океану та рют планктону; 5- СВЧ-радюметр, вимрюе вмст в атмосфер! водяного пару; 6 - прилад для мотторингу товщини озонового слою у стратосфера 7 - радювисотомр, що дослщжуе швидюсть впру та
висоту морських хвиль; 8 - радюлокатор, який оцшюе змни форм Земл та льодяного покриву, вирубку тов, збiлъшення кар’ерiв та вщвал1в; 9 - кутовий вщдзеркалювач, що використовуеться для вимру висоти польоту супутника; 10 -
