Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка):
Для глобального аналiзу динамiки водних мас океану над-звичайно ефективним е використання теплових iнфрачервоних знiмкiв, на яких вiзуалiзуються температурнi фронти i течi!, що втручаються в зони океану з шшими температурами.
При вивченнi шляхiв розповсюдження забруднення важливо отримати карту розпод^ завислих речовин не тшьки в планi, але i за глибиною. Таку можливють рiзноглибинного аналiзу во-досховища забезпечуе багатозональна зйомка. Автоматизоване яскраве квантування кожного зонального зшмку дозволяе про-стежити розподш концентрацi! забруднення вод у рiзноманiт-ному за товщиною шарi.
В озерних водосховищах сушi, що використовуються для скидання забруднених промислових вод, за зшмками виявля-ються джерела надходження забруднюючих речовин i !х розповсюдження. Автоматизована обробка зшмку - кольорове квантування з кольорокодуванням дозволяе ч^ко видiлити зони з рiз-номанiтною концентрацiею забруднення, простежити його розповсюдження по поверхш озера. Повторш знiмки дозволяють проаналiзувати просторово-часову мiнливiсть у розповсюдженш забруднень. Для цього також можна звернутися до цифрово! об-робки зшмюв, у процесi яко! можна звести зображення до одного масштабу i проекцi!, тобто зробити !х сумiсними, а пiсля цього зютавити.
Для вод Свiтового океану також можливi визначення за зшмками великих джерел забруднення - мехашчного, теплового, а школи i хiмiчного, виявлення районiв скидання промислових вод i вiдходiв. Нафтовi забруднення фшсуються завдяки впливу
200
нафтово1 плiвки, що зменшуе хвилювання вод. На зшмках у видимому дiапазонi нафтовi забруднення зображаються в виглядi темних плям, фiксуються вони за допомогою радюлокаци при певних кутах вiзування.
На сьогоднi вже юнуе глобальна система регулярного обстеження акваторш океанiв i морiв з космосу вщпрацьоваш системи реестраци нафтових забруднень, створеш свiтовi та регюнальш екологiчнi карти динамiки забруднень поверхш Свiтового океану нафтовими плiвками.
Aep0K0CMi4He виявлення антропогенного впливу на Грунтово-рослинний покрив i ландшафти
Зростання масштабiв господарсько1 дiяльностi викликало такi еколопчш проблеми, як ерозiя i засоленють земель, спусте-лювання i знелюнення, частина з яких прийняла глобальний характер. Усi названi несприятливi наслiдки антропогенного впливу на природу добре вщображаються на аерознiмках i космiчних знiмках, що надае можливють аерокосмiчного монiторингу цих процесiв.
При вщбиванш на космiчних знiмках еродованосп та змито-стi грунтiв важливо не тшьки констатувати факт змиву грунтов, але i дати кшькюне визначення змитостi грунтiв, втрат гумусу в них, що представляе бшьш складну задачу i вимагае цифровое' обробки знiмкiв. Вона заснована на врахуванш впливу гумусно-стi грунтов, на !х спектральну вiдбивну спроможнють. Досл> дження з зiставлення спектральное' яскравостi грунтiв, визначе-но! в натурi i на основi аналiзу багатозональних сканерних знiм-кiв, довели, що за зшмками, якi можна отримати, наприклад, за допомогою багатозонально! скануючо! апаратури високого роз-в'язання, можна видiлити областi з вмютом гумусу в верхньому шарi 2,5 %; 3,0 %; 3,5 %. Результати цього експерименту вказують на можливють картографування вмюту гумусу за космiчними зшмками, що не вдаеться при великому вмюп гумусу, тобто в межах чорноземно! зони.
Дослщження лiнiйноl ерозil, розвитку ерозiйного рельефу виконуеться за знiмками районiв з великими формами ерозш-
201
ного розчленування, добре розвиненою яружно-балковою мережею. Хоча вивчення власне яружно! ерози за косм!чними зшм-ками вимагае вщ зшмюв дуже високо! розршаючо! спроможно-ст!, однак балочне розчленування добре вщображаеться на кос-м!чних зшмках, зроблених навесн! i восени, особливо в ближнш шфрачервонш зон!. Зшмки е гарним матер!алом для району-вання територп за ступенем порушення земель лшшною еро-з!ею. Об'eктивнiсть такоТ оцiнки пiдвищуeться при викорис-таннi автоматизованоТ обробки зшмкчв. Серед несприятливих процес!в, що розвиваються при використанн! грунтов аридних райошв, особливе мюце займае !х вторинне засолення при зро-шуваному землеробств!. Спостереження за цими процесами на полях оазисв вимагае застосування зшмюв дуже високогорозршення, краще - аерофотозшмюв, але простор! д!лянки вторинного засолення за межами оазисв зрошуваного землеробства, в районах скидання вод тсля полива добре вид!ляються навтоь на оглядових косм!чних зшмках, завдяки наявност! свтолих плям виход!в солей на поверхш грунту. Це забезпечуе можливють мошторингу процес!в вторинного засолення резервних необроблених земель у районах скидання вод тсля зрошення пол!в оазис!в.
КосмГчт зтмки являють собою ефективний спос!б стеження за процесами спустелювання, що визнано тепер серйозною глобальною проблемою. Загрозливий характер мають щ процеси в аридних районах твденних кра!н, що використовуються для пасовищного тваринництва, де непом!рне пасовищне навантаження призводить до розвитку, характерного для таких райошв приколодязьного спустелювання, - витоптування рослинного покрову i розладу грунтов навколо колодяз!в, водопо!в i лтошх лагер!в худоби. Мюця приколодязьного зпустелювання мають особливу плямисту структуру зображення, що вщстежуеться не тшьки на фотограф!чних зшмках, але навтоь на зшмках, зроблених сканером середньо! розршаючо! спроможност! з! супутниюв. Це зумовлюе використання зшмюв при фундаментальному картографуванш спустелювання, що виконуеться в глобальних масштабах за широкомасштабними косм!чними проектами. Зшмки дають основу для оперативного картографування стану пустельних
