Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка):
Виршення багатьох еколопчних задач е неможливим без використання аерокосмiчних методiв, яю допомагають забезпечити об'ектившсть iнформацi!, широту охоплення i оператив-нiсть надходження. Створення космiчно! системи дослщження екологiчних компонентiв навколишнього середовища дозволяе забезпечити мошторинг стану навколишнього середовища i про-гнозувати змши його якостей.
В основi застосування аерокосмiчних способiв для потреб рацюнального природокористування лежить фiксацiя господар-
197
сько! оргашзаци територш, анатз !! як цшсного утворення, ви-явлення природних i природо-антропогенних процес!в, включаючи процеси, властив! л!тосфер!, бюсфер!, пдросфер! i атмосфер!. Особлива увага при цьому придшяеться порушенням у природ!, економщ, соц!ально-економ!чн!й сфер! в результат! неправильного природокористування, а також оцшщ еколопч-них умов.
АерокосмГчт зшмки вже зараз застосовують для спостереження за сучасним станом i динамшою природного середовища в глобальних i регюнальних масштабах, особливо за вим!рами, пов'язаними з антропогенною дГяльнютю. Це спостереження за процесами забруднення атмосфери i водних басейшв, за станом грунтово-рослинного покрову i ландшафтов, включаючи вивчення проблем знелюнення, спустелювання, ерозп i засолення грунтов. 1нше коло питань пов'язане з самим процесом природокористування i включае оцшку сшьськогосподарських земель, сшьськогосподарський i люогосподарський мошторинг, слщку-вання за динам!кою використання земель, за розвитком урбаш-заци i техногенними змшами природного середовища, контролем за рекультиващею ландшафтов.
Забруднення атмосфери може бути викликане р!зними чин-никами - природними (виверження вулкашв), антропогенними (дими i викиди промислових тдприемств) та природно-антропо-генними (пилов! бур!, люов! пожеж1). Найбшьше просторове розповсюдження мае забруднення атмосфери через пилов! бур! i люов! пожежг Задимлення, а школи i запилення атмосфери добре вщображаеться на косм!чних зшмках. Зображення хмари пилово! бур! мае смугасту або струмкову структуру, добре вщо-бражену на косм!чних зшмках у випадку проходження хмари над темною поверхнею, наприклад, водою. КосмГчн зшмки ви-соко! розршаючо! спроможност! з ресурсних супутниюв до-зволяють судити про розповсюдження маси пилових часток у хмар!, а бшьш оглядов! зшмки з метеосупутника визначають площу пилових хмар, не те ш шше не можливо шшими засо-бами.
Дими люових i багрових пожеж мають конусопод!бну або смугасту форму, волокнувату або кубопод!бну структуру. Для спостереження за димами люових пожеж доцшьно використову-
198
вати зшмки з метеоролопчних супутникiв, отримаш сканерами мало! i середньо! розршаючо! здатностi, що характеризуються континентальним або макрорегюнальним охопленням спостере-жень.
Задимлення атмосфери димами фабрик i заводiв, смогами над мiстами, iнверсiйними слщами вiд лiтакiв, димами вiд спа-лювання смiття звичайно мае бшьш локальний характер i вiдображаеться на зшмках високо! розршаючо1 спроможностi. При яснш погодi в зимовий час видш витягненi за напрямом в^ру паро-димовi шлейфи, що добре видшяються на знiмках завдяки зображенню затшку вiд них на снiгу. Нерщко деталi будiвель великих мiст важко проглядаються на знiмках пiд смогом i димовими хмарами. За зшмками можуть бути видiленi зони рiзноl концентраци димового забруднення.
Антропогенний вплив на атмосферу сприяе змiнi темпера-тури повiтря над промисловими об'ектами i великими населе-ними пунктами. Тепловi iнфрачервонi знiмки, що систематично надходять з метеорологiчних супутникiв, дозволяють у глобальному масштабi оргашзовувати монiторинг за цим видом впливу. Так, на тепловому шфрачервоному зшмку атлантичного узбе-режжя США з супутника НОАА ч^ко видiляються темш плями в районi великих мют. Це результат теплового впливу мют; шд-вищення температури поверхнi в них досягало в момент зйомки декшькох градушв. Автоматизована обробка таких зшмюв надто перспективна i переслщуе таку мету: аналiз яскравостi зобра-ження, кольорове квантування за заданими рiвнями i кольороко-дування зображення, що дозволить автоматично отримати картинку розподшу температури поверхнi та iзолiнil температур з заданими значеннями; трансформування обробленого знiмку в задану картографiчну проекцiю i його координатну прив’язку, нанесення мереж1 географiчних координат для перетворення результату обробки зшмку в карту температур поверхш.
Визначення якосп вод океану та !х антропогенного забруднення з космосу також е можливим. Космiчнi зшмки дають ма-терiал для вивчення умов, що визначають яюсть вод, наприклад, стан середовища в басейнах водосховищ. Ландшафти водозбiр-них басейнiв водосховищ добре вiдображаються на зшмках, фш-суеться 1хня засоленють, розоранiсть, еродованiсть; знiмки мо-
199
жуть бути використаш для вивчення впливу штенсивносп антропогенного впливу в водозбiрних басейнах на яюсть вод водо-сховищ, яка багато в чому визначаеться розвитком у басейт процешв змивання rрунтiв i винесенням еродованого матерiалу водотоками в водосховище.
За зшмками можна визначити джерела забруднення вод i розподiл забруднення в плаш i за глибиною, причому такий ана-лiз можливий як в локальних масштабах, що особливо важливо для внутршшх водосховищ, так i в глобальних, для вод Св™-вого океану. Шляхи розповсюдження забруднень пов'язанi з пд-родинамiкою потокiв.
