Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка):
0,001 мг/м3 , в водi - 0,02 мг/л, ОБРВ в грунт - 0,1 мг/кг.
Дослщження щодо вивчення впливу падшня ступешв ракетносив на еколопчний стан навколишнього природного середовища вщбуваеться на двух рiвнях:
• регioнaльнoму - в районах падшня частин ракт-носив;
• локальному -в мютах падiння фрагментiв ступенiв ракет-носi!в.
Наприклад в Роси в районах падшня в Центральному Казахстан^ на Кольскому швостров^ в Архангiльскiй областi, Ненецькому автономному окруз^ Томськiй, Омськiй, Новосибiрськiй областях, Алтайському кра!, Республiцi Алтай, Хакасп, Саха було встановлено, що стутнь забруднення компонентiв екосистем ракетним паливом визначаеться характером надходження палива до ландшафтв.
Еколого-геохiмiчнi дослiдження в районах падшня частин ракет-носив показали вщсутшсть площинного аерогенного забруднення несемитричним диметилпдразином. Аналiз поверхневих горизонтiв грунтов (0-15 см) по стощ 2*2 км, проведений в районах падшня (близько 1700 проб), тдтвердив вщсутнють небезпечно! речовини поза мiсць падшь ракет-носi!в.
Особлива увага при вивченш можливостей аерогенного забруднення придшяеться дослщженню снiгового покриву як основного депонуючого середовища. Дослiдження снiгу проводилось перед початком танення на всю його потужнють.
Вiдбiр проб вiвся на вщкритих дiлянках з потужнiстю 1 проба на
1 2
1 км .
467
В анатз! тало! води на вмют несиметричного диметилпдразину (НДМГ) в ус!х пробах вщбраних в р!зш роки, також не вщзначилося присутносн забруднювача.
Таким чином, проведен! в районах падшня ступешв ракетносив еколого-геох!м!чш дослщження, встановили вщсутнють забруднення НДМГ та формування локальних контрасних техногенних аномалш НДМГ в мюцях падшня уламюв ступешв ракетоносив.
На основ! багатор!чного досвщу проведення дослщжень в районах падшня частин ракет-носив та складання еколопчних паспорта цих територш були сформован! базов! принципи та тдходи до класифшаци райошв падшня за комплексним показником, що вщображае стутнь еколопчного ризику впливу ракетно-косм!чно! д!яльносп на щ територи i проведена перша процедура !х класифшаци.
В якосп вихiдних оц1нювальних показникiв класифйкацп були прийнян:
• характеристики ракетно-косм!чно! техшки;
• ф!зико-х!м!чш властивосп компонента ракетного палива;
• характеристики екосистем та !х компонента.
В якосп критерив оцшки ландшафтно-клiматичних умов територи використовувались:
• ступшь розчленованосн поверхш;
• середня р!чна кшькють опад!в;
• коефщент зволоження;
• величина сшжного покриву;
• середне число дшв з пиловими бурями;
• величина сумарно! сонячно! рад!аци;
• сума температур вище 10°С;
• рН грунта;
• кшькють оргашчних речовин в грунтах;
• наявнють геох!м!чних бар’ер!в.
За результатами обробки аналпичних даних, територ!ям райошв падшня присвоен! вщповщш групов! значення: визначеш територи з максимальним, високим, низьким та мшмальним ступшню еколопчного ризику впливу ракетно-косм!чно! д!яльност на навколишне середовище [13].
468
Попередження забруднення KOCMi4Horo простору
Ще у 1976р. за ршенням КОСПАР було створено комгаю з розгляду шюдливих наслiдкiв активно! дiяльностi в космос. У 1976р. на конференцi! КОСПАР був поданий перелш з 15 пунктов, за якими комiсiя здшснювала дослiдження. Серед них: вплив рiзноманiтних викидiв з борту ШСЗ, вплив струмешв ракетних двигунiв на шар озону, взаемодiя з iоносферою i атмосферою потужного НВЧ-випромiнювання вiд супутникових сонячних електростанцiй, вплив балонiв на стратосферу, забруднення атмосфери при входi ШСЗ в щшьш шари, рiзноманiтнi перешкоди оптичнiй, 1Ч- й радюастрономи, вплив потужних променiв лазерiв в оптичному та IЧ-дiапазонах та ш.
Американськi вченi пропонують встановити заборону на використання ядерних реакторiв космiчного базування i закликають США i кра!ни СНД вiдмовитися вiд використання ядерних реакторiв в орбiтальних КЛА. Вони вважають, що плани створення нових потужних реакторiв космiчного базування завдадуть велико! шкоди НС, в разi руйнування таких реакторiв стануть перешкодою рентгенiвськiй i гама-астрономi!. Американсью вченi також стурбованi можливим рiзким збiльшенням кiлькостi (до 100 в найближчi роки) ядерних реакторiв на орбт, руйнування кожного з яких може загрожувати набагато бшьшим радюактивним забрудненням.
Пропонуеться низка засобiв негайного виршення проблеми засмiчення НП. Найбшьш цшш ШСЗ пропонуеться знiмати з орбтои з допомогою КА-смiттезбiрникiв i повертати для ремонту на Землю. Дрiбнi частки пропонуеться виловлювати за допомогою сток з найтоншо! металево! плiвки. А в якостi «приманки» фахiвцi пропонують використовувати заряди статично! електрики, подiбно до того, як працюють звичайш електростатичнi фiльтри. Для зменшення iмовiрностi зiткнення КА з уламками пропонуеться на борту КА встановити апаратуру стеження, яка, виявивши на його шляху уламки, буде включати бортовий лазер для часткового випарування уламкiв, наслщком чого буде змiна !хньо! швидкост i перемiщення на бiльш висок
469
або бшьш низью орбтои. Також для попередження зiткнень в космiчному просторi пропонуеться органiзувати схiд з орбтои передусiм найбiльш масивних з юнуючих уламюв i забезпечити виконання цшого ряду вимог до нових створюваних систем. Для попередження забруднення космосу розглядаеться маневрування на орбiтi i використання захисних екранiв.
