Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Экология -> Некос А.Н. -> "Дистанционные методы иследований в экологии" -> 100

Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.

Некос А.Н., Щукин Г.Г., Некос В.Ю. Дистанционные методы иследований в экологии — Х.: ХНУ Каразина, 2007. — 372 c.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка): distancioynimetodidoslidjen2007.pdf
Предыдущая << 1 .. 94 95 96 97 98 99 < 100 > 101 102 103 104 105 106 .. 118 >> Следующая

Г1С включае наступнi структурнi елементи:
1нформацшний блок (банк даних модельного регюну). Змю-товна структура блоку визначаеться рiзною iнформацiею про природнi умови, соцiально-економiчнi чинники, що мiстять даш про господарське використання територiй, техногенш чинники впливу на навколишне середовище, рiвень забруднення компонентiв довкiлля .
Блок потенцшних i математичних моделей. € головною частиною Г1С, здшснюе операцi!, що забезпечуе оперативну пе-реробку iнформацi!, яка надходить.
Блок сценарив, тдготовки i оформлення рекомендацш для прийняття ршень. Включае шдсистему дiалогового моделювання, прогнозу явищ або процеств, що дослiджуються, розробку альтернативних варiантiв про заходи, що рекомендуються. Важ-ливий роздiл цього блоку - пщсистема оперативного картогра-фiчного вiдображення, що вiдповiдае вимогам остб, приймаючих рiшення.
432
У тепершнш час для оцшки стану антропогенних порушень НПС найбшьшого розповсюдження отримала побудова
еколопчних моделей. В задачах регюнального еколопчного прогнозування комплексний шдхщ у дослщженнях можливих антропогеннних змш НПС.
Один з центральних момeнтiв при оргатзаци Г1С е фор-мування набору шформативних показнитв, достатнього для комплексноi характеристики природного регюну, вибiр оп-тимальног тформацшног основи для Г1С, що створюеться. Виходячи з вимоги здшснення комплексного анашзу стану па-раметр!в середовища, в якост базово! шформацп Г1С може бути обрана ландшафтна карта, що комплексно розкривае законом!рносп просторово! оргашзаци природного середовища i тенденци !! змши тд впливом природних i антропогенних чинниюв.
В залежност вщ характеру задач, що виршуються, окр!м ландшафтно! карти в якосп шформацшних джерел можуть бути використаш шш! тематичш карти. Ландшафтна карта може доповнюватись картою антропогенних змш природних комплекшв, картою сучасно! рослинносп, а також водозбор!в. В банк даних, що сформувався, також введеться карти адмшютративних райошв, основних населених пункпв, транспортно! i пдрограф!чно! мереж! тощо.
1нформацтний змют Г1С залежить вiд мети i задач, що ви-ршуються в рамках системи регюнального прогнозу. Окр!м кар-тограф!чно! шформацп в банк даних вводяться р!зномаштш ста-тистичш дан!, властивосп, що характеризують динам!чш змши природних комплекс!в i !х окремих компонента.
Отже, структура шформацшного блоку Г1С повинна бути «налаштована» на характерш часи явищ природних процешв, що вивчаються. Виходячи з цього, виршуеться питання про регуля-рност проведених спостережень, поновлення i нарощування ма-сив!в Г1С.
Модельна частина Г1С включае наб!р модул!в для математи-чного моделювання динамши процес!в мграцл речовини у при-родних ареалах, а також алгоритми автоматизованого подання модельних результата у вигляд! тематичних карт.
433
В Г1С передбачено два режими моделювання - за типологi-чним принципом (розраховуеться прогноз для репрезентативного природного контуру i отримаш результати екстраполюються на вс однотипш дшянки) i локальним (настройка i розрахунок моделi виконуються для кожного контуру ландшафтно! карти).
1нша група алгорштшв пiдтримуе всi картографiчнi i карто-метричнi роботи: дешифрування матерiалiв дистанцшних
дослщжень, побудова картографiчних зображень, обчислення площ контурiв, визначення вiдстаней, накладання серi! карт тощо.
Змiст ландшафтно! карти вщображаеться у банку даних за допомогою спещального класифiкатора - певним чином закодо-вано! легенди ландшафтно! карти. Розробка алгорштшв, що використовують даш класифiкатора, забезпечуе можливють оперативно! побудови широкого набору прикладних карт: геохiмiчних бар'ерiв, еолового переносу i т. i. [16].
Геоiнформацiйнi системи i автоматизована обробка аерокосмiчних зшмшв
Системи автоматизовано! обробки даних дистанцшного зондування складаються з тих же основних шдсистем, що й географiчнi шформацшш системи - введення, збер^ання, обробка та представлення результатiв. Це сприяло !х програмно-технологiчнiй штеграцп з Г1С, через це для роботи з аерокосмiчною iнформацiею в якост програмного забезпечення використовують сучасш програмнi растровi та iнтегрованi Г1С-пакети. Рiзнi типи ГIС-пакетiв надають користувачам рiзнi можливостi з обробки зшмюв, що забезпеченi закладеними в них програмними засобами аналiзу та штерфейсу. Як правило, цi засоби включають деякий обов’язковий стандартний набiр iнтерактивних процедур попередньо! корекцi!, трансформування та класифшаци знiмкiв з вiзуальним контролем !х виконання на екраш монiтору в комплексi з шшими ГIС-технологiями. Усi розширення чи модифшацп цього набору призначенi для виршення задач рiзних рiвнiв складностi при
434
багатосторонньому використанш данних дистанцшного
зондування. До Г1С-пакетГв з! стандартними можливаостями вщносяться Idrisi, Multy Spec, серед повно функщональних Г1С-пакетГв видшяються ERDAS IMAGINE, TNT mips, ER Mapper, ILWIS, GRASS. З точки зору можливостей цифрово! обробки зшмюв щ пакети вщрГзняються в основному набором засобГв штерфейса користувачГв та !х зручнютю [63].
Розроблен до тепершнього часу методи автоматизовано! обробки зшмюв i приклади !хнього практичного застосування для виршення широкого кола задач показують необхвднють i реальну можливють !хнього включення в Г1С.
Предыдущая << 1 .. 94 95 96 97 98 99 < 100 > 101 102 103 104 105 106 .. 118 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed