Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка):
Не за горами й початок колошзаци шших планет. У таких тривалих польотах без створення замкнуто! екосистеми шяк не
167
обштися. I бюлопчш супутники (лГтаючГ оранжере!), що ГмГту-ють далею космГчш перельоти, з'являться на навколоземнш ор-бт в самому недалекому майбутньому.
Одного Гз самих фантастичних завдань, при цьому ж сьогодш з техшчно! точки зору абсолютно реально!, е створення космГчно! системи глобально! нашгацл й спостереження земно! поверхш з точнютю до сантиметрГв. Така точнють позищювання знайде застосування в самих рГзних областях життя. У першу чергу в цьому бщують сейсмологи, що сподГваються, вщслщко-вуючи найменшГ коливання земно! кори, навчитися пророкувати землетруси.
На сьогодшшнш момент найбшьш економГчним способом виводу супутниюв на орбГту е одноразовГ ракети-носи, причому, чим ближче до екватора перебувае космодром, тим дешевше виявляеться запуск i тем бшьше виведене в космос корисне навантаження. I хоча ниш вже створеш й устшно функщонують плавуча, а також лГтакова пусковГ установки, добре розвинена шфраструктура навколо космодрому ще довго буде основою для устшно! дГяльносп землян по освоенню навколоземного простору.
Глобальш cynyxHnKOBi радiонавiгацiйнi системи
Розвиток супутниково! системи позищонування (рис. 7) мае вже майже сороколГтню юторда, початком яко! вважають запуск
4 жовтня 1957 р. в колишньому Радянському СоюзГ першого в ютори людства штучного супутника ЗемлГ (ШСЗ). В той час була поставлена задача - щодо визначення координат пункта нагляду за вщомими координатами ШСЗ. Так почала працювати супутникова радюнавГгацшна система.
Структура, способи функщонування й необхщш характеристики тдсистем супутниково! радюнавпацшно! системи багато в чому залежать вщ задано! якост навГгацшного забезпечення й обрано! концепцп навпацшних вимГрГв. Для досягнення таких найважливших якостей, як безперервнють i висока точнють на-впацшних визначень, у глобальнш робочш зош в складГ сучас-
168
но! супутниково! радюнавпацшно! системи типу ГЛОНАСС та GPS функщонують три основш шдсистеми (рис.6):
• космiчних апарат1в (ПКК), що складаються з навпацш-них ШСЗ (надалГ !! називаемо космГчним сегментом);
• контролю й керування (ПКУ) (наземний командно-вимГрювальний комплекс (КОК) або сегмент керування);
• апаратури спожива1^ (АС) СРНС (прийомоГндикатори (ПI) або сегмент споживачГв). Розматсть видГв прийомоГндикаторГв СРНС забезпечуе потреби наземних, морських, ав1ацшних й косм1чних (у межах ближнього космосу) споживач1в.
Пщ система косшчних апаратш
Пщ система коьпролю та упрашлння
Рисунок 7 - Глобальна супутникова рад1онав1гац1йна система
Основною операщею, що виконуеться в супутниковш радюнавпацшнш системГ за допомогою цих сегмеппв, е визначення просторових координат мкця розташування спожива1^ i часу, тобто просторово-тимчасових координат (ПТК). Цю операщю здшснюють вщповщно до концепцп незалежно! навпаци, що передбачае обчислення навпацшних параметрГв безпосередньо в апаратурах споживача. У рамках ще! концепцп в супутниковш радюнавпацшнш систем! (СРНС) обраний позицшний спосГб визначення мюця розташування
169
споживачГв на основ! пасивних далекомГрних вимГрГв за сигналами декiлькох нав1гац1йних штучних супутникiв Землi
з вщомими координатами.
ВибГр концепцп незалежно! навиаци й використання пасивних вимГрГв забезпечили можливють досягнення необмежено! пропускно! здатност СРНС. Висока точшсть визначення мюця розташування споживачГв обумовлена багатьма факторами, включаючи взаемне розташування супутниюв i параметри !хшх навГгацшних сигналГв. Структура космГчного сегмента забезпечуе для споживача постшну видимють необхщного числа супутниюв.
ГЛОНАСС.
ГЛОНАСС (ГЛОбальна НАвГгацшна Супутникова Система) - призначена для безперервного й високоточного визначення просторового (тривимГрного) мюця розташування, вектора швидкосп руху, а також часу космГчних, авГацшних, морських i наземних споживачГв у будь-якш частит ЗемлГ або навк олоземного простору.
НавГгацшш визначення у ГЛОНАСС здшснюються на основ! дослщних вимГрГв в апаратурах споживачГв псевдодальност й радГально! псевдошвидкост до чотирьох супутниюв (або трьох супутниюв при використанш додатково! шформаци) ГЛОНАСС, а також з облГком прийнятих навГгацшних повщомлень цих су-путниюв. У навиацшних повщомленнях, переданих за допомогою супутникових радюсигналГв, утримуеться шформащя про рГзш параметри, у тому числГ й необхщш вщомост про поло-ження й рух супутниюв у вГдповщш моменти часу. У результат! обробки цих даних в АП ГЛОНАСС звичайно визначаються три (двГ) координати споживача, величина й напрямок вектора його земно! (шляхово!) швидкостГ, час (мюцеве або в шкалГ Держета-лона Координованого ВсесвГтнього Часу UTC(SU) або, по ш-
170
шому, иТ(ДЕЧЧ) (ДЕЧЧ - Державний еталон часу й частоти). Для визначення просторових координат та точного часу необ-хщно прийняти та обробити навиацшш сигнали не менше шж вщ 4 супутниюв ГЛОНАСС. Повна орбГтальна структура системи ГЛОНАСС складаеться з 24 супутниюв, рГвномГрно розмГ-щених в трьох орбГтальних площинах.
