Основы расчета, проектирования и эксплуатации технологического оборудования - Максимов В.Г.
Скачать (прямая ссылка):
ПГд час роботи в умовах велико! запиленосл замГнити масло в пГддонГ картера двигуна, злити ввдстш з корпусГв масляних фГльтрГв i очистити ввд вГдкладення внутрГшню поверхню кришки корпусу фГльтра центробГжного очищення масла; промити шддон, фГльтруючий елемент повГтряних фГльт-рГв двигуна i вентиляцГю його картера, фГльтр грубого очищення (якщо не провертаеться його рукоятка).
Яюсть виконання розбирально-складальних робгт впливае значним чином на експлуатацшну надГйнГсть рухомого складу. НайбГльш характер-ними роботами е замГна агрегатГв, вузлГв i деталей. Виконуються щ роботи на постах, де одночасно усувають несправностГ агрегатГв, що не зшмаються з транспортних засобГв. Трудомютюсть розбирально-складальних робГт, що виконуються на постах, становить 30...40 % вГд загально! трудомГсткостГ ремонтних робГт.
При правильнш оргашзаци розбирального процесу на автотранспортному пвдприемствГ повторно використовуеться до 70.80 %. деталей. З метою шдвищення рГвня мехашзаци робгт при розбираннГ-складаннГ викорис-товуються гайковерти, спецГалГзований Гнструмент i рГзш пристосування. Розбирально-складальнГ роботи проводять на спещалГзованих стендах, що забезпечують вГльний доступ до агрегату, що ремонтуеться.
Транспортний засГб пГсля виконання робгт з технГчного обслуговування (ТО) повинен мати ресурс, який забезпечить безввдмовну роботу при про-бГгу не менше нГж до чергових робгт з технГчного обслуговування (ТО).
Власник (керГвник) автотранспортного пГдприемства, яке виконуе про-фГлактичне обслуговування, а також керГвник шдроздГлу (виконавець), яко-му довГрена органГзацГя технГчно! експлуатаци рухомого складу, несуть всю повноту ввдповвдальносп за наслГдки, заподГянГ порушенням правил, об’емГв i якостГ виконання робгт з технГчного обслуговування (ТО).
Питання для самoпеpевipки
1. ЗакономГрносл змГни технГчного стану автомобшв.
2. ТехнГчне обслуговування i ремонт. Визначення технГчного обслуговування, його характеристика.
3. Положення про профшактичне обслуговування i ремонт рухомого складу.
8
Лекщя 2. Мехашзащя та автоматизащя технолопчних npopeciB
Основна мета мехашзаци та автоматизаци виробничих процес1в -полегшити труд людини, пщвищити продуктивнють пращ, полшшити яюсть робп\, а також обслуговування i контроль виробничих процешв.
Мехашзащя - напрям розвитку виробництва, яке характеризуемся за-стосуванням машин i механiзмiв, що замiнюють мускульний труд людини.
У мiру досконалост розрiзняють:
• часткову i малу механiзацiю (возки, пiдйомники);
• повну (комплексну) мехашзащю, що мiстить мехашзащю основних, допомiжних, транспортних операцiй, де застосовуеться складне техноло-гiчне i пiдiймально-транспортне обладнання.
Aвтоматизацiя розглядаеться як вищш рiвень мехашзаци. Ii функци:
• контроль виробничих процесiв;
• автоматизацiя процесiв управлiння, включаючи автоматизоваш системи управлiння (АСУ).
У мiру досконалостi розрiзняють:
• часткову автоматизащю, яка в процесi виготовлення охоплюе групу операцiй, а шшГ операци виконуються людиною (обробка детал^ заванта-жувальнi кшц_вГ операци); повторне вмикання, пуск- характеризуе обладнання як нашвавтоматичне;
• повну або комплексну автоматизащю - виконання вЫх операцш з виготовлення детал^ Людина виконуе: завантаження верстата заготовками, вмикання автоматично! лши, контроль, наладку, змшу iнструмента, ви-далення вгдходГв виробництва, технолопчного процесу.
ПотрГ6но вГдмгтити, що галузь застосування автоматизованих лшш та високотехнолопчних проц_сГв - це, як правило, великосершне або масове виробництво (рис. 1.1).
Рис. 1.1. Загальна схема автоматизованого виробництва
9
З розгляду процесГв автоматизаци виробництва видГляеться автоматизащя управлшня. У загальному випадку це перетворення машини в агрегат, який самоналагоджуеться з оптимальним режимом роботи. В шженернш практищ при автоматизованому ви6орГ найкращих проектних ршень необ-хГднГ математичнi методи аналiзу i синтезу складних техшчних систем.
Механiзацiя е найважливiшим напрямом розвитку техшчно! експлуатаци автомобшв i впливае на тривалiсть виконання операцш ТО i ремонту. Тривалють техшчних ро6Гт вГдноситься до випадкових величин i визнача-еться за формулою
t * К • К • К
t _ JVM ^д Jvnp
д _ 7 * С • 3 * К ’
зм ^ ^П JVKB
де Кд - коефщГент, що враховуе змшу трудомГсткостГ при використаннi
дiагностування;
t - трудомГсткГсть техшчного обслуговування, люд.-год.;
Км - коефщГент механiзацii робгт;
Кпр - коефщГент, що враховуе втрати робочого часу з
оргашзацшних причин;
Тзм - тривалiсть змши, год.;
С - кГлькГсть робочих змш;
Рп - середня кшьюсть одночасно працюючих на посту;
Ккв - коефщГент, що враховуе квалiфiкацiю ремонтних ро6ГтникГв.
ТрудомГсткГсть техшчних дГянь залежить вГд модифiкацii рухомого складу, пробГгу з початку експлуатаци, квалГфжаци водив, умов експлуатаци, прийнято! системи профГлактичного обслуговування i ремонту, оргаш-заци та управлГння шженерно-техшчною службою пГдприемств, стану ви-робничо-техшчно! бази, технологи виконання i мехашзаци робгт.
Впровадження засобГв мехашзаци супроводжуеться збГльшенням про-дуктивностГ технГчного персоналу i пГдвищуе якГсть робГт, що виконуються.
