Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Химия -> Гончаров А.И -> "Химическая технология, ч. 1." -> 103

Химическая технология, ч. 1. - Гончаров А.И

Гончаров А.И, Середа И.П Химическая технология, ч. 1. — Киев, издательское объединение «Вища школа», 1979. — 288 c.
Скачать (прямая ссылка): goncharoff1.djv
Предыдущая << 1 .. 97 98 99 100 101 102 < 103 > 104 105 106 107 108 109 .. 133 >> Следующая


Одночасне^ Де_^ОН)3 вилучає з газової суміші ціаністі сполуки

3 утворенням берлінської лазурі і NO. Органічні сполуки S поглиналь-ною масою майже не~затримуються. Для виготовлення поглинальної маси застосовують також відходи алюмінієвого виробництва — червоний шлам, недогарок сірчанокислотного виробництва тощо.

На активованому вугіллі H2S JCS2 окислюються до S: • 2H2S+ O2 <± 2H2O + 2S + Q; CS2 + 02;±C02 + 2S + Q.

Швидкість процесу збільшується, якщо є незначна кількість NH3, оптимальна температура при цьому становить 40° C Поглинальна здатність активованого вугілля досягає 100% маси вугілля, після чого його треба регенерувати розчином (NH4)2S

(NH4)2S + nS = (NH4J2Sn+1.

Полісульфід амонію при нагріванні розкладається, виділяючи S у вигляді високодисперсної маси, яка є цінним товарним продуктом для медицини і сільського господарства

(NH4)2 Sn+1 = 2NH3 + H2S + п S.

Швидкість руху газової суміші крізь шар активованого вугілля досягає 80 мм/с. Очисна установка дуже проста і економічна, вугілля в ній без заміни може працювати до двох років.

Метод очистки газових сумішей від H2S миш'яково-содовим роз-чином грунтується на окисленні H2S окситюарсенатом натрію з утворенням S при регенерації робочого розчину. .

Для виготовлення робочого поглинального розчину до содового розчину добавляють As2O3, в результаті чого утворюється арсеніт натрію

As2O3 + 6Na2CO3 + 3H2O = 2Na3AsO3 + 6NaHCO3.

У поглинальній башті H2S реагує з Na3AsO3 в розчині з утворенням тіоарсеніту натрію

Na3AsO3 + 3H2S = Na3AsS3 + 3H2O.

Розчин Na3AsS3 подається в регенератор і окислюється O2 повітря до окситіоарсенату натрію

2Na3AsS3 + O2 = 2Na3AsS3O.

Від H2S гази очищають, промиваючи їх робочим поглинальним розчином Na3AsS3O

Na3AsS3O + H2S = Na3AsS4 + H2O.

При регенерації розчину (продувають повітря) утворюється S

2Na3AsS4 + O2 = 2Na3AsS3O + 2S.

У розчині відбуваються і побічні процеси: H2S, реагуючи з NaOH, утворює гідросульфід натрію

NaOH + H2S = NaHS + H2O, який окислюється до тіосульфату натрію:

2NaHS + 2O2 = Na2S2O3 + H2O1

що може бути побічним товарним продуктом.

Синильна кислота реагує з лугом і S, утворюючи роданід натрію

NaOH + HCN = NaCN + H2O;

NaCN + S = NaCNS.

Однак не можна допускати утворення великих кількостей цих сполук, бо вони розчинні і з розчину не виводяться. Щоб зменшити утворення Na2S2O3, треба знижувати лужність розчину.

Цей процес очищення безперервний. Його застосовують для очищення газів з великим вмістом H2S і добування чистої високодисперсної S1 яка набагато краща від розмеленої і використовується для боротьби з шкідниками і хворобами рослин.

Останніми роками для очищення газів від H2S і CO2 газу широко застосовують розчини етаноламінів. Моноетаноламін має велику

2)9

абсорбційну здатність щодо CO2 і H2S, що дає змогу добувати газові суміші з високим ступенем очищення.

При 25—35° C аміни з CO2 і H2S утворюють карбонати, гідрокарбонати, сульфіди і гідросульфіди:

2R NH2 + H2O + CO2 г> (R NH3)2 CO3; R NH2 + H2O + CO2 г> R NH3HCO3; 2R NH2 + H2S <± (R NHg)8 S; R NH2 + H2S «± R NH3HS1

де R — радикал — CH2CH2OH.

Ди- і триетаноламіни реагують аналогічно.

При 105—125° C рівновага зміщується в бік розкладання солей з виділенням раніше поглинутих газів. Після охолодження розчини етаноламінів знову придатні для поглинання H2S і CO2. Добутий при етаноламіновій очистці вуглекислий газ містить 99% CO2 і використовується у виробництві сечовини, соди, сухого льоду.

При наявності O2 відбувається побічна реакція утворення тіосульфату етаноламіну

2R NH2 + 2H2S + 2O2 ,* (R NH3J2 S2O3 + H2O.

Розчинність H2S зменшується при наявності CO2, тому для поглинання H2S в цьому разі краще користуватися триетаноламіном. Очищений від H2S газ далі очищають від CO2 моноетаноламіном.

Описані вище методи очистки газів малоефективні щодо органічних сполук S. Очищені гази містять ще до 300 мг/м3 органічних сполук S, а длд більшості синтезів граничний вміст їх 1—2 мг/м3.

"Очищення газів від органічних сполук S грунтується на взаємодії їх з водяною парою (або H2), внаслідок чого утворюється CO2 і H2S:

COS + H2O = CO2 + H2S; CS2 + 2H2O = CO2 + 2H2S1

від_аких очищають газ описаним вище способом.

Приочгіщенні газів відCOмідно-аміачними розчинами (підвисоким тиском) вони повністю очйтЦЯються і від органічних сполук S.

Внаслідок глибокого охолодження коксового газу (для виділення H2) органічні сполуки S повністю виділяються разом із зрідженими газами.

Газову суміш, призначену для синтезу NH3, старанно очищають • від CO і CO2. Для видалення CO2 газ промивають водою та аміачною водою, а також розчинами лугів. Якщо вміст CO2 великий, спочатку промивають водою, а щоб позбутися залишку CO2, ще й лугами.

Вуглекислий газ відносно добре розчиняється у воді, особливо при низькій температурі і підвищеному тиску, тому його видаляють з газів промиванням водою під тиском 16 • 105 і 28 • 105 Па Під час очищення газів від CO2 видаляється також H2S, розчинність я*ого у воді зростає з підвищенням тиску і зниженням температури.
Предыдущая << 1 .. 97 98 99 100 101 102 < 103 > 104 105 106 107 108 109 .. 133 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed