Антисептика та асептика у ветеринарній хірургії - Власенко В.М.
Скачать (прямая ссылка):
Спосіб Спасокукоцького-Кочергіна (видозмінений). Ґрунтується на розчиненні жирів на поверхні та в порах шкіри розчином аміаку. Руки миють стерильними серветками по 3 хв у двох тазах в щойно приготовленому 0,5 %-ному розчині аміаку. Після висушування рук стерильними серветками чи рушниками, їх обробляють протягом 5 хв 96 %-ним етиловим спиртом (або 60 %-ним пропанолом чи 70 %-ним ізопропанолом). Кінчики пальців, нігтьові ложа і складки шкіри на тильній поверхні пальцьових суглобів змазують одним із розчинів йодофорів.
Спосіб Оливкова (видозмінений). Протягом 5 хв руки миють гарячою водою з милом або в 0,5 %-ному розчині аміаку, просушують, а потім протирають тампоном, просоченим розчином йоду в спирті (1:1000 або 1:3000). Концентрацію 1:1000 застосовують у разі сильного забруднення рук. Додатково кінчики пальців обробляють одним із розчинів йодофорів.
У всіх трьох випадках повторна обробка рук необхідна через кожні 20-30 хв.
Спосіб Кочергіна. Руки впродовж 1-2 хв миють з милом. Висушують стерильними серветками. Потім протягом 3-5 хв обробляють марлевою серветкою, зволоженою в розчині діоциду (1:5000). На завершення шкіру дублять 96%-ним етиловим спиртом. Асептичність шкіри рук після такої обробки зберігається протягом 2-х год.
Підготовка рук первомуром (рецептура "С-4"). Спосіб ґрунтується на застосуванні універсального антисептика первомуру - суміші 33 % пероксиду водню з мурашиною кислотою, в процесі реакції між якими утворюється надмурашина кислота. В день використання готують 2,4 %-ний розчин препарату надмурашиної кислоти: змішують 17,1 мл пергідролю і 6,9 мл мурашиної кислоти (100 %-ної концентрації), протягом 30 хв витримують у холодній воді, періодично помішуючи, а потім об'єм суміші доводять до 1л дистильованою водою. В разі нагальної
40
необхідності може бути використана водопровідна, артезіанська чи навіть морська вода. Основний і робочий розчини придатні до застосування протягом доби. Безсумнівні переваги первомуру - доступність, висока бактерицидність і спороцидність, відсутність несприятливого впливу на слизові та шкірні покриви.
При підготовці первомуром руки миють проточною водою з милом 1 хв, висушують і занурюють до ліктів на 1 хв у 2,4 %-ний розчин первомуру. Потім руки насухо витирають стерильною серветкою. Додаткова обробка спиртами і йодофорами зайва. В одному тазі з розчином первомуру допускається обробка рук 20 чол. Асептичний ефект зберігається до 10 год.
Підготовка рук гібітаном (хлоргексидину біглюконатом). Після звичайного миття (1-2 хв) і висушування стерильним рушником руки обробляють протягом 2-3 хв ватним тампоном, зволоженим 0,5-1 %-ним спиртовим розчином гібітану. Асептичний ефект зберігається протягом 6-8 год.
Підготовка рук способом Рубленка. В основі способу лежить використання сучасних, доступних для практики поверхнево-активних антисептиків:
I варіант - чисті руки двічі по 3 хв протирають ватним тампоном, зволоженим 1 %-ним водним розчином дегміну чи етонію. Піну з рук знімають стерильною серветкою;
II варіант складається з двох етапів: руки миють 2-3 хв з милом теплою водою, висушують стерильною серветкою, а потім протягом 5 хв їх протирають тампоном, зволоженим 0,2 %-ним спиртовим розчином де-каметоксину чи 1 %-ним розчином мірамістину. Асептичний ефект в обох випадках зберігається протягом 2-3 год.
В умовах ветеринарної практики дуже зручно обробляти руки цери-гелем. На сухі чисті руки наносять препарат у кількості 3-4 мл і протягом 8-10 с ретельно розтирають. Руки висушують на повітрі або під феном, при цьому пальці не стуляють, тримають їх трохи зігнутими, щоб утворилася стійка плівка. Після операції вона легко знімається спиртом чи гарячою водою. Такий спосіб знезаражування рук особливо зручний при невеликих за об'ємом оперативних втручаннях в умовах, несприятливих для шкіри рук (гнійна інфекція).
Перспективним вважається застосування ультразвуку для підготовки рук хірурга. Це досягається занурюванням їх на 30 с у розчин антисептика, через який пропускають ультразвукові хвилі, що й забезпечує асептичний ефект.
41
Умови асептичності значно поліпшуються при застосуванні стерильних гумових рукавичок. Вони були впроваджені в хірургічну практику Холстедом (1891) і Цеге фон Мантейфелем (1897). їх використання, в першу чергу, показане при операціях на порожнинах, видаленні новоутворень, маніпуляціях у прямій кишці та родових шляхах, при гнійно-гнильних процесах тощо. Однак використання рукавичок не означає звільнення від необхідності підготовки рук одним із способів, оскільки не може гарантувати цілковиту герметичність і збереження цілісності рукавичок під час операції. Крім того, під рукавичками утворюється конденсат, так звана "рукавичкова рідина", що може містити мікроорганізми з глибоких шарів шкіри. Рукавички стерилізують кип'ятінням, в автоклаві, хімічними речовинами або ж використовують ті, які зберігаються асептично в герметичній упаковці.
При надяганні рукавичок слід уникати дотику до їх зовнішньої поверхні (рис. 6). Манжета рукавички повинна бути зверху манжети хірургічного халата. Надягнуті гумові рукавички без надмірного натягу чи складок, після видалення з їх зовнішньої сторони вологою стерильною серветкою тальку, протирають антисептиком, що використовується для обробки рук.
