Антисептика та асептика у ветеринарній хірургії - Власенко В.М.
Скачать (прямая ссылка):
Техніка хірургічної антисептики рук. Підготовку рук перед операцією проводять у кілька послідовних етапів. Спочатку шкіру рук механічно очищають, потім знезаражують хімічними антисептиками і дублять.
Руки готують від кінчиків пальців до ліктів, дотримуючись наступних правил: 1) коротко обрізають нігті та очищають піднігтьові простори; 2) миють пальці, кисті та передпліччя, утримуючи весь час руки так, щоб вода збігала з кисті до ліктя, а не навпаки; 3) особливо ретельно миють щіточкою піднігтьові простори, нігтьові валики, міжпальцьові складки і бокові поверхні пальців, кисті та передпліччя; 4) праву і ліву руки обробляють однаковий час; 5) спочатку миють долонну, а потім тильну поверхню кожного пальця, нігтьове ложе, міжпальцьові складки,
37
потім послідовно обробляють долонну і тильну поверхні лівої і правої кисті, лівого і правого зап'ястя, лівого і правого передпліччя до меж ліктьового суглоба; 6) після миття руки висушують стерильними серветками і лише потім обробляють антисептиком (рис. 5а—г).
в г
Рис. 5. Техніка підготовки рук при митті:
(5 а) — правильне положення рук при митті, (56) — використання щіточки, (5в) — висушування рук стерильною серветкою, (5г) — обробка рук антисептиком.
Механічне очищення рук має забезпечити їх підготовку до знезаражування антисептиками. Воно дозволяє видалити з шкіри до 60—80 % мікроорганізмів та продукти, які є їх живильним середовищем (бруд, жиропіт, лусочки епідермісу). Для цього руки миють з милом (використання антисептичного мила необов'язкове), рідше 0,5 %-ним розчином аміаку. При цьому для обробки навколонігтьових та міжпальцьових ділянок використовують попередньо дезінфіковані м'які щітки.
Знезараження шкіри здійснюють хімічними антисептиками. Вони повинні відповідати таким вимогам: мати широкий спектр антибактері-
38
альної дії, яка швидко досягає максимальних значень на поверхні шкіри; достатньо високу бактерицидну активність; тривалий залишковий ефект; бути достатньо індиферентними щодо шкіри; відзначатися простотою приготування і використання.
Дублення шкіри має на меті звузити її пори, щоб запобігти виходу на поверхню мікроорганізмів з вивідних протоків сальних і потових залоз. Під дією дубильних речовин тимчасово знижується тургор поверхневих шарів шкіри, що зумовлює закриття вивідних протоків. Низка антисептиків (аліфатичні спирти з коротким ланцюгом - етанол, пропанол, ізо-пропанол та їх суміші з йодофорами чи поверхнево-активними антисептиками) мають водночас бактерицидні та дубильні властивості. Дублення шкіри можна замінити покриттям рук тонкими антисептичними плівками. Способи підготовки рук із застосуванням поверхнево-активних антисептиків та окислювальних систем (рецептура "С-4" тощо) виключають необхідність цього етапу.
Запропоновано багато способів підготовки рук до операції. Тривалий час використовували техніку обробки рук за Фюрбрингером, Альфельдом, Спасокукоцьким-Кочергіним, Ківшовим, Напалковим, Заблу-довським, Олівковим та іншими. Проте, ці способи підготовки рук мали певні недоліки: тривалий термін обробки і короткочасність залишкової антимікробної дії, що викликало потребу в повторних обробках рук під час операції. Наслідками багаторазового використання розчину аміаку були сухість і лущення шкіри; їдкого калію - мацерація шкіри; ртуті дихлориду, сульфату цинку, таніну - огрубіння, переродження шкірного покриву, його запалення, яке важко піддається лікуванню. Крім того, ртуті дихлорид - високотоксична речовина. Спиртовий розчин (5-10 %) йоду, який широко використовували на заключних етапах підготовки рук, є сильним алергеном і спричиняє дерматити.
Сучасні методи підготовки рук вигідно відрізняються від класичних. Вони простіші, виконуються із застосуванням антисептиків (поверхнево-активні речовини, первомур, йодофори), що мають істотно вищу бактерицидну активність, широкий спектр антимікробної дії, тривалий залишковий ефект і здебільшого не спричиняють контактних дерматитів. Проте, і традиційні способи підготовки рук, дещо видозмінені, можна з успіхом застосовувати й нині. При цьому скорочено термін миття рук з 10 хв до 2-3 хв, бо як встановлено (Красильніков О.П., 1995), тривале миття не збільшує коефіцієнт редукції мікроорганізмів і створює додатковий ризик побічної дії антисептика на шкіру. Замість етилового спирту з успіхом використовують інші коротколанцюгові аліфатичні спирти -
39
60 %-ний пропанол, 70 %-ний ізопропанол. На заключних етапах спиртові розчини йоду замінюють йодофорами.
Спосіб Альфельда (видозмінений). Миють руки з милом і щітками під краном протягом 2-3 хв, після чого висушують їх стерильним рушником чи серветкою. Потім сухі руки протягом 5 хв протирають серветкою, добре зволоженою 96 %-ним етиловим спиртом (або 60 %-ним пропанолом чи 70 %-ним ізопропанолом), який самостійно висихає через 1-2 хв. На заключному етапі нігтьові ложа, кінчики пальців, піднігтьові простори та складки шкіри на тильній поверхні згинів фаланг змащують одним із розчинів йодофорів (0,1 %-ним йодопірону, 0,1 %-ним йодовідону, 0,1 %-ним повідон-йоду, 1 %-ним йодонату).
