Антисептика та асептика у ветеринарній хірургії - Власенко В.М.
Скачать (прямая ссылка):
34
ПРОФІЛАКТИКА КОНТАКТНОЇ ІНФЕКЦІЇ
Підготовка рук хірурга
Ретельна підготовка рук хірурга та його асистентів перед операцією має запобігти контактному мікробному забрудненню рани. Дослідженнями Р. Priese (1938), які підтверджені сучасними роботами, встановлено, що шкіра рук, крім фонових для неї епідермальних стафілококів, пропіонобактерій, коринебактерій, нерідко і у великій кількості містить золотистий стафілокок, акінетобактерії, кишкову паличку, клебсієли. У працівників ветеринарної медицини, які часто проводять антисептичну підготовку рук, переважають нехарактерні для шкіри грамнегативні бактерії, в тому числі стійкі до антибіотиків штами. Це свідчить про те, що руки хірурга можуть бути не тільки механічними факторами передачі інфекційного агента, подібно інструментам і предметам догляду, але й джерелом інфекції.
Раніше вважалося, що передопераційна підготовка рук повинна забезпечити повне знешкодження мікроорганізмів на шкірі. Однак виявилося, що таке завдання є недосяжним. При будь-якому безпечному способі антисептичної обробки рук частина мікробів залишається у шкірі, особливо у волосяних мішечках, у вивідних протоках потових і сальних залоз (рис. 3). Як показали дослідження (Красильніков О.П., 1995), для попередження післяопераційної інфекції достатньо зменшити чисельність мікробів на шкірі. Для оцінки антисептичної обробки рук використовують такий показник: частку від числа бактерій до обробки і після неї, виражену в десятичних логарифмах. Для аутохтонної резидентно!' мікрофлори
рук ЦЄИ показник при ОД- рис 3 Вплив факторів зовнішнього середовища НОразовому застосуванні на стан мікробного забруднення шкіри.
антисептика повинен бути
в межах 2,5-3,4 Lgio, а при штучній мікробній контамінації - 5 Lgi0. Такий ступінь зменшення при попаданні мікробів з рук у рану не призводить до розвитку інфекції в зв'язку з недостатністю інфікуючої дози.
35
Отже заходи, спрямовані на зменшення чисельності мікроорганізмів на руках, слід розглядати як антисептичні, а не як дезінфекцію, що нерідко має місце. При цьому розрізняють гігієнічну та хірургічну антисептику.
Гігієнічна антисептика виконує гігієнічну та естетичну функції. Руки спеціалістів ветеринарної медицини, що беруть участь у проведенні оперативних втручань, нерідко можуть бути резервуаром і фактором передачі потенційно патогенних мікробів до організму тварини. У зв'язку з цим, працівникам ветеринарної медицини необхідно проводити гігієнічну антисептику рук до і після контакту з хворими тваринами, роботи з патологічним матеріалом, після проведення мануальних чи інструментальних досліджень тощо. Для цього використовують різноманітні антисептичні мила та засоби хірургічної антисептики.
Перед початком роботи та після кожної маніпуляції руки ретельно миють водою з антисептичними милами, які містять 2-5 % фенолу, 5 % дьогтю, 10% іхтіолу, 5-10 % сірки, 5-10% борної кислоти, 0,3 % хлор-крезолу, 0,8 % повідон-йоду, 4 % хлоргексидину, 1-2 % триклозану тощо.
Для гігієнічної антисептики застосовують спирти, спиртові й водні розчини антисептиків. Тип препарату, концентрація, експозиція залежать від характеру контакту з твариною чи патологічним матеріалом, видового складу мікроорганізмів, проміжків між черговими обробками рук. Особливо ретельно, як і при хірургічній антисептиці, повинні бути оброблені піднігтьові простори та міжпальцьові складки. Руки протирають 1-2 хв 0,5 %-ним хлоргексидином в 70 %-ному етиловому спирті, 0,5 %-ним хлораміном, 1 %-ним дегміном, 1 %-ним етонієм, 70-96 %-ним етиловим спиртом. У випадках сильного забруднення руки перед втиранням антисептика миють водою, рідким чи антисептичним милом. Витирати руки після антисептика не рекомендується. При використанні спиртів чи спиртових розчинів вони самі висихають протягом 1-2 хв.
Підвищити ефект гігієнічної антисептики можна за рахунок обмеження прямого контакту рук з патологічним вогнищем шляхом використання інструментів та гумових рукавичок.
Здорова, еластична і м'яка шкіра рук менш схильна до розвитку на її поверхні мікрофлори і легше піддається обробці завдяки відсутності тріщин, мікротравм (рис. 4). Підтримання шкіри у здоровому стані потребує регулярного догляду з використанням кремів, емульсій тощо, які пом'якшують, санують та дезодорують шкіру рук. Добре себе зарекомендували: рідини Тушнова (олія рицинова - 5,0; гліцерин - 20,0, спирт етиловий - 75,0) та Гірголави (гліцерин, спирт етиловий, 10%-ний розчин аміаку - по 25,0).
36
а б
Рис. 4. Поверхня ураженої (а) та здорової (б) шкіри рук.
Хірургічна антисептика рук. Мета хірургічної антисептики - попередження заносу з рук хірурга та його асистентів у операційну рану мікроорганізмів і розвитку в зв'язку з цим післяопераційних інфекційно-запальних процесів.
Вона досягається шляхом різкого зниження чисельності заносних та аутогенних мікробів на руках. Поверхня шкіри рук вкрита мікроорганізмами, які утримуються на ній разом з елементами бруду і жиропоту. Крім того, мікроби нагромаджуються між лусочками епідермісу, в порах, проникають у вивідні протоки потових і сальних залоз. Місцями їх скупчення є піднігтьові простори, нігтьові щілини, міжпальцьові складки. У великій кількості патогенна мікрофлора може знаходитися під каблучками чи перснями на пальцях, а тому перед підготовкою до операції їх слід знімати. Також з нігтів слід зняти лак, бо в ньому присутні мікроорганізми. До 90 % мікробів на руках знаходиться в піднігтьових просторах, тому нігті необхідно коротко обрізати.
