Антисептика та асептика у ветеринарній хірургії - Власенко В.М.
Скачать (прямая ссылка):
Серед сучасних дезінфікуючих засобів слід відмітити мікробак форте, мікробак екстра (фірма "БОДС хемі АГ"), деконекс 50ФФ (фірма "Ворер хемі АГ").
Дезінфекцію засобів прибирання проводять у спеціальній ємності (оцинкованій або емальованій), замочуючи на декілька годин у 1-2 %-них дезінфікуючих розчинах, а потім споліскують водою та просушують.
Для профілактики повітряно-крапельної інфекції використовують стаціонарні або пересувні рециркуляторні очисники повітря (ВОПР-09, ВОПР-15), бактерицидні лампи чи проводять розпилення аерозолю бактерицидних речовин (наприклад, 5 мл/м суміші 3 %-ного розчину перекису водню і 0,5 %-ного розчину молочної кислоти).
Після роботи повітроочисників протягом 15-30 хв запиленість і бактеріальна забрудненість повітря зменшуються в 7-10 разів.
Бактерицидні випромінювачі можуть бути стаціонарними чи мобільними, неекранованими чи екранованими. В останніх екраном служать спеціальні алюмінієві пластини, які спрямовують ультрафіолетові промені вгору, що виключає їх пряму дію. Вони можуть вмикатися в присутності людей, проте не більше, як на 6-8 годин. Лампи встановлюють на відстані 2-2,5 м одна від одної та підлоги, бо кожний випромінювач створює навколо себе "стерильну зону" в діаметрі 2-3 м. Лампи вмикають після прибирання на 2 години та за годину перед операцією, чи в спеціально відведені проміжки часу.
Розпилення суміші перекису водню і розчину молочної кислоти проводять протягом 40-50 хвилин, що знижує бактеріальну забрудненість повітря в 30-40 разів, тобто воно стає практично стерильним.
Слід звернути увагу і на послідовність проведення операцій, спочатку виконують асептичні, а потім - гнійні!
Значна частина хірургічної роботи виконується безпосередньо в господарствах, в умовах тваринницьких приміщень. У зв'язку з цим, завчасно проводять ветеринарно-санітарні заходи, приміщення i стійла чистять, миють, дезінфікують.
У теплу безвітряну погоду операції проводять на відкритому повітрі. Для цього підбирають трав'янисті майданчики, захищені від пилу і вітру, віддалені від доріг та гноєсховищ.
При організації хірургічної роботи необхідно знати i враховувати епізоотичну ситуацію в господарстві, місцевості. Неприпустиме вико-
32
нання операції у період масових профілактичних щеплень. У всіх випадках епізоотичного неблагополуччя господарств, місцевості, слід керуватися інструктивними положеннями Ветеринарного законодавства.
Тварину чи групу тварин з показанням до хірургічної операції слід заздалегідь помістити в окреме чисте і продезінфіковане стійло, призначити відповідну дієту. При операціях на органах черевної порожнини не рекомендується використовувати проносні засоби, бо це призводить до активізації кишкової мікрофлори, зниження тонусу кишечнику, розвитку метеоризму. Пригнічення життєдіяльності кишкової мікрофлори досягають, даючи легкоперетравні корми, хіміотерапевтичні, протибродиль-ні та обволікуючі засоби.
Здійснюють зоогігієнічні заходи: очищають шкіряний покрив, частково чи повністю обмивають тварину, розчищають копита.
У випадку операції на дистальних ділянках кінцівок проводять їх відпарювання в гарячій воді та призначають дезінфікуючі ножні ванни (10 %-ний розчин міді сульфату, 5-10 %-ний формалін, 1 %-ний калію перманганат). За наявності екзем, дерматитів, ран та виразок у ділянці пальця, після промивання теплою водою, поверхні таких уражень висушують і обробляють йоддицерином (Козій В. І.).
Для запобігання забрудненню місця операції, операційного поля, безпосередньо перед операцією спорожнюють сечовий міхур і пряму кишку. З цією метою тварині надають примусову 5-10-хвилинну прогулянку або проводять катетеризацію і ставлять клізму. У великих тварин частіше звільняють пряму кишку мануально. Потім підв'язують і бинтують хвіст. Наявність супутніх захворювань, особливо шкіри (піодер-матити, екзематозні ураження), ставлять під сумнів сприятливий перебіг післяопераційного періоду. Такі ділянки тіла тварини підлягають хірургічній та антисептичній обробці, при можливості - ізоляції.
На жаль, не у всіх випадках, особливо термінових, вдається у всьому об'ємі провести передопераційну підготовку тварини. Проте, ні в якому разі недопустимо звичайну планову операцію чи хірургічну обробку ставити у ранг екстреного випадку. Це істотно збільшує частоту післяопераційних ускладнень і ставить під сумнів доцільність не тільки хірургічної, але й будь-якої лікувальної роботи взагалі.
Після операції за тваринами ведуть клінічні спостереження і забезпечують належний зоогігієнічний догляд. Проводять заходи щодо запобігання розгризання твариною пов'язок і швів або зняття їх лапами, копитами. Для цього коней і велику рогату худобу коротко прив'язують до ясел або ставлять на розтяжку. Дрібним тваринам, особливо собакам, надівають наморд-
33
Рис. 2. Використання захисного комірця у кота.
ники з сіткою, на лапи - панчохи з цупкої тканини, на шию - фанерний круг або захисний комірець (рис. 2). В станках, де утримують після операції ослаблених великих тварин, слід забезпечити регулярну зміну підстилки в достатній кількості. До i після операції призначають засоби, що стимулюють активність захисних систем організму. З цією метою застосовують вітамінні препарати, гіперімунні сироватки, специфічні вакцини та анатоксини, гемотерапію, гамаглобулінові препарати. В останні роки апробовані імуностимулюючі засоби: левомізол та його ізомери, тималін, імзауф, вірутрицид, методи лазерної терапії і квантової гемотерапії (Власенко В. M., 1996; Рубленко М.В., 2000).
