Антисептика та асептика у ветеринарній хірургії - Власенко В.М.
Скачать (прямая ссылка):
Альдегіди. Основний представник - альдегід мурашиної кислоти -формальдегід. В практиці використовують його 36,5-37,5 %-ний водний розчин - формалін. Це сильний антисептик, який згубно діє на вегетативні форми бактерій, їхні спори, віруси та грибки. Його взаємодія з аміногрупами білків мікроорганізмів призводить до дегідратації цитоплазми останніх. Застосовують як стерилізуючий агент тих об'єктів, які не можна стерилізувати іншими способами (хімічна стерилізація).
Для дезінфекції інструментів, рукавичок, дренажів використовують 2-5 %-ні розчини формаліну. Він входить до складу трійчастого розчину (формалін - 20, карболова кислота - 10, натрію гідрокарбонат - 30 г на 1 л дистильованої води). Також застосовуються 0,5-1 %-ні розчини формальдегіду для антисептичної обробки шкіри, а в розведеннях 1:2000-1:3000 - слизових оболонок.
Лізоформ - це мильно-спиртовий розчин формальдегіду (40 частин формаліну, 40 частин калійного мила, 20 частин спирту). Застосовують 1-4 %-ний водний розчин для обробки рук і операційного поля.
Із альдегідів також застосовується бета-пропіолактон - рідина без кольору (C3H4O2). В концентрації 1:5000 він діє бактеріостатично, а в розведенні 1:1000 - бактерицидно. Найбільш чутливі до нього віруси: вони гинуть від 0,05 %-ної концентрації. У газоподібному стані бета-пропіолактон є швидкодіючим бактерицидним препаратом: при концентрації 1,5 мг/л в повітрі камери через 30 хв досягається стерильність тест-об'єктів із бавовняно-паперової тканини, яка містить більше 1 млн спор. Він ефективний також для стерилізації пластмас. Проте, його висока токсичність змушує працювати з ним у протигазі та гумових рукавичках, що обмежує широту застосування препарату.
Група галоїдів. Речовини цієї групи містять активний хлор чи йод. У водних розчинах препаратів хлору утворюється хлорнуватиста кислота (HClO) та активний хлор. У свою чергу, хлорнуватиста кислота розкладається з вивільненням атомарного кисню, який має високу мікробо-цидну активність. Атоми ж хлору денатурують цитоплазматичні білки мікробної клітини.
23
З неорганічних сполук, які легко віддають активний хлор, широко використовують як сильний дезінфектант і дезодорант - хлорне вапно (кальцію гідрохлорид).
Органічні сполуки хлору повільніше віддають галоген, а тому діють більш м'яко. їх застосовують не лише для дезінфекції приміщень та інвентарю з догляду за тваринами, але й як антисептики. Найчастіше це хлорамін Б (містить 25-29 % активного хлору) - 1-5 %-ні розчини для обробки неметалевих (скляних, з гуми чи полімерів) інструментів, 0,20,5 %-ні - для рук, слизових оболонок і ран. З інших органічних сполук хлору застосовують дезам, сульфахлорантин (0,2-1 %-ний), дихлор-І (12 %-ний) та хлорцин (0,5 %-ний).
Препарати йоду є одними з найдавніших антисептичних засобів, які вперше застосували для хірургічної антисептики рук у 1888 році. Йод має майже універсальний спектр протимікробної дії, яка проявляється у мікробоцидному ефекті на грампозитивні та грамнегативні бактерії, включаючи збудників туберкульозу та спори. Також йод згубно діє на спори, гриби, віруси, найпростіші.
Це відбувається у зв'язку зі здатністю йоду окислювати різноманітні внутрішньоклітинні та мембранні структури клітин мікроорганізмів. У першу чергу окислюються вільні сульфогідрильні групи (-SH) у ферментах і білках (Франклін T., 1984).
Як антисептичний засіб у хірургії тривалий час використовувався 5 %-ний водно-спиртовий розчин йоду (йод - 5 г, калію йодиду - 2 г, води та етилового спирту 95 % порівну, до 100 мл). Проте, незважаючи на широкий спектр і високий рівень антибактеріальної дії, така лікарська форма йоду має виражені місцево-подразливу та токсико-алергенну дії.
Зважаючи на це, замість спиртових розчинів йоду слід використовувати йодофори - комплексні сполуки йоду з поверхнево-активними речовинами чи розчинними у воді полімерами. При цьому побічна дія йоду усувається, але зберігаються його антимікробні властивості та підвищується стабільність препаратів при зберіганні.
Основні представники йодофорів - йодинол, йодопірон, повідон-йод. Йодофори виявляють високу бактерицидну активність щодо ешерихій, стафілококів, протею, синьогнійної палички, мають фунгістатичні властивості.
Йодонат - водний розчин сполуки поверхнево-активної речовини з йодом (3%). Рідина темно-коричневого кольору зі слабким запахом йоду. Застосовують у вигляді 1 %-ного (за йодом) водного розчину для обробки операційного поля. Готують шляхом розведення маточного розчину дистильованою або кип'яченою водою у співвідношенні 1:3.
24
Йодинол являє собою водний розчин, що містить 0,1 % йоду, 0,3 % калію йодиду і 0,9 % полівінілового спирту. Застосовують для обробки слизових оболонок, лікування гнійно-запальних процесів у м'яких тканинах.
Йодопірон — суміш полівінілпіролідон йоду з йодидом калію. Це жовто-коричневий аморфний порошок без запаху або зі слабким специфічним запахом, містить 6—8 % активного йоду. Повільно розчиняється у воді та спирті. Застосовують для підготовки рук (0,1 %), операційного поля (1 %) та лікування гнійних ран (0,5—1 %). Розчин однопроцентної концентрації готують, змішуючи 150 г йодопірону з 200 мл дистильованої води до утворення однорідної тягучої маси. її залишають на 30 хвилин, час від часу збовтуючи, а потім добавляють ще 600 мл дистильованої води, перемішують і витримують 10—15 хвилин. Розчини 0,1 %-ної і 0,5%-ної концентрації готують із 1 %-ного розчину безпосередньо перед застосуванням.