Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
198
міологія—вчення про м'язи
У коней є три міжкісткові м'язи, два з яких — m. interosseus medialis i lateralis — рудиментарні, а середній — m. interosseus medius — подібний до зв'язки. У лошат він має окремі м'язові волокна. Починається здебільшого
Рис. 3.51. Поверхневі м'язи зап'ясткового і пальцевих суглоків коня з медіальної поверхні:
1 — m. brachialis; 2 — з алишо к m. biceps brachii ; 3 — m. ancone us; 4 — m. exten rar carp i radialis , 4' — його сухожилок; й — m. flexor ca5ri r adialis, 55 — його сухожилок; 6 — ге. flexor carp i ulnaris, 55— й ого copu t ulnare, 6' — йооо суххжилок; 7 — m. лЄхог сііеі-t. sup?, 7 — його сухожилок, 7' — його манжетка для ^хожилка глибокого згинача^ 7"' — підкріплювольна додаткова зв'язка (lig. ac^ss^-rium); 8 — me flexor digit. porf., 88 — його caput ulnare, 8' — його сухожилок, 88" — під кріплю в а льна додаткова зв'язка (lig. acces sorium); 9 — m. іу-teross^s medius, 9 — його підкріплювальна гілка до сухожишш загального розгинача (у0; 1и — сухожилок m. abnuct or pollicis longus
Рис. 3.52. Глибокі м'язи зап'ясткового і пальцевих суглобів коня з медіальної поверхні:
1 — m. extensor carpi radialis,, 1 — його сухожилок; 2ns—or залишок m. biceps br chii, 2 — lacertus fibrosus тіинйаого продовження в сухожилок m. extensor c rpi radialis; 3 — m. brachialis; 4 — залишок m. flexor dci gritp.i radi lis, 4 — його сухожилок; 5 — залишки caput humerale, 5 — caput ulnare m. flexor carpi ulnaris; 6— m. flexor digit. supf., в — його сухожилок, 6' — підкріплювальна додаткова зв'язка (lig. .a, c6ce ssorium); 7— c put humer le, 7 — c put uln re, 7" — caput radiale m. flexor digit. prof., 7'' — його сухожилок, 7к — підкріплювальна додаткова аз,в8'я зка (lig. accessorium); 8— m. interosseus medius, а8, 8— його підкріплювальна ніжка до сухожилка излакга льного розгинача; 9 — сухожилок m. extensor digit . communis; 10— сухожилок m. abductor pollicis lnosnogrus
199
Розділ 3
на радіальній зв'язці зап'ястка, а також на ІІІ п'ястковій кістці і спрямовується як суцільна сухожилкова пластинка між ІІ і IV п'ястковими (грифельними) кістками вниз, де в дистальній третині п'ястка роздвоюється, закріплюючись на проксимальних сезамоподібних кістках, і віддає косо вниз на передню поверхню підкріплювальні гілки до загального розгинача пальців. Нижче від путового суглоба міжкістковий м'яз підсилюється косими й прямою зв'язками сезамоподібних кісток — зв'язковим апаратом путового суглоба.
У свиней розрізняють два м'язисті міжкісткові м'язи, які починаються на ІІІ і IV п'ясткових кістках і закінчуються кожний двома сухожилками на се-замоподібних кістках, а також віддають підкріплювальні ніжки до відповідного сухожилка розгинача пальців.
У собак є чотири добре розвинутих м'язистих міжкісткових м'язи, розміщених під глибоким згиначем пальців на пальмарній поверхні ІІ—V п'ясткових кісток, де вони починаються на їх верхніх кінцях (рис. 3.53, 4). У бік пальця сухожилок кожного черевця поділяється на дві гілки, що закінчуються на сезамоподібних проксимальних кістках. У ділянці проксимальної фаланги відщеплюються підсилювальні ніжки на дорсальну поверхню, де вони зростаються із сухожилками загального розгинача пальців.
Згинають п'ястково-фалангові суглоби у собак та свиней, у копитних виконують статичну функцію — не допускають перерозгинання цих суглобів.
Червоподібні м'язи — mm. lumbricales — розміщені під сухожилками глибокого згинача пальців у місці поділу загального сухожилка на ніжки.
Пластинчасті волокнисті стрічки вище від п'ястково-фалангового суглоба переходять у тонкі сухожилки, що закінчуються під сухожилками глибокого згинача на пальмарній зв'язці відповідного пальця на першій фаланзі.
У собак таких м'язів три (до ІІІ—V пальців), у свиней — один (до ІІ пальця). У жуйних їх немає, у коней — рудиментарні, два маленькмх світло-червоних м'язи лежать з боків від сухожилка глибокого згинача пальця.
У собак і свиней згинають путовий суглоб.
O Спеціальні короткі м'язи пальців
Спеціальні короткі м'язи пальців забезпечують рухи окремих пальців і є у тварин, в яких більш-менш виражена самостійність сусідніх променів і суглобів до незалежних рухів. Із свійських тварин це властиве м'ясоїдним, у кисті яких відносно добре розчленовані спеціальні
Рис. 3.53. Короткі м'язи пальців собаки на пальмарній поверхні:
1 — abductor pollicis brevis; 2— m. flexor pollicis brevis; 3— adductor pollicis; 4— mm. interossei; 5— m. adductor digiti II; 6— m. adductor digiti V; 7— m. flexor digiti V; 8— m. abductor digiti V; 9— залишки кінцевих ніжок глибокого згинача; 10 — манжетки кінцевих ніжок поверхневого згинача для відповідних гілок глибокого згинача пальців; I—V— відповідні пальці
200
міологія—вчення про м'язи
м'язи пальців, тоді як у свиней вони значною мірою редуковані, у жуйних мають ще більш змінену форму у вигляді окремих зв'язок і зовсім їх немає у коней.
Короткий згинач І (великого) пальця — m. flexor digiti I (pollicis) brevis (див. рис. 3.53, 2) — розміщений у собак між абдуктором і аддуктором І пальця. Починається на радіальній зв'язці зап'ястка і проходить з косо спрямованими латеродистально волокнами на медіальну сезамоподібну кістку або на проксимальну фалангу І пальця, де й закінчується.
