Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
У жуйних ці м'язи добре розвинуті й сильні, тягнуться в межах від 7-го шийного до 11—12-го грудного хребців.
У коней — це майже самостійні м'язові тяжі між 1—16-м грудними хребцями. У свинейі собак — між 1—10-м грудними хребцями.
Міжостисті м'язи — m. interspinales — є похідними остистих м'язів — mm. spinales, що знаходяться між двома сусідніми остистими відростками. У собак вони м'язисті, у решти свійських тварин — сухожилкові. У жуйних і коней вони перетворюються на міжостисті зв'язки.
Міжпоперечні м'язи — mm. intertransversarii (див. рис. 3.29—3.32) — поділяються на міжпоперечні м'язи попереку, грудної клітки й шиї.
Міжпоперечні м'язи попереку — mm. intertransversarii lumborum (див. рис. 3.31, 13) — добре ізольовані як м'язисті пучки чи пластини, що тягнуться від останнього поперекового до останнього грудного хребця між соскоподібними і основами поперечних (у собак — додаткових) відростків або реберним горбком попереду розміщеного сегмента чи між поперечними відростками всіх поперекових хребців і проксимальним кінцем останнього ребра.
Міжпоперечні м'язи грудної клітки — mm. intertransversarii thoracis — виражені у собак у вигляді окремих м'язових пучків між поперечними відростками 12—8(4)-го грудних хребців, при цьому можуть обминати не більше ніж три сегменти.
Міжпоперечні м'язи шиї— mm. intertransversarii cervicis — є дорсальні й вентральні.
Міжпоперечні дорсальні м'язи шиї — mm. intertransversarii dorsales cervicis. У жуйних і свиней розрізняють міцні м'язові зубці між краніальними суглобовими відростками 1-го грудного хребця і сагітальними краями суглобових відростків з 7-го по 3-й шийні хребці і поперечними відростками з 7-го по 2-й шийні хребці, спрямовані у краніовентральному напрямі.
У коней м'язи добре розвинені й тягнуться між краніальними суглобовими відростками суміжних хребців шиї.
У собак м'яз лежить між місцем прикріплення найдовшого м'яза шиї, з одного боку, і найдовшим голови та напівостистим голови, з іншого боку. Нечітко ізольовані тяжі м'яза йдуть у краніолатеральному напрямі від краніальних суглобових відростків 1-го грудного та 7—4-го шийних хребців до каудальних гілок поперечних відростків 6—2-го шийних хребців, а також до заднього краю крила атланта.
168
МІОЛОГІЯ—ВЧЕННЯ ПРО М'ЯЗИ
Міжпоперечні вентральні м'язи шиї — mm. intertransversarii ventrales cervicis (див. рис. 3.29, 16; рис. 3.31, 9) — менш виражені, ніж міжпоперечні дорсальні. У жуйних і свиней їх м'язові пучки сполучають між собою вентральні горбки поперечних відростків у межах 6—2-го шийних хребців.
У коней м'язи закріплюються на зовнішніх поверхнях поперечних відростків шийних хребців.
У собак м'язи лежать вентрально від переднього кінця середнього драбинчастого м'яза і дорсально від довгого м'яза голови і тягнуться від переднього краю поперечного відростка 6-го шийного хребця трьома кінцевими зубцями до каудальних гілок поперечних відростків 4—2-го шийних хребців.
Косий краніальний м'яз голови — m. obliquus capitis cranialis (див. рис. 3.29—3.32) — прикритий апоневрозами m. splenius і m. brachiocephalicus, починається на дорсальній поверхні крила атланта і закінчується на карково-му гребені потиличної кістки та основі яремного відростка.
Косий каудальний м'яз голови — m. obliquus capitis caudalis (див. рис. 3.29—3.32) — вважають продовженням багатороздільного м'яза до голови. Він починається на гребені осьового хребця і закінчується на крилі атланта.
Прямий дорсальний більший м'яз голови — m. rectus capitis dorsalis major (див. рис. 3.31, 10) — починається на гребені осьового хребця і закінчується медіально й нижче від косого краніального м'яза голови на потиличній кістці.
Прямий дорсальний менший м'яз голови — m. rectus capitis dorsalis minor — починається на дорсальній дузі атланта і закінчується навколо великого отвору потиличної кістки, прикритий попереднім м'язом.
O Дорсальні м'язи хвоста, або підіймачі хвоста
дорсаль-
m. sacro-
Крижово-хвостовий ний медіальний м'яз —
coccygeus dorsalis medialis, короткий підіймач хвоста (рис. 3.34, 4), складається з численних сегментів, що простягаються між остистими і рудиментарними соскоподібними відростками хвостових хребців, пропускаючи один хребець. У коней і жуйних м'яз починається на остистих
відростках останнього крижового і першого хвостового хребців, у м'ясоїдних— на двох останніх поперекових хребцях і тягнеться короткими пучками до останнього хвостового хребця. Є продовженням m. multifidus.
Рис. 3.34. Поперечний розріз хвоста коня на рівні 3-го хребця:
1 — а., v., n. caudalis ventrolateralis; 2— a., v., n. caudalis dorsolateralis; 3— 3-й хвостовий хребець; 4— m. sacrococcygeus dorsalis med.; 5 — m. sacrococcygeus dorsalis later.; 6 — mm. intertransversarii caudae; 7 — m. coccygeus; 8 — m. sacrococcygeus ventralis lateralis; 9 — m. sacrococcygeus ventralis medialis; 10— m. rectococcy-geus (непосмугований м'яз); 11 — a., v. caudalis mediana
169
Розділ 3
Крижово-хвостовий дорсальний латеральний м'яз — m. sacrococcygeus dorsalis lateralis, довгий підіймач хвоста, лежить збоку від медіального м'яза (див. рис. 3.34, 55), починається у коней і жуйних на бічній частині крижової кістки, у собак — між m. longissimus, продовженням якого він є, і m. multifidus сухожильно на соскоподібних відростках 2—7-го поперекових хребців, на апоневрозі — m. longissimus — і на суглобових відростках крижової кістки та 1-го хвостового хребця. Закінчується м'яз численними довгими сухожилками на поперечних відростках середніх і останніх хвостових хребців.
