Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
? ЖУВАЛЬНІ М'ЯЗИ
Жувальний м'яз — m. masseter (див. рис. 3.12, 3.13, 3.16, 3.22)) — найси-льніший з групи жувальних м'язів (за винятком м'ясоїдних). Бере початок коротким товстим сухожилком на лицевому гребені (лицевому горбі у жуйних) і мясисто на вентральному краї виличної дуги, закінчується на латеральній поверхні та нижньому краї гілки нижньої щелепи від судинної вирізки до висково-нижньощелепного суглоба. У свиней м'яз починається також на медіальній поверхні виличної дуги і частково від вискового м'яза. У собак частина волокон м'яза починається від вискового м'яза. М'яз складний за будовою, має багато сухожилкових пластин, що зумовлює його багато-
149
Розділ 3
перисту будову. Поділяється на дві частини: поверхневу — pars superficialis, що бере початок на лицевому гребені (чи горбі) з каудовентральним напрямом волокон, і глибоку — pars ргогшніа — з початком на виличній дузі і краніовентральним напрямом волокон.
М'яз підіймає нижню щелепу до верхньої.
Висковий м'яз — m. temporalis (див. рис. 3.16, 3 рис. 3.21, 7) — починається у висковій ямці і закінчується на вінцевому відростку та гілці нижньої щелепи.
Латеральний крилоподібний м'яз — m. pterygoideus lateralis (цив. рис. 3.17, 2) — починається на крилоподібному відростку клиноподібної кістки, а також на крилоподібній та піднебінній кістках, має каудальний напрям пучків м'язових волокон, закінчується на задньому краї медіальної поверхні гілки нижньої щелепи та в крилоподібній ямці.
Медіальний крилоподібний м'яз — m. pterygoideus medialis (див. рис. 3.17, 1) — починається там, де й попередній, має каудальний напрям волокон і закінчується поблизу висково-нижньощелепного суглоба на гілці нижньої щелепи.
Рис. 3.22. Поверхневі м'язи свині після зняття шкірних м'язів:
1 — m. levator nasolabialis; 2— m. levator labii superioris; 3— m. caninus; 4 — m. depressor labii superioris; 5— m. orbicularis oris; 6— m. zygomaticus; 7— m. buccinator; 8— m. depressor labii inferioris; 9— m. parotidoauricularis; 10 — m. masseter; 11 — m. stylohyoideus; 12 — m. sternocephalicus; 13 — m. cleido-mastoideus; 13 — m. cleidooccipitalis; 13' — intersects clavicularis; 13" — m. cleidobrachialis; 14 — pars cer-vicalis; 14 — pars thoracica m. trapezius; 15— m. omotransversarius; 16— m. supraspinatus; 17— m. delto-ideus; 17 — його початковий апоневроз; 18— m. subclavius; 19— caput longum; 19 — caput laterale m. triceps brachii; 20— m. tensor fasciae antebrachii; 21— m. latissimus dorsi; 22— m. pectoralis prof.; 23— початкові зубці m. serratus ventralis; 24— m. serratus dorsalis caud.; 24 — fascia thoracolumbalis; 25— m. obliquus ext. abdominis; 25 — його апоневроз; 26— m. iliocostalis lumborum, зрощений з m. longissimus lumborum; 27 — m. sacrococcygeus dors.; 28— m. sacrococcygeus ventr.; 29— m. brachialis; 30— m. extensor carpi radialis; 31— 31" — m. extensor digitalis communis; 32— m. abductor pollicis longus; 33, 34— m. extensor digit. later.; 35, 35 — m. extensor carpi ulnaris; 36— m. flexor digit. supf.; 37— m. tensor fasciae latae; 38— m. gluteus medius; 39 — його глибока частина; 39, 39' — m. gluteus supf.; 40—4O — m. biceps femoris; 41 — m. semitendinosus;
—iiuiu їлииика частина, , о& — ні. giuicus supi., 4U—4U — ні. uiueps lemons, 41 — ні. seiiiiLeiiuiiiusi 42— m. semimembranosus; 43— m. gastrocnemius; 44— m. tibialis cran.; 45— m. peroneus tertius; 46 — fibularis longus; 47, 48— m. extensor digit. lat.; 49— m. flexor digit. prof.; 50— m. extensor digit. long.; a gland. parotis; b — spina scapulae; c— tuber coxae
m.
150
міологія—вчення про м'язи
Латеральний м'яз тягне нижню щелепу вперед, а медіальний — вперед і вгору, змикаючи при цьому щелепи.
Двочеревцевий м'яз — m. digastricus (див. рис. 3.12, 3.17, 3.18, 3.21) — у жуйних і коней має два черевця: ростральне — venter rostralis — і каудальне — venter caudalis, з'єднаних між собою сухожилком; у свиней і собак — одне черевце. М'яз починається на яремному відростку і закінчується на внутрішній поверхні тіла нижньої щелепи, а у коней, крім того, від каудального черевця відгалужується на виросток нижньої щелепи частина м'яза, яку називають pars occipitomandibularis.
М'яз опускає і тягне назад нижню щелепу, відкриваючи при цьому рот. У коней також бере участь (при напруженні його проміжного сухожилка) у підійманні під'язикового скелета.
Загальна характеристика жувальних м'язів. Жувальних м'язів небагато, але вони сильні. Початок — punctum fixum — усіх цих м'язів знаходиться в ділянці черепа, а закінчення — punctum mobile — на нижній щелепі. Точкою опори під час її руху є парний висково-нижньощелепний суглоб, який може розгинатись і згинатись. Розгинання призводить до розмикання щелеп, а згинання — до змикання їх. Це основні рухи під час жування.
У свиней і собак рухи розмикання і змикання щелеп є переважаючими, оскільки зуби у собак пристосовані для простого розрізування, а у свиней — для подрібнювання твердого корму. Проте у свиней можливі незначні бічні рухи нижньої щелепи та її висування вперед. У жуйних і коней мають місце й чітко виражені бічні рухи нижньої щелепи та більш ретельне перетирання корму, відповідно до чого видозмінені корінні зуби. Крім того, у них можливе незначне висування нижньої щелепи вперед.
