Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
— вільний край lig. sacrotuberale; h— tuber ischiadicum; i— місце сумки під кінцевим сухожилком краніальної гілки m. biceps femoris
145
Розділ 3
Рис. 3.20. Загальний вигляд поверхневих м'язів коня після зняття шкірних м'язів:
1 — m. levator nasolabialis; 2 — m. levator labii superioris; 3 — m. caninus; 4— m. orbicularis oris; 5— m. buccinator; 6— m. zygomaticus; 7— m. depressor labii inferioris; 8— m. masseter; 9— m. interscutularis; 9 — m. frontoscutularis; 9" — m. parotidoauricularis; 10— m. omo- і sternohyoideus; 11 — m. sternomandibularis; 12 — m. cleidomastoideus; 12 — m. omotransversarius; 12' — m. cleidobrachialis; 13— m. cutaneus colli; 14— m. splenius; 15 — m. rhomboideus cervicis; 16 — pars cervicalis; 16 — pars thoracica m. trapezius; 17 — m. latissimus dorsi; 17 — fascia thoracolumbalis; 18— m. serratus ventralis thoracis; 18 — m. serratus ventralis cervicis; 19— m. serratus dorsalis caud.; 20— mm. intercostales ext.; 21 — m. obliquus ext. abdominis; 21 — його апоневроз; 22— m. pectoralis descendens; 23— m. pectoralis prof.; 23 — m. subclavius; 24 — fascia glutea; 25— m. sacrococcygeus dors. med.; 25 — m. sacrococcygeus dors. lat.; 25" — m. sacrococcygeus ventr.; 26— m. coccygeus; 27 — m. supraspinatus; 28 — m. deltoideus; 28 — його початковий апоневроз, вкриває m. infraspinatus; 29— caput longum; 29 — caput laterale m. triceps brachii; 30— m. brachialis; 31 — m. extensor carpi radialis; 31 — його сухожилок; 32 — m. extensor digit. communis; 32 — його сухожилок; 33 — m. extensor digit. later.; 33 — його сухожилок; 34— m. abductor pollicis longus; 34 — його сухожилок; 35— m. extensor carpi ulnaris; 36— m. flexor carpi radialis; 37— m. flexor carpi ulnaris; 38— сухожилок поверхневого, 39 — глибокого згиначів пальців; 40 — m. interosseus medius; 40 — його ніжка до загального розгинача пальців; 41 — m. tensor fasciae latae; 41 — fascia lata; 41" — каудальний зубець m. tensor fasciae latae; 42 — m. gluteus supr.; 43—43' — m. biceps femoris; 44— m. semitendinosus; 45—45" — m. triceps surae; 46— m. extensor digit. longus; 46 — його сухожилок, зростаючись з сухожилком бічного розгинача, утворює загальний сухожилок розгиначів (46'); 47— m. extensor digit. later.; 47 — його сухожилок; 48— медіальна ніжка сухожилка m. tibialis cran.; 49— сухожилок m. flexor digit. supf.; 50— m. flexor hallucis longus; 50 — сухожилок глибокого згинача; 51 — m. tibialis caudalis; 52— m. flexor digit. longus; 50—52— m. flexor digit. prof.; 53 — m. popliteus; 54 — кінцевий сухожилок m. longissimus capitis; a — ala atlantis; b — tuber spinae scapulae; c— tuber coxae; d— грифельна кістка; e— os carpi accessorium; f— вільна поверхня os tibiae; g — gland. parotis; h — vena jugularis ext.; X— десяте і XVTII— вісімнадцяте ребра
146
міологія—вчення про м'язи
Латеральний м'яз носа — m. lateralis nasi (див. рис. 3.14,3) — у жуйних має два шари — поверхневий і глибокий. Сильніший поверхневий шар починається на бічній поверхні носового відростка різцевої кістки і закінчується разом з носо-губним підіймачем, підіймачем верхньої губи, ікловим м'язом та опускачем верхньої губи в латеральному крилі носа. Глибокий шар тягнеться від верхівкової частини вентрального хряща до зовнішньої поверхні латерального хряща, прикритий поверхневим шаром.
У коней м'яз складається з тонких світло-червоних м'язових шарів, що прикріплюються по краях носо-різцевої вирізки і закінчуються в шкірі при-сінка носа й носових складок. У коней у м'язі розрізняють різні за ступенем розвитку чотири частини: дорсальну, каудальну, вентральну і ростральну. Розширює ніздрі.
Верхівковий розширювач ніздрі — m. dilatator naris apicalis (див. рис. 3.13, 11; рис. 3.14, 1) — у жуйних починається на різцевій кістці, а у коней— на криловому хрящі, закінчується в медіальному крилі носа. Розширює ніздрі.
Лобовий м'яз — m. frontalis (див. рис. 3.13, 12) — похідний поверхневого стискача шиї. У жуйних добре розвинений, у свиней— слабко. Рухає і зморщує шкіру лоба.
? М'ЯЗИ ВУШНОЇ РАКОВИНИ
У всіх свійських тварин рухливість вушної раковини забезпечують добре розвинуті м'язи вушної раковини. Ці м'язи починаються частково на черепі, частково на хрящовій пластинці, що лежить спереду від вушної раковини — щитку — scutulum, і закінчуються на вушній раковині спереду, знизу, ззаду і зверху. Поділяються на ростральні, дорсальні, вентральні й каудальні.
Ростральні м'язи вушної раковини — mm. auriculares rostrales (див. рис. 3.12—3.15). До них належать: щитково-вушнораковинні поверхневі м'язи — mm. scutuloauriculares superficiales; щитково-вушнораковинні глибокі м'язи — mm. scutuloauriculares profundi; лобово-щитковий м'яз — m. fron-toscutularis; вилично-щитковий м'яз — m. zygomaticoscutularis; вилично-вушнораковинний м'яз — m. zygomaticoauricularis.
М'язи цієї групи підіймають вушну раковину вгору, вперед, опускають її донизу.
Дорсальні м'язи вушної раковини — mm. auriculares dorsales (див. рис. 3.12). До них належать: міжщитковий м'яз — m. interscutularis; тім'яно-щитковий м'яз — m. parietoscutularis; тім'яно-вушнораковинний м'яз — m. parietoauricularis.
