Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
? ШКІРНІ М'ЯЗИ ШИЇ
Поверхневий стискач шиї — m. sphincter colli superficialis (див. рис. 3.8, 1, 2; рис. 3.11, 3, 4) — у кішок розвинений сильніше, ніж у собак, а в свиней найменш розвинений, у жуйних і коней його немає. Він має ніжні, пухкі сполучення шарів м'язових волокон, що охоплюють шию знизу впоперек у вигляді пов'язки, простягаючись від переднього краю груднини до гортанної борозни. Натягає і рухає шкіру вентральної й бічної поверхонь шиї.
Шкірний м'яз шиї — platysma (див. рис. 3.8, 3) — добре розвинений м'язовий пласт у м'ясоїдних і свиней, що тягнеться з ділянки карка в лицеві м'язи, з якими зростається. Немає у жуйних і коней. М'яз натягує і рухає шкіру ділянки карка та жувальної ділянки.
Глибокий стискач шиї — m. sphincter colli profundus (див. рис. 3.11, 1) — тільки у собак виражений як самостійний м'яз (див. вище).
Шкірний м'яз шиї — m. cutaneus colli (рис. 3.9, 2) — сильний м'язовий пласт вентральної поверхні шиї. У м'ясоїдних його немає. У жуйних починається вентрально на поверхневій фасції шиї, у свиней— на ручці груднини, а в коней— в обох цих точках, тягнеться косо через яремну борозну в бік голови. Натягає й рухає шкіру вентральної поверхні шиї.
Рис. 3.9. Шкірні м'язи коня:
1 — m. cutaneus faciei; 2— m. cutaneus colli; 3— m. cutaneus omobrachialis; 4— m. cutaneus trunci; 5— plica
lateris
136
міологія—вчення про м'язи
? ШКІРНІ М'ЯЗИ ТУЛУБА
Шкірний м'яз тулуба — m. cutaneus trunci (див. рис. 3.9, 4; рис. 3.11, 15) — витягнутий у довжину пласт з волокнами майже поздовжнього напряму. Розміщений збоку на грудній і черевній стінках. Листки поверхневої фасції тулуба вкривають його з обох боків. Зовні м'яз вкриває найшир-ший м'яз спини, краніально заходить під трапецієподібний м'яз і триголовий м'яз плеча, зростаючись тут з найширшим м'язом спини та напружува-чем фасції передпліччя. Каудально на черевній стінці пучки м'яза формують складку боку — plica lateris (див. рис. 3.9, 5), а знизу він зливається з глибоким грудним м'язом. У жуйних і коней в ділянці лопатки переходить у лопатково-плечовий шкірний м'яз. Найбільший м'яз, що натягує і рухає шкіру тулуба, сприяє також напруженню всієї поверхневої фасції тулуба.
Шкірний лопатково-плечовий м'яз — m. cutanes omobrachialis (див. рис.
3.9, 33) — є у жуйних і коней. Він починається як тоненький м'язовий пласт у ділянці основи лопатки, має дорсовентральний напрям волокон і тягнеться до ліктьового суглоба. Натягує і рухає шкіру ділянки лопатки й плеча.
Препуціальні м'язи — mm. preputiales — розрізняють у биків. Є m. prepu-tialis cranialis (рис. 3.10, 2 рис. 3.11, 16) і m. preputialis caudalis (див. рис.
3.10, 3). У псів і кнурів непостійні. М'язи відтягують препуцій відповідно вперед чи назад під час і після виходу статевого члена. Стягування задньої частини препуція відбувається при дії краніального м'яза, а розширення — при дії каудального. У кнурів також стискають дивертикул препуція.
Надвим'яні м'язи — mm. supramammarii — є тільки у самиць і є похідними, як і препуціальні м'язи самців, від м'яза-стискача сумки однопрохідних. Сильніший краніальний надвим'яний м'яз — m. supramammarius
Рис. 3.10. Препуціальні м'язи бугая:
1 — m. cutaneus trunci; 1' — його волокна до mm. preputiales cran.; 1" — plica lateris; 2— mm. preputiales cran.; 3 — mm. preputiales caud.; 4 — відхідниково-статевочленний м'яз; 5 — m. cremaster; 6 — медіальні м'язи стегна; a — scrotum; b — penis; c— funiculus spermaticus; d— ostium preputiale; e — umbilicus; f— tunica flava abdominis
137
Розділ 3
Рис. 3.11. Шкірні м'язи шиї і тулуба собаки:
1 — m. sphincter colli prof.; 2— platysma; 3, 4— m. sphincter colli superf.; 5 — m. cleidocephalicus; 6 — intersectio clavicularis; 7— m. cleidobrachialis; 8— m. sternocephalicus; 9
— m. pectoralis transversus; 10— m. pectoralis descendens; 11
— основна частина m. pectoralis profundus; 12— його додаткова частина; 13 — частина m. pectoralis prof., що вкрита m. cutaneus trunci; 14— зубці m. cutaneus trunci до m. pectoralis prof.; 15— m. cutaneus ' ''Л'
trunci; 16— m. preputialis cranialis
cranialis — починається парно в ділянці мечоподібного хряща, тягнеться як слабка, вузька, часто поділена на окремі пучки м'язова стрічка вздовж основи вимені каудально і закінчується на поверхневій фасції краніально від кута клубової кістки. Каудальний над-вим'яний м'яз — m. supramammarius caudalis — відділяється каудодорсально з поверхневого м'яза соромітних губ, спрямовується краніо-вентрально і у сук закінчується на середині між соромітними губами та останньою парою молочних залоз. Натягує й рухає шкіру живота в ділянці молочної залози.
<$> м'язи голови
За розміщенням та іннервацією м'язи голови — mus-culi capitis — поділяють на такі групи:
1. Лицеві м'язи (рис. 3.12— 3.15), іннервуються лицевим нервом — n. facialis.
2. Жувальні м'язи (рис. 3.16), іннервуються нижньощелепним нервом — n. man-dibularis — з трійчастого нерва — n. trigeminus.
3. М'язи язика та під'язикового апарату (рис. 3.17), ін-нервуються під'язиковим нервом — n. hypoglossus.
