Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
На зап'ястку поверхнева фасція на дорсальній і латеральній поверхнях дещо міцніша і злегка зростається з глибокою фасцією, а від п'ястка до паль-
133
Розділ 3
ців вона поступово зникає повністю. Найбільші шкірні вени і нерви грудної кінцівки на значному протязі вкриті поверхневою фасцією.
На тазовій кінцівці поверхнева фасція крупа й стегна є безпосереднім продовженням поверхневої фасції тулуба, і у собак між її листками частково розміщений шкірний м'яз тулуба. У собак поверхнева фасція крупа відмежована від глибокої фасції прошарком жиру, тоді як у жуйних і коней щільно з нею зростається. Поверхнева фасція стегна вкриває латерально всі його м'язи. У ділянці двоголового м'яза стегна вона зростається з глибокою фасцією стегна — fascia femoris — і переходить медіально на стегно. Глибока фасція стегна, або широка фасція, — fascia lata — охоплює латеральні м'язи стегна і особливо виділяється в ділянці коліна, де з нею зливається пластинчастий сухожилок (апоневроз) м'яза — напружувача широкої фасції — m. tensor fasciae latae. Ця частина вільно вкриває чотириголовий м'яз стегна — m. quadriceps femoris, тоді як у бік двоголового м'яза стегна фасція зливається з цим м'язом. Від краніального краю м'яза — напружувача широкої фасції стегна фасція переходить у складку боку і на медіальну поверхню стегна, вкриває медіальну поверхню цього м'яза, а також чотириголового м'яза стегна і кравецького м'яза, далі перекидається через стегновий канал, потоншується, сполучається з поверхнями стрункого, напівперетинчастого та на-півсухожилкового м'язів.
Рис. 3.8. Шкірні м'язи і поверхневі м'язи голови собаки:
1, 2— m. sphincter colli superf.; 3 — platysma; 4, 5— m. cutaneus faciei; 6— m. cutaneus trunci; 7— його поперекова частина; 8 — m. levator nasolabialis; 9 — m. orbicularis oris; 10 — m. malaris; 11 — m. zygomaticus; 12 — його відгалуження до ділянки гортані; 13 — м'язи щитка; а — поверхнева лопаткова фасція; b — фасція крупа; с— поверхнева фасція стегна; d— фасція коліна
134
міологія—вчення про м'язи
Фасції гомілки— це продовження фасцій стегна. Поверхнева фасція потоншується і поступово зникає в ділянці плесна. Глибока фасція гомілки — fascia cruris — є продовженням широкої фасції, що суцільним листком охоплює розміщені тут м'язи, утворюючи особливі оболонки для окремих м'язів і м'язових груп. Зрощується з кінцевими сухожилками двоголового м'яза стегна, кравецького, стрункого та напівсухожилкового м'язів.
Фасції стопи подібні до фасцій кисті.
<$> ШКІРНІ М'ЯЗИ
За гістологічною будовою шкірні м'язи — musculi cutanei — належать до скелетних. Хоча вони вкриті поверхневою фасцією, але перебувають у зв'язку не з скелетом, а з шкірою, при цьому забезпечують рухи шкіри та її натягнення. У ссавців ці рухи й натягнення мають різну спеціалізацію. Шкірні м'язи вкриті поверхневою фасцією і мають незначну товщину, стрічкоподібну або широкопластинчасту форму. За життя вони світліші, ніж скелетні м'язи. У всіх свійських тварин розрізняють шкірні м'язи голови, шиї й тулуба.
? ШКІРНІ М'ЯЗИ ГОЛОВИ
Шкірні м'язи голови належать до поверхневих м'язів, що іннервуються поверхневими гілками лицевого нерва, є генетично спільними і розвиваються з м'язового пласта — m. sphincter colli primitivus. Це такі м'язи, як поверхневий стискач шиї — m. sphincter colli superficialis, шкірний м'яз шиї — platysma — та глибокий стискач шиї — m. sphincter colli profundus. Ці три шари м'язів більш-менш чітко розрізняються у собак. Топографічно шкірними м'язами вважають тільки ті з лицевих м'язів, які розміщені всередині поверхневої фасції.
Поверхневий стискач шиї — m. sphincter colli superficialis (див. рис. 3.8, 1, 2 рис. 3. 11, 3, 4) — є тільки у м'ясоїдних, тягнеться з вентральної поверхні шиї в бік голови до ділянки гортанної борозни. Він складається з тонких, вузьких пучків м'язових волокон, що проходять упоперек, не сполучаючись між собою. Лежить вентрально на шиї в ділянці гортані і збоку поверхнево на жувальній та привушній фасціях. М'яз забезпечує натягнення поверхневої фасції в ділянці гортані й гортанного жолоба.
Шийний м'яз морди — m. cutaneus facies — є продовженням у ділянку голови частини platysma. У собак і свиней має з нею безпосередній зв'язок, тоді як у жуйних і коней це самостійний м'язовий шар. Його волокна тягнуться через жувальний м'яз до кута рота. М'яз відтягує кут рота назад, напружує і рухає шкіру губ, щік та ділянки жувального м'яза.
Глибокий стискач шиї — m. sphincter colli profundus (див. рис. 3.11, 1) — є тільки у хижаків. Його початок простягається зовні на каудальні м'язи вушної раковини і всі лицеві м'язи. Він проходить від краніальної частини шиї до верхньої частини морди, при цьому плоскі поперечно напрямлені м'язові волокна проходять під platysma і m. cutaneus faciei на бічну поверхню шиї й
135
Розділ 3
голови. М'яз натягує поверхневу фасцію ділянки гортані й гортанного жолоба.
Лобовий м'яз — m. frontalis — є у жуйних і людини, а також слабко розвинений у свиней. Він відділився від глибокого стискача шиї. Рухає і зморщує шкіру лоба.
