Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
Рис. 3.6. Схема розподілу соматичних і вісцеральних м" язів голови у нижчих хребетних:
1 — дорсальні бічні м'язи; 2— вентральні бічні м'язи; 3— вісцеральні мязи: 4, 6—10— м'язи, що рухають блуко; 5— щелепи; 11 — орган слуху; 12— поздовжня бічна сполучнотканинна перетинка між дор-
очне яблуко; 5 — щелепи; 11 — орган слу сальними й вентральними м'язами тулуба
128
міологія—вчення про м'язи
ренням зябрових дуг на хрящі гортані та під'язикового скелета, закріплюються на щитоподібному хрящі — m. sternothyroideus — та під'язиковому скелеті — m. sternohyoideus profundus. Від під'язикового скелета вони безпосередньо продовжуються до підборідного кута м'язовим черевцем, що являє собою підборідно-під'язиковий м'яз — m. geniohyoideus. Цей м'яз, у свою чергу, розгалужується в язик двома м'язами: підборідно-язиковим — m. genioglossus — та під'язиково-язиковим — m. hyoglossus. Усі ці м'язи у земноводних втрачають міомерію. Вздовж хребта на вентральному його боці розвивається підхребетний м'яз — m. subvertebralis.
У рептилій дорсальні м'язи тулуба ще більше диференціюються. Простота міомерії зберігається лише в хвості, а в решті відділів тулуба дорсальні м'язи поділяються на два поздовжніх тяжі: медіальний — поперечно-остистий — m. transversospinal, що починається від крижової кістки і спрямовується до голови з напрямом пучків від поперечних відростків до остистих, і латеральний — поперечнореберний — m. transversocostalis — з напрямом пучків від поперечних відростків до ребер. Сюди входять найдовший m. lomgissimus — і клубово-реберний — m. iliocostalis — м'язи. Ці м'язи в напрямі голови поділяються на ряд самостійних м'язів: m. longissimus cervicis, m. longissimus capitis superficialis et profundus, m. obliquus capitis, m. rectus capitis dorsalis, m. spinalis capitis (продовження m. transversospinalis) i mm. intertransversarii.
Більшість описаних груп втрачають чіткість метамерії, і тільки глибокі пучки, що прилягають до хребта, залишаються короткими й зберігають метамерію.
Комплекс вентральних м'язів одночасно з виділенням грудної клітки — thorax, а також відділу шиї й живота набуває певної самостійності в кожному з них. Так, повністю виражені ребра дають можливість виділити грудний відділ косих м'язів: міжреберні зовнішні м'язи — mm. intercostales externi, що з'являються в результаті диференціації зовнішнього косого глибокого м'яза, міжреберні внутрішні м'язи — mm. intercostales interni — і поперечний грудний м'яз — m. transversus thoracis — похідні косого внутрішнього м'яза. У черевному відділі залишаються всі шари з тими самими назвами м'язів, що й у земноводних. Тільки один сегментований прямий м'яз живота закріплюється на грудній кістці, від якої вже із значним розривом йдуть груднино-під'язикові м'язи. Диференціюється підхребетний м'яз.
Рис. 3.7. М'язи хвостатої амфібії:
1 — дорсальні м'язи; 2— поверхневий прямий м'яз; 3— поверхневий, 4— глибокий зовнішні косі м'язи; 5— внутрішній косий м'яз; 6— поперечний м'яз
129
31
Розділ 3
У ссавців відбувається диференціація дорсальних м'язів хребта. Поверхневий шар кожного міотома зливається з таким самим сусіднім на протязі кількох сегментів, в той час як глибокі шари міотомів, тобто ті, що прилягають до кісткових важелів, залишаються розчленованими. В результаті диференціації м'язів у них розрізняють два м'язових тяжі: латеральний і медіальний.
1. Латеральний тяж складається з двох комплексів м'язів:
а) найдовші, або остисто-поперечні, м'язи. Вони характеризуються тим, що пучки, які починаються на остистих відростках, йдуть краніовентрально, з деяким відхиленням убік до поперечних (соскоподібних) відростків і хребцевих кінців ребер. Сюди входять: найдовший м'яз — m. longissimus; плас-тироподібний — m. splenitis; крижово-хвостовий дорсальний латеральний м'яз — m. sacro-coccygeus dorsalis lateralis; короткі м'язи: міжпоперечні м'язи попереку й шиї — mm. intertransversarii lumborum et cervicis — і каудальний косий м'яз голови — m. obliquus capitis caudalis;
б) клубово-реберні м'язи. їх пучки тягнуться від клубової кістки вздовж поперечних відростків до голови. Це клубово-реберний м'яз — m. iliocosta-lis — і латеральний прямий м'яз голови — m. rectus capitis lateralis.
2. Медіальний м'язовий тяж. У ньому розрізняють:
а) поперечно-остисті, або напівостисті, м'язи. Ці м'язи, як і остисто-поперечні, прикріплюються на різного роду відростках і мають зворотний напрям пучків м'язових волокон, від поперечних (соскоподібних) до остистих, тобто краніодорсально. До цієї групи відносять: напівостистий м'яз — m. se-mispinalis; багатороздільні м'язи — mm. multifidi; частину краніального косого м'яза голови — m. obliquus capitis cranialis;
б) прямі остисті м'язи, які починаються і закінчуються на остистих відростках. До них належать: остистий м'яз — m. spinalis; дорсальний прямий м'яз голови більший і менший — m. obliquus capitis dorsalis major et minor; міжос-тисті м'язи — mm. interspinales; а також медіальний крижово-хвостовий дорсальний м'яз — m. sacro-coccygeus dоrsalis medialis.