Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
126
міологія—вчення про м'язи
лком знаходиться синовіальна піхва — vagina synovialis tendinis, яка охоплює сухожилок зовні у вигляді футляра, сприяє зменшенню тертя сухожилка об кістку (див. рис. 3.5). Один листок синовіальної оболонки зростається з сухожилком — нутрощевий (вісцеральний), а другий — з фіброзною піхвою — пристінковий (парієтальний). Місце переходу пристінкового листка в нутрощевий утворює брижу сухожилка — mesotendineum, по якій до сухожилка проходять судини і нерви.
Синовіальна сумка — bursa synovialis — побудована так, як і синовіальна піхва, але розміри її значно менші, розміщується вона в ділянці кісткових виступів безпосередньо під шкірою, фасцією, м'язом, сухожилком чи зв'язкою і відповідно називається bursa synovialis subcutanea, subfascialis, submuscularis, subtendinea et subligamentosa. Окремі сумки заповнені слизом і називаються слизовими.
М'язовий блок — trochlea muscularis — утворюється там, де змінюється напрям м'язового зусилля. Блок вкритий гіаліновим хрящем і має синовіальну сумку чи синовіальну піхву. Цим усувається тертя сухожилка об кістку (наприклад, дорсальний косий м'яз ока).
Сезамоподібні кістки — ossa sesamoidea — утворюються в сухожилках, що проходять через вершину кута суглоба, або в місцях, де додатково створюється важіль опори. Такими кістками є надколінок, проксимальні та дистальні сезамоподібні кістки, додаткова кістка зап'ястка.
? ФІЛОГЕНЕЗ М'ЯЗІВ ТУЛУБА І ХВОСТА
Серед хордових тварин м'язи тулуба найпримітивніше побудовані у ланцетника. Вони являють собою два сильно розвинених, але не диференційованих м'язи, правий і лівий, що облягають тіло майже по всій довжині. Кожний з них має чітко виражену міомерію, тобто розчленований на багато (близько 60) сегментів поперечними сполучнотканинними перетинками. Ця сегментація поширюється і на ділянку зябрового апарату, розміщуючись дорсально від нього. Короткі пучки м'язових волокон між поперечними перетинками завжди мають поздовжній напрям.
У риб, одночасно з відособленням голови й плавників, м'язи тіла поділяються на м'язи голови, тулуба, хвоста і плавників. У м'язах тулуба й хвоста з такою ж чіткою міомерією, як і у ланцетника, на кожному симетричному м'язі є поздовжня бічна перетинка, що відмежовує дорсальний і вентральний м'язи (рис. 3.6, 12). Дорсальний м'яз — m. dorsalis — іннервується дорсальними гілками спинномозкових нервів і схожий на такий самий м'яз у ланцетника, причому краніальний його відділ закінчується на черепі і дорсальній частині плечового поясу. Вентральний м'яз — m. ventralis — іннервується вентральними гілками спинномозкових нервів, у деяких риб починає диференціюватись. Ця диференціація стосується лише ділянки тулуба, оскільки ділянка хвоста зберігає простоту міомерії і поздовжній напрям м'язових волокон.
Зміни на тулубі виявляються у відособленні біля серединної лінії живота парного прямого м'яза — m. rectus — з чіткою міомерією. Збоку (у хрящових
127
Розділ 3
та у кісткових риб) м'язова маса, зберігаючи міомерію, розчленовується на два косих шари — поверхневий і глибокий.
Поверхневий шар являє собою зовнішній косий м'яз — m. obliquus externus, його пучки йдуть спереду і згори назад і вниз. Глибокий шар у вигляді косого внутрішнього м'яза — m. obliquus internus, пучки якого спрямовані ззаду і згори вперед і вниз, перехрещує перший. Сегментальне розчленування залишається чітко вираженим у всіх вентральних м'язів. Біля голови риб із вентральних м'язів виділяються вісцеральні м'язи. Вони йдуть від коракоїдної кістки до нижньої щелепи, під'язикової і зябрових дуг. Отже, диференціація вентральних м'язів тулуба пов'язана з дією їх на зяброві дуги.
У земноводних дорсальні м'язи починають місцями втрачати чітку міомерію або ряд міомерів зливаються між собою.
На шиї поблизу голови відособлюються самостійні м'язи: хребетно-головний поверхневий, хребетно-головний глибокий та міжпоперечний.
Вентральні м'язи у деяких амфібій тільки в стадії личинки схожі на такі самі м'язи у риб, у дорослих диференціація поглиблюється (рис. 3.7). Від косого внутрішнього м'яза відокремлюється більш глибокий пласт — поперечний м'яз — m. transversus 6. Від косого зовнішнього м'яза відокремлюється поверхневий шар — зовнішній косий поверхневий м'яз — m. obliquus exter-nus superficialis 3, а сам зовнішній косий м'яз називається зовнішнім косим глибоким м'язом — m. obliquus externus profundus 4. Через відсутність ребер м'яз тягнеться по всьому тулубу, причому міжреберні м'язи — mm. inter-costales — не виражені внаслідок вторинної редукції ребер. Прямий м'яз також поділяється на прямий поверхневий м'яз — m. rectus superficialis — і прямий глибокий м'яз — m. rectus profundus.
У відділі шиї диференціація прямих м'язів деякою мірою така, як і у риб, але з певними особливостями. Початок м'язів знаходиться на грудній клітці (у четвероногих) і частково, але не завжди — на поясі грудної кінцівки. Шар, що тягнеться до нижньої щелепи, переривається на під'язиковому скелеті — m. sternohyoideus superficialis, а зяброві зубці, з частковим перетво-
