Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
У м'язі розрізняють анатомічний і фізіологічний поперечник. Анатомічний поперечник — це площа м'язового черевця в ділянці найбільшого діаметра, фізіологічний поперечник — це площа всіх м'язових пучків на розрізі (рис. 3.2). У м'язі, що має паралельно розміщені вздовж осі м'яза м'язові пучки, ці величини однакові. У м'язах, побудованих складніше (перистих), ці величини не збігаються. Перистість м'яза залежить від його сполучнотканинного остова. Одноперий м'яз — m. unipennatus — м'яз, в якого паралельно розміщені м'язові пучки не збігаються з віссю м'яза, прикріплюючись до сухожилків під кутом (див. рис. 3.2, А). У двоперого м'яза — m. bipennatus — один із сухожилків проникає вглиб м'яза у вигляді сухожилкового дзеркала (див. рис. 3.2, Б В). Багатоперий м'яз — m. multipennatus (див. рис. 3.2, Г) — таких сухожилкових дзеркал має кілька, що зумовлює збільшення кількості м'язових пучків і відповідно фізіологічного поперечника та сили м'яза.
Робота м'язів забезпечує: 1) виведення організму із стану спокою і переміщення його в просторі, або локомоцію; 2) рухи окремих частин тіла; 3) статику тіла; 4) напруження і рухи внутрішніх органів у процесах травлення, дихання, кровообігу тощо, що здійснюються за допомогою непосмугованої м'язової тканини.
У здійсненні рухів значна роль належить силі гравітації, силам, що виникають завдяки еластичності зв'язок, пружності хрящів і кісток, силам зчеплення й тертя.
Скорочення скелетних м'язів зумовлюють такі рухи різних частин організму: рух частин хребетного стовпа, нижньої щелепи та під'язикового апарату, кінцівок, шкірних складок голови, тулуба, щік, вух та ін.
М'язи залежно від характеру рухів поділяють на згиначі, флексори (mm. flexores), і розгиначі, екстенсори (mm. extensores); м'язи, що відводять, — абдуктори (mm. abduc-tores); м'язи, що приводять, — аддуктори (mm. adductores); м'язи, що обертають, — ротатори (mm. rotatores), серед них ті, що обертають назовні, — супінатори (mm. supina-tOres) і ті що обертають до- Рис. 3.2. Схематичне зображення напряму м'язових
/ волокон у м'язах та їх зв'язок із сухожилковою плас-
^едши^ — пронатори (mm. тинкою (суцільна поперечна лінія — анатомічний, pronatores); м'язи, що розши- штрихова — фізіологічний поперечник у площин-
рюють, — дилататори (mm. А—"зображенні): й й ' б
1 7 1 4 А — довговолокнистий одноперий м яз; Б — довговолокнис-
dilatatOres); м язи, що стис- тий двоперий м'я; В— коротковолокнистий двоперий м'яз; Г ' ' — довговолокнистий багатоперий м'яз
123
Розділ 3
кають, — сфінктери (mm. sphincteres); м'язи, що напружують, — тенсори (mm. tensores); м'язи, що підіймають, — леватори (mm. lavetores); м'язи, що опускають, — депресори (mm. depressores); м'язи, що відтягують, — ретрактори (mm. retractores); м'язи, що стягують, — конс-триктори (mm. constrictores).
Рухи, що виникають внаслідок дії м'язів, відбуваються в організмі координовано. Координованими є рухи різних ділянок однієї частини тіла, наприклад рухи в різних суглобах однієї кінцівки або рухи різних частин організму в цілому. Це досягається тим, що в організмі має місце визначена послідовність у рухах м'язів — кінематичний ланцюг. Узгодженість рухів забезпечується тим, що один і той самий м'яз у сусідніх ділянках може виконувати різну дію. Так, двоголовий м'яз плеча для плечового суглоба є розгиначем, а для ліктьового — згиначем. Це можливо тому, що м'яз може бути не тільки односуглобовим, а й дво- і багатосуглобо-вим і відносно кожного з суглобів розміщується неоднаково (в одному суглобі м'яз проходить через вершину кута суглоба, в іншому — всередині кута). Проте в одному суглобі або ділянці тіла певний м'яз може виконувати лише один основний рух, наприклад, або зігнути даний суглоб, або розігнути його. Відносно інших цей самий м'яз зазвичай може виконувати й інші види рухів і роботу (рис. 3.3).
Рис. 3.3. Розміщення одно-, дво- і багатосуглобових м'язів грудної кінцівки коня: односуглобові м'язи: 1 — m. teres major; 2 — caput mediale m. triceps brachii;
двосуглобові м'язи: 3 — caput longum m. triceps brachii; 4 — m. biceps brachii;
багатосуглобові м'язи: 5 —m. flexor digitorum superficiale; а — точка обертання плечового суглоба; b — точка прикладання сили (tuberositas teres major); с— точка опору; ab
a
плече важеля сили; ac-
плече важеля опору при простягнутому одноплечому важелі; d — точка обертання ліктьового суглоба; е — точка прикладання сили (tuber olecrani); f— точка опору; ed — плече важеля сили; df — плече важеля опору при зігнутому дво-плечому важелі; точки сі f (центри ваги в одно- і двоплечому важелях опору) встановлені експериментально
? КЛАСИФІКАЦІЯ М'ЯЗІВ
Розмір і форма м'язів надзвичайно різноманітні й тісно пов'язані із взаєморозміщенням плечей важеля, на яких закріплюється м'яз, та силою скорочення в тому чи іншому місці організму.
Як активні органи апарату руху м'язи особливо рельєфно виступають на вільних кінцівках у вигляді окремих структур. Порівняно з м'язами тулуба й голови вони мають здебільшого подовжену, а в поперечнику округлу форму, нагадуючи циліндр, конус чи веретено. На поясах кінцівок ця рельєфність форми і відособленість згладжена, а м'язи, що тягнуться між тулубом і плечовим поясом, мають здебільшого
