Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
Рис. 2.17. Лівий плечовий суглоб коня зовні:
1 — capsula articularis; 2 — angulus ventralis scapulae; 3— epiphysis proximalis humeri
Рис. 2.18. Лівий плечовий суглоб собаки. Суглобова капсула розкрита:
1 — поверхня розрізу glenohumerale; 3 —
biceps brachii; 3 — m. biceps brachii; 4 — кінцевий сухожилок m. subscapularis; 5 — кінцевий сухожилок m. infraspinatus; 6 — його слизова сумка розкрита; 7— scapula; 8— humerus
capsula articularis; 2 — lig початковий сухожилок m
104
синдесмологія—вчення про з'єднання кісток
Ліктьовий суглоб — articulatio cubiti (рис. 2.19, 2.20) — утворений блоком плечової кістки з одного боку і проксимальним суглобовим кінцем променевої (articulatio humeroradialis) і ліктьової (articulatio humeroulnaris) кісток з другого, становлячи таким чином складний блокоподібний суглоб. У жуйних, коней і собак він називається защіпковим. Анатомічна будова (наявність гребенів і жолобів) не допускає в цьому суглобі ніяких бічних рухів. Капсула суглоба відносно щільна і на згинальній поверхні підсилюється волокнами, що проходять косо. В суглобі розрізняють зв'язки.
Бічна латеральна — ligamentum collaterale laterale (див. рис. 2.19, 3) — коротка, починається на зв'язкових горбку і ямці плечової кістки і тягнеться до зв'язкового горбка променевої кістки. У коней ця зв'язка має одну ніжку, в інших свійських тварин — дві: краніальну й каудальну. Краніальна тягнеться до променевої, каудальна — до ліктьової кісток.
Бічна медіальна — ligamentum collaterale mediale — є довга і коротка. Довга — тонка, має дві ніжки. Вона починається на зв'язкових горбку та ямці плечової кістки і закінчується неоднаково у різних тварин. У жуйних і коней коротка задня ніжка є власне зв'язкою, тоді як довга ніжка являє собою залишок круглого пронатора. Довгу передню ніжку називають ligamentum collatera;e mediale (longum) (див. рис. 2.20, 7), коротку — ligamentum collaterale mediale (breve) (див. рис. 2.20, 6). У свиней і собак зв'язка
також
Рис. 2.19. Лівий ліктьовий суглоб коня зовні:
1 — humerus; 2 — ulna; 3 — lig. collaterale laterale; 4 — lig. radioulnare laterale; 5 — radius; 6 — spatium interosseum antebrachii
Рис. 2.20. Лівий ліктьовий суглоб коня (медіальна поверхня):
1 — humerus; 2 — ulna; 3, 4 — lig. radioulnare mediale; 5 — radius; 6 — lig. collaterale mediale (breve); 7 — lig. collaterale mediale (longum) (рудиментарний m. pronator teres)
105
Розділ 2
розділяється, хоча у цих тварин виражений круглий пронатор. У собак має місце ще й еластична ліктьова зв'язка, що тягнеться від ліктьового відростка до ліктьової ямки. У жуйних і коней на блоці плечової кістки знаходяться одна чи кілька ямок, не вкритих хрящем. Це синовіальні ямки — fossae synoviales.
? З'ЄДНАННЯ ПРОМЕНЕВОЇ Й ЛІКТЬОВОЇ КІСТОК
У свійських тварин променева й ліктьова кістки з'єднуються неоднаково. Вони формують два обертових суглоби — articulatio radioulnaris proximalis і articulatio radioulnaris distalis.
Articulatio radioulnaris proximalis утворений суглобовою окружністю променевої кістки і променевою вирізкою ліктьової кістки
Articulatio radioulnaris distalis утворений вкритою хрящем суглобовою окружністю ліктьової кістки з такою ж вкритою хрящем ліктьовою вирізкою променевої кістки.
У жуйний і коней дистального суглоба немає, оскільки тут обидві кістки передпліччя з'єднуються синостозом. Проксимальний суглоб у цих видів тварин є, але без власної відокремленої капсули, тому обертальні рухи в ньому неможливі. Очевидно, цей суглоб у деяких видів тварин призначений для пружної деформації.
У свинейобидва суглоби є амфіартрозами (тугими суглобами).
У собак у цих суглобах виражені пронація і супінація. Обидва суглоби мають щільно натягнуту суглобову капсулу. Від променевої до ліктьової кістки тягнуться зв'язки — ligamentum radioulnare laterale і mediale. Виразної поперечної зв'язки — ligamentum transversum — у м'ясоїдних немає, однак у них є кільцева променева зв'язка — ligamentum anulare radii, яка проходить від ліктьової кістки, перехрещуючи бічну зв'язку ліктьового суглоба, і закріплюється знову на ліктьовій кістці, охоплюючи у вигляді пояса голівку променевої кістки. Міжкісткова мембрана передпліччя — membrana interossea antebrachii — закриває міжкістковий проміжок передпліччя, у жуйних і коней вона з віком костеніє.
Зап'ястковий суглоб — articulatio carpi (рис. 2.21—2.24) — складний, од-новісний, утворений дистальним епіфізом кісток передпліччя, двома рядами кісток зап'ястка і проксимальним епіфізом кісток п'ястка. Суглоб поділяється на передплічно-зап'ястковий суглоб — articulatio antebrachiocarpea (див. рис. 2.21, 3) — між передпліччям і верхнім рядом кісток зап'ястка; між-зап'ясткові суглоби — articulatio intercarpeae 4— між обома рядами кісток зап'ястка і зап'ястково-п'ясткові суглоби — articulationes carpometacarpeae 5— між нижнім рядом кісток зап'ястка і проксимальним епіфізом кісток п'ястка. Слід також назвати суглоби між окремими кістками рядів зап'ястка — articulationes intercarpeae. Розрізняють також суглоб додаткової кістки — articulatio ossis carpi accessorii.
