Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
Період від заснування вищих ветеринарних закладів до наших днів. Цей період слід вважати ерою правильного, систематичного наукового розвитку всієї ветеринарної науки і анатомії зокрема. Організовуються наукові центри при навчальних закладах з необхідними для наукової діяльності умовами. Заслуга у вирішенні цих питань належить вченим Франції, особливо К. Бур-желату (1712—1799) — анатому й директору першої в Європі Ліонської ветеринарної школи (1762). Він видав «Анатомічний опис тіла коня в порівнянні з биком і бараном» (1769). У цей період особливо виділяється плеяда вчених-анатомів у Франції (Шово, Вілет, Жірард), Німеччині та Швейцарії (Еммерт, Гюрльт, Шваб, Вагнер, Мюллер, Франк, Ляйзерінг), які написали багато праць з анатомії (підручники, монографії, анатомічні атласи). К. Вольф (1733—1794), Ж. Кюв'є (1769—1832), К. Бер (1792—1876), застосовуючи результати порівняльної анатомії, заклали основи ембріології.
8
АНАТОМІЯ СВІЙСЬКИХ ТВАРИН
Визначними вченими і авторами підручників у Росії були І. С. Адрієв-ський (1759-1806), І. Л. Книгін (1778-1830), О. І. Кікін (1810-1852), В. І. Всеволодов (1790-1863), А. Й. Стржедзинський (1823-1882), Д. А. Третьяков (1856-1922), Д. М. Автократов (1868-1953), О. П. Климов (1878-1940), А. І. Акаєвський (1893-1982), О. П. Глаголєв (1896-1972).
Фундатором української ветеринарної морфології є професор Харківського ветеринарного інституту І. М. Садовський (1855-1911). Професор Г. Ка-дій (1851-1912) започаткував викладання анатомії у Львівській вищій ветеринарній школі. Перший підручник з анатомії в Україні «Анатомія свійських тварин» (1883) і посібник з анатомії верблюда (1893) написав професор Харківського ветеринарного інституту В. Ф. Новопольський. Професор цього інституту Д. П. Поручиков видав підручник українською мовою «Курс порівняльної анатомії свійських ссавців» (1931) у трьох частинах, а професор І. П. Осипов — атлас з анатомії тварин (1965, 1972). Професором Одеського сільськогосподарського інституту В. М. Жеденовим написані посібники «Загальна анатомія свійський тварин» (1958), «Анатомія кроля» (1957), «Анатомія приматів» (1962). Колектив працівників кафедри анатомії УСГА (Національний аграрний університет) під керівництвом професора Г. О. Гіммель-рейха видав практикум з препарування «Анатомія свійських тварин» (1980), а в 1990 р. вийшов словник колективу авторів «Словник морфологічних ветеринарних термінів», за редакцією професора С. К. Рудика вийшов друком перший том підручника «Анатомія свійських тварин» (1999) та практикум з препарування «Анатомія свійських тварин» (2000).
В Україні сформувались Київська (професори Б. О. Домбровський, В. Г. Ка-сьяненко, Г. О. Гіммельрейх, М. Ф. Волкобой, С. Ф. Манзій, П. М. Мажуга, О. Г. Безносенко, Ю. П. Антипчук, П. Я. Роговський, С. К. Рудик, В. Т. Хомич, О. Г. Березкін, М. М. Ільєнко) та Білоцерківська (професори П. О. Ковальський, Г. М. Цихмістренко, О. І. Кононський, Ю. О. Павловський, В. П. Новак) школи ветеринарних морфологів. Значний внесок в анатомію зробили професори Є. Ф. Лісницький, Т. Г. Цимбал, Г. С. Крок, Г. М. Фоменко, М. Ю. Пилипенко (Харків), А. В. Комаров (Херсон), В. С. Кононенко (Львів), Б. В. Криштофорова (Сімферополь).
? ПОДІЛ КЛІТИН І УТВОРЕННЯ ЗАРОДКОВИХ ЛИСТКІВ
Період життя клітин неоднаковий. Одні з них гинуть відносно швидко (клітини епітелію, крові), інші, навпаки, живуть впродовж усього життя тварини (нервові). Нові клітини утворюються внаслідок поділу існуючих клітин. Розрізняють прямий, непрямий і редукційний поділ клітин.
Прямий поділ (амітоз) клітин полягає в тому, що спочатку на дві частини перешнуровується ядерце, ядро, а потім і цитоплазма. При цьому утворюються рівноцінні клітини, які досягають розмірів материнської клітини. Інколи поділ ядра не супроводжується поділом цитоплазми — виникають багатоядерні клітини.
Непрямий поділ (мітоз, або каріокінез) відбувається складніше і забезпечує точний розподіл спадкової речовини між новоутвореними клітинами. Під час мітозу відбувається складна біохімічна й морфологічна перебудова в клітині. В мітотичному циклі розрізняють два періоди: підготовку до поділу (інтерфазу) і власне мітоз.
9
Вступ
10
Редукційний поділ (мейоз) відбувається під час розвитку статевих клітин. Внаслідок такого поділу кількість хромосом у зрілих статевих клітинах зменшується вдвічі і створюється їх гаплоїдний набір.
Індивідуальний розвиток (онтогенез) починається з часу злиття чоловічої і жіночої статевих клітин і триває до кінця життя даної особини. В результаті запліднення відбувається взаємна асиміляція чоловічих і жіночих гамет, внаслідок якої утворюється одноклітинний зародок — зигота. Вона має диплоїдний набір хромосом і здатна до поділу мітозом. Зигота ділиться нерівномірно на клітини (бластомери), при цьому з частини клітин формується тіло зародка ссавців — ембріобласт, а з частини — трофо-бласт, який живить зародок.
Під час поділу зиготи новоутворені клітини не ростуть. Більше того, з кожним поділом розміри їх зменшуються. Саме тому такий поділ названо дробленням. У результаті дроблення утворюється морула, а потім бластула (рис. І, див. кольорову вклейку). Морула має вигляд кулі, яка складається з тісного скупчення клітин (клітини не відходять одна від одної). Бластула схожа на міхур, стінка якого утворена трофобластом. На внутрішній його поверхні розміщений ембріобласт. Між трофобластом і ембріобластом знаходиться порожнина (бластоцель).
