Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
У собаки тіло кістки (див. рис. 1.23, 36) стиснуте. Міжрізцевий отвір має вигляд щілини. Піднебінна щілина 34 — овальної форми. Піднебінні відро-и короткі, носові — довгі й вузькі.
Верхньощелепна кістка — maxilla (див. рис. ІІ, 1.23, 1.27) — утворює бічну стінку носової й верхню стінку ротової порожнин. Рострально кістка межує з різцевою, каудально — з піднебінною, решітчастою, каудодорсально — з виличною, дорсально — із слізною, носовою, медіально — з вентральною носовою раковиною, лемешем. Верхньощелепна кістка складається з тіла, носової пластинки та піднебінного відростка. Між кістковими листками носової пластинки розміщена верхньощелепна (гайморова) порожнина — sinus maxillaris (див. рис. 1.27, 20).
У великої рогатої худоби тіло верхньощелепної кістки — corpus maxillae — на вентральній поверхні має комірковий край — margo alveolaris — з шістьма зубними комірками — alveoli dentales (див. рис. 1.23). Між комірками розміщені слабко виражені перегородки — sёрti interalveolares, яким з латеральної й медіальної поверхні відповідають коміркові гребені — juga alveolaria. Каудально тіло закінчується верхньощелепним горбом — tuber maxillae 25 — з криловим відростком — proc. pterygoideus (див. рис. 1.25, 23). Горб має крилопіднебінну поверхню — facies pterygopalatina, яка обмежує щілиноподібну крилопіднебінну ямку — fossa pterygopalatina. З ямки беруть початок каудальний піднебінний отвір — for. palatinum caudale (див.
стки
59
Розділ 1
рис. 1.25, 14), верхньощелепний отвір — for. maxillare 13, клинопіднебінний отвір — for. sphenopalatinum 12.
Парний: піднебінний відросток — proc. palatinus (див. рис. 1.23, 28) — відходить медіально від тіла і разом з горизонтальною пластинкою піднебінної кістки та піднебінним відростком різцевої кістки формує кісткове піднебіння — palatum osseum. Піднебінний відросток містить піднебінну пазуху — sinus palatinus, яка сполучається з пазухою піднебінної та клиноподібної кісток. Піднебінні відростки в місці з'єднання з боку носової порожнини формують носовий гребінь — crista nasalis — для фіксації лемеша.
Носова пластинка — lamina nasalis — широка і на рівні третього премо-ляра має лицевий горб — tuber faciale (див. рис. 1.23, 27). Підочноямковий канал починається верхньощелепним отвором і відкривається підочноямко-вим отвором — for. infraorbitale (див. рис. 1.27, 13) — на рівні першого пре-моляра. На носовій поверхні — facies nasalis — знаходиться раковинний гребінь — crista conchalis, до якого прикріплюється вентральна носова раковина (див. рис. 1.26, 1). Над раковинним гребенем носовим слізним отвором відкривається кістковий слізний канал — canalis lacrimalis. У товщі внутрішнього листка носової пластинки розміщений підочноямковий канал. Верхньощелепна пазуха каудально заходить у слізну кістку і вентрально сполучається з пазухою піднебінного відростка. Розмір і розміщення пазухи змінюються з віком (рис. 1.29).
Рис. 1.29. Межі щелепної пазухи у биків чорно-рябої породи різних вікових груп
К. Рудиком, 1983): новонародженого; Б — 3; В — 6; Г— 10; 15 місяців
(за С А Д-
60
АПАРАТ РУХУ
У конятіло верхньощелепної кістки (див. рис. 1.23) має шість комірок: середні — чотирикутної форми, перша й остання — трикутної. Міжкомірковий край 29 рострально у самців (рідко у самок) має невеликих розмірів комірку для ікла. Каудальний кінець тіла переходить у виличний відросток — proc. zygomaticus, який бере участь в утворенні виличної дуги. Щелеповий горб 25 стиснутий з боків, добре виражений. Піднебінний відросток 28 не містить пазухи. У місці відходження піднебінного відростка від тіла верхньощелепної кістки в каудальній частині проходить піднебінна борозна — sulcus palatums 23, яка є продовженням більшого піднебінного отвору — for. palatinum majus 22. Носова пластинка широка, видовжена. Від рівня третього премоляра бере початок лицевий гребінь — crista facialis 27, який продовжується на виличну кістку. Підочноямковий отвір відкривається на рівні третього премоляра. Верхньощелепна пазуха тонкою перегородкою поділяється на меншу передню і більшу задню камери (див. рис. 1.27, 20). Задня камера продовжується у верхньощелепний горб.
У свині верхньощелепна кістка (див. рис. ІІ, 1.23) на комірковому краї тіла має сім комірок для корінних зубів. На передньому кінці міжкоміркового краю (див. рис. 1.23, 29) є велика комірка для ікла. Піднебінний відросток 28 займає всю довжину кістки і пазухи не містить. Носова пластинка має невелику верхньощелепну пазуху. Підочноямковий отвір відкривається на рівні другого премоляра.
У собаки тіло кістки (див. рис. ІІ, 1.23) коротке. Комірковий край має шість комірок для корінних зубів і одну велику для ікла. У довгоголових собак міжкомірковий край ледве виражений. Верхньощелепний горб малий. Піднебінний відросток 28 широкий. Носова пластинка висока, без лицевого гребеня. Підочноямковий отвір відкривається на рівні третього премоляра. Верхньощелепна пазуха невелика.
Слізна кістка — os lacrimale (див. кольорову вклейку, рис. ІІ, 5) — межує з лобовою, виличною й носовою (кінь, велика рогата худоба) кістками. Вона складається з двох пластинок, розміщених під кутом одна до одної. Більш плоска лицева утворює стінку носової порожнини, друга — ввігнута очноямкова — утворює частину очної ямки. Обидві пластинки розділяються краєм очної ямки — margo orbitalis. Лицева пластинка у різних тварин має різну форму: рівна у коня, великої рогатої худоби, ввігнута у свині, вузька смужка у собаки. На лицевій поверхні — facies facialis — пластинки у коня виділяється ростральний слізний відросток — proc. lacrimalis rostralis — для прикріплення м'язів повік. На очноямковому краї (кінь, велика рогата худоба) виділяється каудальний слізний відросток — proc. lacrimalis caudalis (див. рис. 1.25), до якого прикріплюється третя повіка.
