Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
562
ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ТІЛА СВІЙСЬКОЇ ПТИЦІ
шийок — isthmus — завдовжки до 5 см. В яйцепроводі розрізняють також частину, де утворюється шкаралупа (її називають пташиною маткою). Ця частина має довжину до 7 см, довга й широка, а її слизова оболонка ворсинчаста. Кінцевий відділ яйцепроводу найдовший (до 10 см) і називається пташиною піхвою. Через неї готове яйце виходить у середній відділ клоаки.
Органи розмноження самців. У птахів немає сім'яникового мішка, оскільки сім'яники у них розвиваються в порожнині тіла спереду від передньої частки нирки. Вони висять на короткій брижі, мають яйце- чи бобоподібну форму. Лівий сім'яник більший, ніж правий. В період статевої активізації (гону, або яру)
сім'яники збільшуються. На медіально- Рис. 1522 Статевий4^11 качура:
J " 1 — вивернута клоака; 2 — пеніс:
му краї сім'яника є невеликий придаток сім'яний ;жші°б; 4 — жол°ба; 5
. , . нець сім яного жолоба; 6 — отвір сім сім яника, який добре помітний лише в воду; 7— отвір сечоводу_
період гону. Сім'явиносні протоки тонкі,
звивисті, йдуть уздовж хребта поряд із сечоводами і відкриваються на латеральному боці середнього відділу клоаки, де утворюється сосочок. У півнів і качурів сім'явиносні протоки розширюються перед відкриттям у клоаку. Статевий член у більшості птахів редукований. Він є лише у качурів, страусів, гусаків і самців цесарок. Як і в плазунів, пеніс утворений складкою вентральної частини заднього відділу клоаки (рис. 15.22). Поверхня пеніса вкрита слизовою оболонкою, що утворює спіралеподібну складку у вигляді жолоба, який під час ерекції перетворюється на канал. При цьому він подовжується і виходить з клоаки. У самців страуса в пенісі є кістка. Додаткових статевих залоз у птахів немає.
Ф КРОВОНОСНА І ЛІМФАТИЧНА СИСТЕМИ
Кровоносна система. Серце у птахів, так само, як і у ссавців, — чотирикамерне (рис. 15.23). Характерною особливістю є те, що у птахів розвинута права дуга аорти.
У правому шлуночку серця сосочкових м'язів немає, а правий атріо-вентрикулярний отвір — щілиноподібний і прикривається сильно розвинутою м'язовою пластинкою, яка відходить від стінки шлуночка до перегородки.
Черевна аорта поділяється на внутрішню і зовнішню клубові артерії в відділяє праву й ліву сідничні та середню крижову артерії. Сідничні артерії магістральні і живлять тазові кінцівки. Зовнішня клубова артерія віддає
563
Розділ 15
Рис. 15.23. Серце курки:
1 — лівий шлуночок; 2— ліве передсердя; 3— легеневі вени; 4— аорта; 5— легенева артерія; 6— права, 6 — ліва краніальні порожнисті вени; 7— праве передсердя; 8 — каудальна порожниста вена; 9 — правий шлуночок; 10— клапан; 11 — міжшлуночкова перегородка
Рис. 15.24. Артерії тазової кінцівки курки:
1 — зовнішня клубова; 2— огинаюча стегнова; 3— стегнова; 4— сіднична; 5— сіднична каудальна; 6 — живильна стегнова; 7 — тазова; 8 — глибока стегнова; 9— каудальна стегнова; 10 — задня великогомілкова; 11 — середня, 12 — краніальна, 13 — латеральна великогомілкові; 14— пальцеві (І—ІУпальці)
гілки для живлення тазового пояса і стилоподія (рис. 15.24). Васкуляриза-ція крила відбувається підключичною артерією та її гілками (рис. 15.25).
У птахів дві краніальні порожнисті вени. Каудальна порожниста вена коротка, в неї впадають дві загальні клубові, непарні черевні й печінкові вени. Ворітних вен дві: ліва є колектором для венозної крові з шлунка, підшлункової залози та селезінки, права — з
кишок. Остання з'єднується з хвостовою веною через кишковобрижові вени. Особливістю венозної системи птахів є те, що зовнішні клубові вени вливаються у велику ниркову вену відповідної нирки — v. renalis magna. Після їх злиття венозні стовбури називаються правою й лівою загальними клубовими венами, які є частиною системи каудальної порожнистої вени. У велику ниркову вену впадають і внутрішні клубові вени, які виносять кров від органів тазової порожнини. Така особливість анатомічної будови вен задньої частини тіла птахів (видозмінена ворітна система нирок) характерна також для земноводних і плазунів.
Лімфатична система птахів представлена лімфатичними судинами і вузлами. Останні є тільки у качок і гусей. Вони розміщені в каудальній частині
564
ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ТІЛА СВІЙСЬКОЇ ПТИЦІ
Рис. 15.25. Артерії крила курки (за І. В. Папченком, 1990):
1 — груднинна каудальна; 2— груднинна середня; 3 — глибока плечова; 4— колатеральна променева; 5— колатеральна ліктьова; 6— груднино-ключична; 7— грудна краніальна; 8— променева; 9— ключична; 10— міжкісткова; 11 — ліктьова; 12— п'ясткова
шиї біля яремних вен і під попереком між аортою та медіальним краєм нирки. Замість лімфовузлів у курей є лімфоїдна тканина у вигляді вузликів. Найбільше їх на стінках печінки, кишок, у легенях, шкірі, глотці, піднебінні.
У птахів є дві грудні протоки, які розміщені латерально від хребта і впадають у яремні вени. Грудні протоки з'єднуються між собою анастомозами.
Ф ОРГАНИ ВНУТРІШНЬОЇ СЕКРЕЦІЇ
Щитоподібна залоза птахів утворена двома круглими або овальними частками, розміщеними з боків від трахеї в ділянці співочої гортані (рис. 15.26).
