Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
? провідні шляхи, підкіркові і кіркові центри присшково-завиткового аналізатора
Провідні шляхи завиткової частини аналізатора сполучають чутливі клітини спіральних органів завитки з корою півкуль великого мозку, центрами рефлекторного повертання голови в бік джерела звуку, мімічними м'язами та м'язами ока (рис. 14.13, А). їх утворюють чотири групи нейронів. Перша група формує спіральний ганглій 13. Нейрити клітин ганглія формують завитковий нерв 12, який закінчується в дорсальному і вентральному ядрах довгастого мозку 10, 11. Нейрони ядер утворюють другу групу клітин.
Збудження з дорсального ядра завиткового нерва передається в ядра каудальних горбків 5 пластинки покрівлі середнього мозку (підкіркові центри). Нейрони ядер каудальних горбків становлять третю групу клітин. Нейрити нейронів цих ядер утворюють покришково-спинномозковий шлях, який закінчується на рухових нейронах (четверта група клітин) вентральних стовпів спинного мозку. Через ці нейрони здійснюються рефлекторні повороти голови в бік джерела звуку. З нейронів вентрального ядра завиткового нерва збудження передається в кору півкуль головного мозку і м'язи
543
Розділ 14
Рис. 14.13. Провідні шляхи завиткового (а) і присінкового (б) аналізаторів:
1 — слухове поле кори півкуль великого мозку; 2 — центральні провідні шляхи; 3 — ростральні горбки пластинки покрівлі середнього мозку; 4 — медіальне колінчасте тіло; 5 — каудальні горбки пластинки покрівлі середнього мозку; 6— латеральна петля; 7— ядра черепномозкових нервів; 8— ростральна олива; 9 — трапецієподібне тіло; 10 — дорсальне ядро завиткового нерва; 11 — вентральне ядро завиткового нерва; 12— завитковий нерв; 13— спіральний ганглій; 14— присінковий ганглій; 15— присінкове ядро; 16— ядро шатра; 17— кора мозочка; 18— жмуток; 19— присінково-спинномозковий шлях
голови. Нейрити нейронів цього ядра формують трапецієподібне тіло 9 і закінчуються у ростральних оливах та ядрах трапецієподібного тіла (у підкіркових центрах). Нейрони олив і ядра трапецієподібного тіла становлять третю групу. їхні нейрити утворюють два шляхи. Перший шлях утворений нейритами, що йдуть до ядер III, IV, VI i VII пар черепномозкових нервів 7. Через нейрони цих ядер (четверта група) здійснюються рухові рефлекси м'язів ока та мімічних м'язів. Другий шлях утворений нейритами, які у складі латеральної петлі 6 закінчуються в нейронах ядер медіального колінчастого тіла (четверта група). Від них збудження досягає вискових часток кори півкуль великого мозку.
Провідні шляхи присінкової частини аналізатора проводять збудження від чутливих клітин аналізатора до кори півкуль великого мозку та до центрів м'язів голови і ока (див. рис. 14.13, Б). Вони починаються нейритами нейронів присінкового ганглія 1, що йдуть двома шляхами. Нейрити першого шляху йдуть у кору черв'яка мозочка, другого шляху — до присін-кових ядер довгастого мозку 15. Нейрити нейронів присінкових ядер прямують до нейронів рухових ядер спинного мозку, або в ядра шатра 16. Нейрити нейронів ядер шатра прямують у кору черв'яка. З кори мозочка 17провідні шляхи йдуть до ядер ІІІ, IV i VI пар черепномозкових нервів, або в червоне ядро, і далі — у спинний мозок, а також до зорових горбів. Нейрити нейронів зорових горбів проводять збудження до вискових часток кори півкуль великого мозку.
Розділ
15
тіла шйШьіШІ птц
<$> Апарат руху
<$> М'язова система
<$> Шкірний покрив
<$> Апарат травлення
<$> Апарат дихання
<$> Апарат
сечовиділення
<$> Апарат розмноження
3> Кровоносна і лімфатична системи
<$> Органи внутрішньої секреції
<$> Нервова система
<$> Органи чуття
K
лас птахів поділяється на кільових і без-кільових. Свійська птиця (кільові) належить до двох рядів: курячих — gallifor-mes (кури, індики, цесарки) — і гусячих — anseriformes (гуси, качки). Як і ссавці, птахи походять від стародавніх плазунів (рептилій), про що свідчать такі утвори, як луска на нижніх відділах кінцівок птахів, наявність клоаки тощо.
В окремий клас птахів виділяють завдяки пристосуванням до руху в повітрі — польоту, що позначилося на будові та функціях усіх систем їхнього організму. Насамперед слід зазначити, що кістки птахів заповнені повітрям (пневматизувались), грудні кінцівки пристосувались до руху в повітряному середовищі, завдяки чому м'язи крила набули значного розвитку. В шкірі немає залозистих утворів. Ротова порожнина беззуба, товста кишка коротка. В органах дихання важливу роль відіграють повітроносні мішки. У птахів зник і сечовий міхур, а в самок залишився один яєчник і яйцепровід (ліві). Тіло птахів у процесі еволюції значно полегшало, що зумовило морфологічні особливості будови їхніх органів і систем. Проте у ссавців і птахів були спільні предки, тому в будові їхніх органів є багато спільного.
<$> апарат руху
? ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ СКЕЛЕТА
Скелет птахів поділяється на скелет голови, тулуба, хвоста й кінцівок (рис. 15.1). Певні особливості спостерігаються в будові черепа і хребетного стовпа. Змінюється також будова власне кістки як органа. На відміну від ссавців, у дорослих птахів більшість кісток заповнені повітрям, що циркулює з повітроносних мішків. Порівняно з кістками ссавців у кістках птахів значно менший вміст (у 2—2,5 раза) кісткового мозку. Однак у молодої птиці майже всі кістки заповнені кістковим мозком, у дорослої він є лише в кістках кисті й стопи.
