Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
488
НЕРВОВА СИСТЕМА
На рівні атланто-потиличного суглоба базилярні пазухи сполучаються між собою, утворюючи вентральну потиличну пазуху — sinus occipitalis ventralis. У базилярну систему пазух впадають вентральні вени мозку.
? АРТЕРІЇ ГОЛОВНОГО МОЗКУ
і потиличної артерій
Головний мозок живиться від внутрішньої сонної (рис. 13.21).
Внутрішня сонна артерія— a. carotis interna — проходить у черепну порожнину крізь сонний отвір (у собак) або рваний отвір (у коней) і поділяється на ростральну і каудальну сполучні гілки. З однойменними гілками протилежного боку вони утворюють навколо гіпофіза артеріальне кільце — cir-culus arteriosus cerebri. У ростральному напрямі з цього кільця виходить ростральна мозкова артерія — a. cerebri rostralis, яка прямує до мозолистого тіла і живить передні відділи півкуль. Від ростральної сполучної гілки відгалужуються 4 судини, призначені для живлення різних частин головного мозку: ростральна артерія мозкової оболонки — a. meningea rostralis; середня мозкова артерія — a. cerebri media — прямує на бічну поверхню мозку; ростральна артерія судинного сплетення — a. chorioidea rostralis — по зоровому каналу прямує в судинне сплетення бічного шлуночка; внутрішня очна
Рис. 13.21. Артерії головного мозку корови:
А — базальна поверхня головного мозку; Б — судини дна черепної порожнини; 1 — a. cerebri rostralis; 2— a. opthalmica interna; 3— a. carotis interna; 4— a. communicans rostralis; 5— a. cerebri media; 6— a. communicans caudalis; 7— a. cerebri caudalis; 8— a. cerebri rostralis; 9— a. meningea caudalis et a. cerebelli caudalis; 10— a. basilaris; 11— a. spinalis ventralis; 12, 13 — rete mirabile epidurale rostrale; 14— ramus et rete mirabile epidurale rostrale; 15— rete mirabile epidurale caudale; 16— a. vertebralis; 17— a. condylaris; a — положення гіпофіза
489
875235
Розділ 133
артерія — a. ophtalmica interna — по зоровому нерву проходить в очну ямку. Від каудальної сполучної гілки відокремлюються: каудальна артерія мозку — a. cerebri caudalis — для задніх відділів півкуль і пластинки середнього мозку і каудальна артерія судинного сплетення — a. chorioidea caudalis — в судинне сплетення бічних шлуночків.
У великої рогатої худоби внутрішньої сонної артерії немає. Гї замінюють гілки верхньощелепної артерії, які в черепній порожнині разом із гілками хребтової та виросткової артерій утворюють чудесну мозкову сітку — rete mirabile epidurale rostrale. З неї виходить артерія, що живить мозок, — a. carotis cerebralis. Хребтова артерія входить у хребетний канал двома гілками — спереду і позаду атланта. У свині внутрішня сонна артерія в черепній порожнині утворює чудесну мозкову сітку.
Від потиличної артерії відгалужується спинномозкова артерія— a. cere-brospinalis. Крізь міжхребцевий отвір атланта вона входить у хребетний канал і поділяється на краніальну і каудальну гілки, які з'єднуються з аналогічними гілками протилежного боку. Від краніальних гілок у головний мозок відокремлюється основна артерія мозку — a. basilaris cerebri, що вливається в артеріальне кільце. На своєму шляху вона відгалужує каудально артерію мозочка, спереду — краніальну артерію мозочка і до слухового нерва — внутрішню слухову артерію — a. auditiva interna. Каудальна гілка спинномозкової артерії з'єднується з вентральною спинномозковою артерією spinalis ventralis.
a.
<$> ПЕРИФЕРИЧНИЙ ВІДДІЛ НЕРВОВОГ СИСТЕМИ
Центральна нервова система з'єднана зі всіма органами за допомогою відростків нервових клітин, розміщених у різних її відділах. Скупчення таких клітин утворює нервові центри. Залежно від того, де розміщені нервові центри, нерви поділяють на спинномозкові, черепномозкові та автономні. Останні можуть бути в складі соматичних нервів і йти до різних органів або в складі вісцеральних нервів — до внутрішніх органів.
Кожний периферичний нерв має складну анатомічну будову. В ньому поряд із нервовими провідниками (або нервовими волокнами) є значна кількість сполучнотканинних елементів (оболонка нерва), кровоносних і лімфатичних судин, які забезпечують його живлення (рис. 13.22). В кожному нерві є також симпатичні волокна. Нерви мають вигляд білих тяжів різноманітної форми — то більш заокруглених, то плоских. Товщина й ширина нервів також неоднакова і коливається від мікроскопічних розмірів до кількох сантиметрів.
Окреме нервове волокно складається з осьового циліндра і оболонки. Осьовий циліндр утворений аксоном (нейритом) або дендритом нейрона. Оболонка побудована із шваннівських клітин — олігодендроцитів (нейро-лемоцитів), що містять у своєму остові мієлін (ліпоїдну речовину), і називається мієліновою, або м'якушевою, оболонкою. Такі нерви називають м'якушевими. Якщо в оболонці мієліну немає, нерви називають безмякушевими (амієліновими).
490
НЕРВОВА СИСТЕМА
Значення м'якушевої оболонки полягає в тому, що вона сприяє кращому проведенню нервового збудження. Встановлено, що в безм'якушевих нервових волокнах швидкість проведення збудження становить 1—2 м/с, а в м'якушевих — 60—120 м/с. Діаметр окремих нервових волокон різний і коливається від 16 до 25 мкм у коня, від 10 до 22 мкм у собаки. Це найтовщі серед м'якушевих волокон, і вони належать до рухових соматичних; середні м'якушеві волокна (діаметром 8—15 мкм у коня і 6 мкм у собаки) — чутливі соматичні, тонкі (4—8 мкм) — чутливі симпатичні, тонкі безм'якушеві (менш як 4 мкм) — симпатичні рухові волокна.
