Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
? ЦЕНТРАЛЬНІ ПРОВІДНІ ШЛЯХИ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ!
Центральні провідні шляхи нервової системи складаються з сегментного й провідникового апаратів спинного мозку. Обидва ці апарати мають у своєму складі центральні провідні шляхи, пов'язані з гангліозними клітинами спинномозкових вузлів та клітинами ядер дорсальних стовпів спинного мозку (рис. 13.19).
Центральні еферентні шляхи провідникового апарату спинного мозку утворені відростками нейронів, що належать до різних відділів головного мозку. Еферентні шляхи провідникового апарату так само, як і аферентні шляхи сегментного апарату, закінчуються на моторних (рухових) клітинах вентральних стовпів спинного мозку.
Сегментний апарат спинного мозку. До нього належать рецепторні нейрони спинномозкових вузлів; вставні (асоціативні) нейрони сірої мозкової речовини; глибокі відділи всіх трьох канатиків білої мозкової речовини, які формують основні пучки — fasciculi proprii (див. рис. 13.19,3), і вентральні рухові корені спинномозкових нервів, що утворені відростками великих му-льтиполярних клітин вентральних стовпів.
483
Розділ 13
У дорсальних стовпах і сірій спайці містяться дрібноклітинні вставні нейрони. Одні з них передають імпульси з рецепторних нейронів на великі рухові клітини вентральних стовпів у межах окремого сегмента, інші — з одних сегментів спинного мозку в інші. Відростки цих нейронів утворюють основні пучки. Третя група вставних нейронів із пучкових або асоціативних клітин об'єднує однорідні нейрони для виконання ними загальних функцій. Ці нейрони трапляються скрізь, однак найбільше їх у сітчастому утворі спинного мозку та поверхневих шарах дорсальних стовпів. До сегментного апарату належать і рухові клітини латеральних стовпів, через які здійснюються судинні рефлекси з шкірних рецепторів.
Провідниковий апарат спинного мозку представлений аферентними й еферентними центральними провідними шляхами, що з'єднують спинний мозок з різними відділами головного мозку (включно до кори великих півкуль). Провідниковий апарат спинного мозку разом із сітчастим утвором та відповідними ядрами сірої мозкової речовини є складовою частиною шкірного, рухового, зорового та присінково-завиткового аналізаторів.
А. Аферентні, або чутливі, провідні шляхи утворені: аксонами гангліоз-них клітин спинномозкових вузлів і аксонами великоклітинних нейронів, які лежать в основі дорсальних стовпів. До першої групи належать тонкий і клиноподібний пучки, до другої — дорсальний і вентральний спинномозкові шляхи, висхідні шляхи до пластинки покрівлі середнього мозку і зорового горба.
Рис. 13.19. Поперечний розріз провідних шляхів спинного мозку:
1 —fasciculus gracilis; 2 — fasc. cuneatus; 2 — tr. spinothalamicus; 3 — fasciculi proprii; 4 — tr. spinocere-bellaris dorsalis et 4 — ventralis; 5— tr. pyramidalis lateralis et 5 — ventralis; 6— tr. rubrospinalis; 7— tr. vestibulospinalis; 8 — tr. spinotectalis
484
НЕРВОВА СИСТЕМА
1. Тонкий пучок (Голля) — fasciculus gracilis (див. рис. 13.19, 1) — лежить у дорсальному канатику, медіально торкаючись однойменного пучка протилежного боку. Він проводить імпульси з каудальної половини тіла і задніх кінцівок у стовбур мозку.
2. Клиноподібний пучок (Бурдаха) — fasciculus cuneatus (див. рис. 13.19, 2) — лежить між пучком Голля і дорсальним стовпом. Він проводить імпульси з краніальної половини тіла (до 5-го грудного сегмента) і грудних кінцівок у головний мозок. Обидва пучки є провідниками шкірного й рухового аналізаторів. Пучки утворені аксонами гангліозних клітин спинномозкових вузлів. Ці аксони утворюють у спинному мозку висхідні й низхідні пучки волокон.
Висхідні пучки волокон йдуть у довгастий мозок, в якому і закінчуються в ядрах дорсального канатика. На своєму шляху вони віддають колатералі в сіру мозкову речовину спинного мозку. Ядро тонкого пучка лежить позаду писального пера, а ядро клиноподібного пучка — в каудальних ніжках мозочка. Від цих ядер починаються другі нейрони, більша частина яких утворює медіальну петлю, що закінчується в латеральному ядрі зорового горба. З цього ядра треті нейрони проводять імпульси до кори півкуль великого мозку, де виникають відчуття руху, положення в просторі та ін. Інша частина других нейронів через каудальні ніжки мозочка входить у півкулі останнього.
Низхідні пучки волокон йдуть каудально на протязі 6—7-го сегментів, вступають у медіальні відділи дорсальних стовпів, де закінчуються на клітинах ядра Кларка. Ці пучки утворюють сегментний апарат спинного мозку.
3. Дорсальний спинномозочковий, або прямий шлях Флексіга, — tr. spi-nocerebellaris dorsalis (див. рис. 13.19, 4) — утворений аксонами великоклі-тинного ядра Кларка, яке лежить медіально в основі дорсального стовпа від 1-го до 2—4-го поперекового сегмента. Цей шлях проходить через каудальні ніжки мозочка в кору черв'яка.
4. Вентральний спинномозочковий, або шлях Говерса, — tr. spinocere-bellaris ventralis (див. рис. 13.19, 4) — утворений аксонами клітин основного ядра дорсального стовпа. Шлях Говерса переходить на протилежний бік мозку, прямує до ростральних ніжок мозочка і рострального мозкового паруса, а через них переходить у кору черв'яка. Обидва спинномозкових шляхи проводять імпульси з м'язів і суглобів через мозочок у червоне ядро. За їх допомогою відбувається рефлекторна координація рухів для збереження рівноваги.
