Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
481
Розділ LS
Власні провідні шляхи мозочка утворені комісуральними волокнами між корою мозочка та його ядрами і асоціативними волокнами, які з'єднують окремі закрутки в сагітальній площині.
Мозковий піст— pons cerebri — розміщений на передньому кінці довгастого мозку на межі із середнім мозком у вигляді поперечного валика, який своїми кінцями загинається дорсально, утворюючи середні ніжки мозочка (див. рис. 13.7). Міст і ніжки утворені провідними шляхами, які з'єднують ядра моста з ядрами мозочка. В ядрах моста закінчуються провідні шляхи з кори головного мозку і починаються провідні шляхи в півкулі мозочка. З бічних відділів моста виходить V пара — трійчастий нерв — n. trigeminus — найбільший з усіх черепномозкових нервів. Він має два корені: вентророст-ральний руховий і дорсокаудальний чутливий. На останньому лежить великий півмісяцевий вузол — ganglion semilunare. Каудально від моста лежить вузький і низький валик — трапецієподібне тіло — corpus trapezoideum, утворене провідними шляхами, що йдуть від ядер слухового нерва. Через бічні частини трапецієподібного тіла виходять: VIII пара — присінково-завитковий нерв — n. vestibubcochlearis — і VII пара — лицевий нерв — n. facialis.
Мозочок разом з довгастим мозком утворюють четвертий мозковий шлуночок — ventriculus quartus (див. рис. 13.6, 23). Склепінням йому служить черв'як, ростральний і каудальний мозкові паруси, а дном — довгастий мозок. Дно четвертого шлуночка називається ромбоподібною ямкою. Середньою і двома бічними борознами на дні ямки утворюється парне середнє підвищення — eminentia medialis, на якому помітно випинається лицевий горбок — colliculus facialis. У його ділянці знаходяться ядра відвідного (VI) й лицевого (VII) нервів. На каудальному кінці підвищення розміщене поле під'язикового нерва — area hypoglossi — з однойменним ядром (див. рис. 13.18). Латерально від поля під'язикового нерва розміщені ядра ІХ і Х пар нервів. Вони утворюють сіре крило — ala cinerea, задній кінець якого називається писальним пером — calamus scriptorius. Позаду середніх ніжок мозочка і медіально від них розміщені присінкові поля — area vestibulares, в яких знаходяться присінкові й завиткові ядра VIII пари нервів. Завиткові ядра (слуховий горбок) лежать латеральніше. Четвертий шлуночок крізь бічні отвори з'єднаний з підоболонковими порожнинами спинного мозку, а за допомогою середнього отвору — з центральним спинномозковим каналом.
O Розвиток ромбоподібного мозку
Будова довгастого мозку у тварин досить одноманітна, що пояснюється і його функцією. В ньому є центри зябрового апарату та його похідних, кишок, органів дотику, суглобово-м'язового відчуття, присінково-завиткового. У зв'язку з тим що через довгастий мозок проходять провідні шляхи, які з'єднують головний і спинний мозок, його сіра речовина розміщена у вигляді окремих ядер, на відміну від сірої мозкової речовини спинного мозку. В довгастому мозку риб вперше виникає моторне ядро покриву (nucleus motorius tegmenti), або сітчастий утвір — formatio reticulare, який є одним із найста-родавніших асоціативних і рухових центрів. У наземних тварин за рахунок
482
НЕРВОВА СИСТЕМА
моторного ядра покриву утворюються ростральні й каудальні оливи — oliva rostralis et caudalis — як асоціативні центри. Ростральні оливи виникають лише у наземних тварин, починаючи з амфібій (у зв'язку з розвитком у них органа слуху). Вони є проміжним центром на шляху від завиткового нерва (VIII пара) до зорових горбів. Пучок цих волокон утворює трапецієподібне тіло. Каудальні оливи пізніше утворюються у птахів і ссавців. Вони зв'язані з ядрами дорсальних канатиків, зоровими горбами, мозочком та спинним мозком і беруть участь у функції збереження рівноваги. Довгастий мозок розвивається розростанням бічних і основних пластинок ембріональної мозкової трубки.
Мозочок має пряме відношення до функцій збереження рівноваги тіла і підтримання м'язового тонусу. Краще розвинутий він у тварин, які швидко плавають, бігають, літають, і менше у тварин з повільним рухом. Мозочок закладається в середній частині ембріональної пластинки покриву ромбоподібного мозку, а з передньої й задньої частин утворюються ростральний і каудальний мозкові паруси. Тіло мозочка у наземних тварин поділяється поперечними борознами на передню, середню й задню частки. Передня частка зв'язана з м'язами голови, а середня і задня — з м'язами тулуба й кінцівок. У ссавців найбільш розвинута середня частка (див. рис. 13.14). Поздовжні борозни на ній відокремлюють середню непарну частку — черв'як — vermis — від парних бічних часток, або півкуль мозочка — hemisphaeriae cerebelH. У черв'яку розміщені центри синхронних рухів тулуба й кінцівок. Півкулі виникають пізніше, ніж черв'як, і більше розвинуті у ссавців, які мають здатність до координованих рухів кінцівок. Удосконалення рухових можливостей тварин залежить також від розвитку великого мозку, як вищого центру нервової діяльності, та від виникнення зв'язків мозочка з корою великого мозку через його середні ніжки і мозковий міст. Отже, півкулі мозочка й міст є тільки у ссавців і найбільшого розвитку досягають у приматів.
