Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
? РОЗВИТОК СКЕЛЕТА ГОЛОВИ
У сучасних головохордових (ланцетник) нейрокраній слабко виражений, а спланхнокраній складається із стрижнів, які знаходяться в зябрових перегородках. Зябрових перегородок понад сто з кожного боку. Стрижні складаються з безклітинної речовини. Функція зябрових перегородок полягає в утриманні зябрової порожнини в розкритому стані. Такий апарат «задовольняє» ланцетника, який веде пасивний спосіб життя і в якого вода та зависла в ній пожива транспортуються миготливим епітелієм у відділи травної трубки.
У круглоротих (мінога, міксина) нейрокраній здебільшого сполучнотканинний (рис. 1.21, Г). Хрящ розміщений лише знизу та збоку. У верхній
42
АПАРАТ РУХУ
стінці черепа хрящ має вигляд вузької смужки, яка проходить на рівні слухових капсул 10. Спереду до черепа сполучною тканиною приєднується непарна нюхова капсула. Спланхнокраній в основному представлений складною системою губних хрящів (1—5). Власне зябровий апарат у міксин редукований, а в міноги складається з семи хрящових зябрових дуг. Саме еластичність зябрових дуг сприяє всмоктуванню води разом з поживою. Крім того, зяброві дуги так розміщуються і згинаються, що між ними утворюється складна система перегородок. Спланхнокраній набуває форми складної корзинки.
У хрящових риб (акул) нейрокраній має форму хрящової коробки, яка повністю обмежовує головний мозок (див. рис. 1.21, Б, В). Нюхові 2і слухові 4 капсули входять у стінку хрящової коробки, утворюючи спереду і ззаду характерні випинання.
Еластичність зябрових дуг вже не може забезпечити збільшення просвіту головної кишки, що призвело до поділу їх на членики. Функцію фіксатора
Рис. 1.21. Скелет голови:
А — хрящова закладка скелета голови (вигляд зверху): 1 — нюхова капсула; 2— трабекули; 3— око; 4 — очні хрящі; 5— гіпофіз; 6— слухова капсула; 7— парахордалії; 8— хорда; Б, В— акули (вигляд знизу і збоку; 1 — рострум; 2— нюхова капсула; 3— очна ямка; 4— слухова капсула; 5— потиличний відділ; 6 — піднебінно-квадратний хрящ; 7 — меккелів хрящ; 8 — підвісок; 9 — гіоїд; 10 — непарний елемент під'язикової дуги; 11 — зяброві дуги; 12— губні хрящі; 13— капсули зябрових дуг; Г— міноги (вигляд зверху): 1—5— хрящі ротової лійки; 6, 7— парахордалії; 8— отвори для нервів (ІІ—Х); 9— хорда; 10 — слухова капсула
43
Розділ 1
здобичі в акул виконує третя зяброва дуга, яка перетворилася на щелепи: верхню (піднебінно-квадратний хрящ 6) і нижню (меккелів хрящ 7). Четверта зяброва дуга (гіоїд) виконує функцію фіксатора щелеп до нейрокранія і забезпечує їх рух. Вона ділиться на верхній — під'язиково-нижньощелепний (підвісок) 8 і нижній — під'язиковий (гіоїд) 9 хрящі. Зовні до щелеп прилягають редуковані перша й друга зяброві дуги — губні хрящі 12. Останні зяброві дуги 11 (пять) розділені на чотири відділи кожна і з'єднані між собою. Щілину, яка при цьому утворюється між під'язиково-нижньощелепними хрящами, називають бризкальцем. Таким чином, утворюється щелеповий апарат хапального типу, який зберігся у риб, амфібій, рептилій, птахів і ссавців.
У хрящових риб (осетроподібних) нейрокраній має вигляд суцільної хрящової коробки, яка зверху вкрита своєрідним панциром з великої кількості покривних кісток (шкірного походження). В панцирі збереглися отвори для очей, ніздрів і бризкальця. Спланхнокраній ускладнюється завдяки вдосконаленню протракції щелепового апарату.
У кісткових риб (рис. 1.22, A) хрящ у нейрокранії частково заміщується кістками, частково витісняється покривними кістками, хоча кількість покривних кісток зменшується порівняно з їх кількістю в хрящових риб. Спла-нхнокраній ще більше ускладнюється: відбувається скостеніння заднього відділу піднебінно-квадратного і меккелевого хрящів, а на передніх їх відділах виникають покривні і вторинні щелепні кістки (квадратна, піднебінна, крилоподібна). Верхні щелепи з'єднуються не лише з гіоїдною дугою, а й з
Рис. 1.22. Скелет голови:
А — судака (вигляд збоку): 1 — навколоочна; 2 — слізна; 3— піднебінна; 4— квадратна; 5 — крилоподібні; 6 — зчленовна; 7 — передщелеп-на; 8 — верхньощелепна; 9— зубна; 10— кутова; 11 — підвісок; 12 — симплектикум; 13 — гіоїд; 14 — купула гіоїда; 15—18 — покривні кістки; Б, В— жаби (вигляд зверху і знизу): 1 — бічна потилична; 2 — потиличний виросток; 3 — передньовушна; 4 — клиноподібно-нюхова; 5 — носова; 6 — лобово-тім'яна; 7 — луската; 8 — парасфеноїд; 9— піднебінна; 10— леміш; 11 — хоана; 12— піднебінно-квадратний хрящ; 13 — міжщелепна; 14— верхньощелепна; 15— квадратно-вилична; 16— крилоподібна кістка; Г, Д— крокодила (вигляд зверху і знизу): 1 — перед-ньощелепна; 2 — верхньощелепна; 3 — вилична; 4 — квадратно-вилична; 5 — квадратна; 6 — зовнішня ніздря; 7— очна ямка; 8— бічна вискова яма; 9— верхня вискова яма; 10— луската; 11 — задньолобова; 12— тім'яна; 13— лобова; 14 — передньолобова; 15 — носова; 16— слізна; 17 — піднебінна; 18 — крилоподібна; 19 — поперечна; 20— хоани; 21 — потиличний виросток
44
АПАРАТ РУХУ
невральним черепом, тобто зникла протракція щелепового апарату і зміщення щелеп можливе лише в сегментальній площині. Щелеповий апарат риб захоплює, фіксує й переміщує поживу через ротозяброву порожнину, але механічну обробку її не здійснює.
