Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
ova-
5—
pudenda
393
Розділ 9
5. Артерія промежини— a. v. perinealis 16— живить відхідник, вульву, промежину і відділяє сечівникову гілку — ramus urethralis, що галузиться в печеристому тілі сечівника.
6. Дорсальна статевочленна артерія— a. v. dorsalis penis 18— як продовження внутрішньої соромітної артерії проходить по дорсальній стінці статевого члена до його голівки. У самок їй відповідає артерія клітора — a. v. clitoridis 19. У коня дорсальна статевочленна артерія утворена зовнішньою соромітною й затульною артеріями, а внутрішня соромітна артерія закінчується в цибулині сечоводу.
O (Середня крижова і хвостова артерії
(Середня крижова артерія — a. v. sacralis media (рис. 9.31) — є продовженням черевної аорти в ділянці крижів і значно слабша від двох пар клубових артерій. Вона переходить у ділянці першого хвостового хребця в хвостову артерію — a. coccygea. Середня хвостова артерія відгалужує 2—4 парні крижові латеральні артерії, які живлять хвостові м'язи і відгалужують спинномозкові гілки в канал крижової кістки для мозкових оболонок.
У коня середня крижова артерія недорозвинута або її зовсім немає. Парні ж латеральні крижові артерії відгалужуються від внутрішньої клубової артерії. У великої рогатої худоби дві крижові латеральні артерії відгалужуються від краніальної сідничної артерії.
Хвостова артерія— a. coccygea — відгалужує хвостові сегментні артерії, які мають поздовжні анастомози, внаслідок чого утворюють латеральні хвостові дорсальні й вентральні артерії — a. caudalis lateralis dorsalis et ventralis — для м'язів та шкіри хвоста. У коня хвостова артерія виходить з правої або лівої внутрішньої клубової артерії, хвостові ж латеральні вентральні — також від внутрішніх клубових артерій до їх переходу в каудальні сідничні артерії.
¦ АРТЕРІЇ ТАЗОВОЇ КІНЦІВКИ
Головна артеріальна магістраль тазової кінцівки виходить з черевної аорти на рівні 5—6-го поперекового хребця і спрямовується дистально до пальців. Вона, як зовнішня клубова артерія, проходить попереду клубової кістки, відгалужує глибоку стегнову артерію, проходить попереду кульшового суглоба, перетинає медіально стегнову кістку і виходить на згинальну поверхню колінного суглоба як підколінна артерія. Потім прямує між двома кістками гомілки на дорсальну поверхню великої гомілкової кістки, де проходить як краніальна великогомілкова артерія. На дорсальній поверхні заплесна вона називається дорсальною артерією стопи. Далі розгалужується на плесно і пальці як спинкові пальцеві артерії.
На своєму шляху магістраль відгалужує бокові гілки в м'язи, зв'язки, кістки та шкіру. В ділянці суглобів бокові гілки утворюють колатералі і колатеральні сітки.
Зовнішня кллуббова артерія — a. v. iliaca externa (див. рис. 9.30, 3; рис. 9.31, 55) — медіально проходить разом з однойменною веною. На самому по-
394
серцево-судинна система
чатку вона відгалужує огинаючу клубову артерію, перед входом у стегновий канал — глибоку стегнову артерію і переходить у стегнову артерію.
1. Огинаюча глибока клубова артерія— a. v. circumflexa ilium profunda (див. рис. 9.31, 4) — галузиться в ділянці латерального горба клубової кістки в черевній стінці, поперекових м'язах. Вона відгалужує м'язові гілки — краніальну й каудальну — та гілку в підклубовий лімфатичний вузол (колінної складки).
У великої рогатої худоби дуже розвинута і відгалужує гілки в сідничні м'язи та напружувач широкої фасції стегна. В коня з двох гілок одна — краніальна — прямує по латеральній поверхні поперечного черевного м'яза, а каудальна — разом з нервом — n. cutaneus femoris lateralis — до складки боку (колінної). В кобили відгалужує також гілки в шкіру вимені. В свині вона відділяє спеціальну гілку для чотириголового м'яза стегна, у самців часто й зовнішню соромітну артерію, що йде в крайню плоть. В собаки ця артерія відгалужується безпосередньо з черевної аорти поряд з каудальною брижовою артерією, а замість неї відходить каудальна черевна артерія в черевні м'язи.
2. Глибока стегнова артерія— a. v. femoralis profunda — відгалужується в черевній порожнині, спрямовується каудовентрально в ділянку стегна між клубово-поперековим і гребінчастим м'язами. Галузиться разом із затуль-ним нервом в аддукторах кульшового суглоба. Вона відгалужує на початку соромітно-надчеревний стовбур, на задньому краї стегнової кістки — медіальну огинаючу стегнову артерію і затульну гілку.
Соромітно-надчеревний стовбур — truncus pudendo-epigastricus — відгалужується в краніальному напрямі, поділяється на зовнішню соромітну й каудальну надчеревну артерії, які можуть починатися і самостійно.
У великої рогатої худоби і свині, часто і в собаки, від соромітно-надчеревного стовбура відгалужується артерія м'яза — підвішувача сім'яника — a. v. cremasterica.
Зовнішня соромітна артерія— a. v. pudenda externa (див. рис. 9.31, 6) — у самців прямує в пахвинний канал, а вийшовши з нього, галузиться в поверхневих пахвинних лімфовузлах, препуції та мошонці (у бугая, жеребця). У самок зовнішня соромітна артерія велика, оскільки живить молочну залозу. Її каудальна гілка у кобил— a. mammariа caudalis — постачає кров'ю також лімфовузли молочної залози — lnn. mammarii — і анастомозує з гілкою внутрішньої соромітної артерії. Краніальна гілка — a. mammaria cranialis — своїми гілками досягає складки боку (колінної), підклубових лімфовузлів і спрямовується в ділянку пупка.
