Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
? ДУГА АОРТИ
Від дуги аорти — arcus aortae — в ділянці розміщення півмісяцевих клапанів відходять вінцеві артерії ссерця— права й ліва. В порожнині осердя дуга аорти з'єднується з легеневою артерією артеріальною зв'язкою — lig. arteriosum, тобто рудиментом сильного анастомозу, який існує в період ембріонального розвитку. За порожниною осердя від дуги аорти в краніальному напрямі відокремлюються парні магістралі для шиї та грудних кінцівок — підключичні права й ліва артерії— a. subclavia dexter et sinister, парні магістралі для голови — загальні сонні артерії права й ліва — a. carotis communis (див. кольорову вклейку, рис. ХІІ, рис. ХІІІ, 7).
Порядок відгалуження вищенаведених судин у різних тварин неоднаковий, що зумовлено довжиною шиї та формою краніального отвору (апертури) грудної клітки. У великої рогатої худобиі коня всі артерії починаються пле-чоголовним стовбуром. У свині й собаки від дуги аорти спочатку відходить
368
серцево-судинна система
плечоголовний стовбур — truncus brachiocephalicus — для голови, правої частини шиї та грудної кінцівки, а потім — ліва підключична артерія (рис. 9.20, 2).
Підключична артерія — a. subclavia (див. рис. 9.20, 2, рис. 9.21, 7) — парна і є початком основної магістралі для живлення відповідної частини шиї, грудної кінцівки, а також частини грудної клітки.
Рис. 9.20. Схема розгалуження підключичних артерій:
А — собаки; Б— свині; В— корови; Г— коня; 1 — aorta; 2— a. subclavia; 3— a. vertebralis; 4— a. axillaris; 5— a. cervicalis profunda; 6— truncus costocervicalis; 7— a. cervicalis superficialis; 8— ramus ascendens; 9 — ramus descendens; 10 — a. thoracica interna; 11 — a. thoracica externa; 12 — a. carotis communis; 12 — a. truncus bicaroticus; 13, 13 — truncus brachiocephalicus
369
Розділ 9
Підключична права артерія — a. subclavia dextra — є продовженням плечоголовного стовбура. Кожна підключична артерія вигинається дугою в краніальному напрямі, огинає спереду перше ребро, приблизно на середині його довжини, потім повертається каудовентрально і прямує у вільну частину грудної кінцівки. В грудній кінцівці вона як основна магістраль проходить разом із серединним нервом і глибокою венозною магістраллю.
Від підключичних артерій відгалужуються гілки в дорсальні м'язи шиї: 1) хребтова; 2) глибока шийна і 3) дорсальна лопаткова артерії; 4) найперша міжреберна артерія; 5) поверхнева шийна артерія; 6) внутрішня грудна; 7) зовнішня грудна артерії. Відгалуження всіх цих судин у різних тварин не-
однакове.
1. Хребтова артерія— a. (v.) vertebralis (див. рис. ХІІ, 10 — найтовща гілка підключичної артерії, яка разом з відповідними веною і нервом іде в поперечному каналі — canalis transversarius — шийних хребців до атланта і анастомозує з потиличною артерією. Від хребтової артерії відходять між хребцями: спинномозкові гілки — rami spinates, які, з'єднуючись, утворюють вентральну спинномозкову артерію; дорсальні й вентральні м'язові гілки, м'язову гілку — ramus cervicalis cranialis, яка відходить позаду епістрофея і є найбільш розвинутою.
У великої рогатої худоби хребтова артерія віддає позаду 2-3-го шийного хребця велику гілку в хребетний канал, а в ділянці атланта входить у м'язи і анастомозує з потиличною та глибокою шийною артеріями (див. рис. 9.21, А). Друга гілка спрямовується крізь виростковий отвір у черепну порожнину і утворює rete mirabile epidurale (див. «Судини головного мозку»).
Рис. 9.21. Схема артерій шиї:
А — корови; Б— коня; 1 — a. occipitalis; 2— cervicalis profunda; 3 — a. scapularis dorsalis; 4— a. intercostalis suprema; 5, 14 — truncus costocervicalis; 6 — truncus brachiocephalicus; 7 — a. subclavia; 8 — a. thoracica interna; 9— a. axillaris; 10— a. cervicalis superficialis; 11— a. vertebralis; 12— a. carotis communis; 13— a. thyroidea cranialis; 15— aorta; 16 — v. cava cranialis; 17— a. musculophrenica; 18— a. epigastrica cranialis; 19— a. thoracica externa; 20 — ramus ascendens; 21 — ramus descendens
370
серцево-судинна система
У коня хребтова артерія відходить від підключичної артерії, утворюючи третій стовбур, і анастомозує з потиличною та глибокою шийною артеріями (див. рис. 9.21, Б).
У свині, як і в рогатої худоби, хребтова артерія є загальним стовбуром для всіх шийних артерій, що йдуть у дорсальні м'язи шиї, утворюючи реберно-шийний стовбур — truncus costocervicalis (див. рис. 9.20, Б).
У собаки хребтова артерія велика, відходить першим стовбуром від підключичної артерії. В спинний мозок прямують дві артерії — одна позаду епістрофея, друга — попереду атланта.
2. Глибока шийна артерія — a. v. cervicalis profunda (див. кольорову вклейку, рис. ХІІІ, 12) — проходить позаду першого ребра в дорсальні м'язи шиї, медіально від напівостистого м'яза голови. Над епістрофеєм анастомозує з потиличною та хребтовою артеріями. Найбільше виражена у великої рогатої худоби і коня.
У великої рогатої худоби і свині вона відходить третім стовбуром від хребтової артерії попереду першого ребра, у коня — другим стовбуром від підключичної артерії і на шиї галузиться на висхідну та поперечні гілки — ramus ascendens et ramus transversus. Вона віддає найпершу міжреберну артерію.
