Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Биология -> Рудик С. К. -> "Анатомія свійських тварин" -> 154

Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.

Рудик С. К. , Павловський Ю.О., Криштофорова Б.В. Анатомія свійських тварин: Підручник — К.: Аграрна освіта, 2001. — 575 c.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка): anstr2001.pdf
Предыдущая << 1 .. 148 149 150 151 152 153 < 154 > 155 156 157 158 159 160 .. 255 >> Следующая


У кобили тіло матки добре виражене, досягає 15 см у довжину (див. рис. 8.7, В). Роги матки 3 відносно широкі, незначно вигнуті донизу. Закінчуються роги матки заокругленими кінцями, в які входять маткові труби. Шийка матки 5 добре виражена, товста, втулкоподібно виступає в піхву 17. Слизова оболонка матки складчаста, з матковими криптами. Матка прикріплюється в ділянці від 3-го поперекового до 4-го крижового Рис. 8.11. Карункул вагітної матки корови хребця.

340

ОРГАНИ РОЗМНОЖЕННЯ

У свині матка дворога, багатоплідна, з дуже довгими рогами (до 2 м) і слабко вираженим тілом (див. рис. 8.7, Г). Роги 3тонкі, кишкоподібні, зібрані у петлі. Шийка матки (до 18 см) без різких меж переходить у піхву. Слизова оболонка шийки формує характерні хвилеподібні складки з бічними виступами (до 2 см), що заходять у проміжки протилежної складки. Тіло коротке (до 7 см).

У суки (див. рис. 8.7, Б) матка дворога, з довгими прямими й тонкими рогами (до 9 см). Тіло матки ^коротке, вузьке. Шийка матки 5різко виступає в піхву 17. Матка розміщена в черевній порожнині.

Піхва — vagina — являє собою значних розмірів видовжену трубку з товстими м'язовими стінками (див. рис. 8.7). Піхва розміщена каудально від матки і переходить у сечостатевий присінок. Межею між ними на вентральній стінці є зовнішній отвір сечівника — ostium urethrae externum 9. У молодих тварин дещо краніальніше від отвору сечівника знаходиться клапаноподіб-ний утвір півмісяцевої форми — присінковопіхвова складка — plica vestibuktvaginalis. Вона дещо звужує вхід у піхву і ідентична дівочій перетинці (hymen). Ця складка по-різному розвинута у тварин, найбільшого розвитку вона досягає у кобил та хижаків. Стінка піхви складається із слизової, м'язової й адвентиціальної оболонок. Остання вкриває задню частину піхви, а краніальна частина вкрита серозною оболонкою.

Слизова оболонка піхви вистелена багатошаровим плоским епітелієм, без залоз, зібрана в численні поздовжні складки, за рахунок яких еластична піхва може значно розтягуватися. У слизовій оболонці піхви міститься багато нервових закінчень, подразнення яких викликає рефлекс збільшення молоковіддачі. (Це враховували ще скіфи, використовуючи трубочки з кісток для роздування повітрям піхви у кобил. Деякі африканські племена ще й нині використовують подібний спосіб для корів.) М'язова оболонка побудована з колових і поздовжніх непосмугованих м'язових волокон.

Піхва у корови довга (до 28 см). Присінковопіхвова складка майже не розвинута. У корів дуже часто зберігаються задні кінцеві часточки вольфо-вих проток, що відкриваються позаду присінковопіхвової складки отворами (отвори гартнерових проток; див. рис. 8.7, 15).

У кобили піхва довга, широка. Склепіння піхви — fornix vaginae — над шийкою матки різко виражене. У свині піхва має вигляд вузької трубки, склепіння не формує. Трапляються отвори гартнерових проток. У суки піхва добре розвинута, з численними складками.

Нерви: pl. hypоgastricus, n. pudendus. Судини: a. uterina.

Присінок піхви (сечостатевий) — vestibulum vaginae (див. рис. 8.7) — є продовженням піхви від зовнішнього отвору сечівника до зовнішніх стате -вих органів. Стінки присінка товсті, оскільки в них знаходиться м'яз — стискач присінка — m. constrictor vestibuli. Слизова оболонка вистелена багатошаровим плоским епітелієм. Підслизовий шар присінка багатий на венозні сплетення, які в бічних його стінках утворюють особливі печеристі ділянки — цибулини присінка — bulbus vestibuli. Останні при заповненні кров'ю потовщуються. Ці утвори добре розвинуті у кобили й хижаків. Крім того, в бічних стінках розміщена парна більша присінкова залоза (бартолінієва) —

341

Розділ 8

Рис. 8.12. Зовнішні статеві органи:

А — корови; Б— кобили; В— свині; Г— суки; 1 — pudendum femininum; 2— rima pudendi; 3— anus; 4 — perineum; 5, 5 — commissura labiorum dorsalis et ventralis

gl. vestibularis major 11. У нижній стінці присінка міститься ряд дрібних залоз, які називають меншими залозами присінка — gll. vestibulares minores 20.

У корови більша присінкова залоза 11 велика, менші залози невеликі. У кобили протоки менших залоз присінка добре помітні (8—10 отворів). Цибулини присінка довгі (до 8 см) й широкі. У сукий свині присінок короткий, вузький. Отвори залоз невеликі.

Зовнішні статеві органи (соромітна ділянка) — pudendum femininum, s. vulva (рис. 8.12) — є зовнішньою частиною статевого апарату. Вони складаються з двох соромітних губ 1, які обмежують соромітну щілину 2, та клітора. Зовнішні статеві органи розміщені вентрально від відхідника 3, відокремлюючись від останнього промежиною — perineum 4.

Соромітні губи — labia pudendi — парні потовщені шкірні складки, що обмежують вхід у статеві шляхи. Вони являють собою вертикальні потовщення й містять у товщі скупчення жирової клітковини, еластичні елементи та венозні сплетення. В їх шкірі є потові та сальні залози. Соромітні губи обмежують соромітну щілину — rima pudendi (див. рис. 8.12, 2). У верхніх і нижніх кінцях губи утворюють дорсальну й вентральну спайки губ — commissura labiorum dorsalis et ventralis 5, 5. У товщі губ розміщений стискач соромітних губ — m. constrictor vulvae.
Предыдущая << 1 .. 148 149 150 151 152 153 < 154 > 155 156 157 158 159 160 .. 255 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed